ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про передачу справи за підсудністю
м. Київ
05.02.2025Справа № 910/1191/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймторг Логістика» (просп.Курський, буд.26/2, м.Суми, Сумська обл., 40020; ідентифікаційний код 41947413)
про стягнення 359 140,27 грн
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймторг Логістика» про стягнення 359 140,27 грн, з яких 190 222,05 грн пені та 168 918,22 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару за договором № 75/ВОЗ-2024 від 08.04.2024.
Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви та доданих до неї документів за підсудністю до Господарського суду Сумської області з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За загальним правилом, визначеним у частинах 1, 2 статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Стаття 29 ГПК України визначає правила альтернативної підсудності, тобто підсудності справ за вибором позивача.
Відповідно до частини 1 статті 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Подаючи позов до Господарського суду міста Києва, позивач керувався частиною 5 статті 29 ГПК України, якою передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
Згідно з частиною 1 статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
За загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Виходячи з правової природи договору поставки та приписів статті 712 Цивільного кодексу України, місцем виконання відповідного договору є місце поставки товару.
У п. 6.2 договору № 75/ВОЗ-2024 від 08.04.2024 встановлено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження замовника за адресою: м.Київ, та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), розташованих у Київській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Львівській, Вінницькій областях, які будуть визначені заявкою замовника згідно з планами-графіками поставок Головного управління Національної гвардії України.
Виходячи з аналізу умов договору суд дійшов висновку, що місце виконання зобов'язання (поставка товару) визначається на підставі письмових заявок замовника (позивача), які надсилаються постачальнику (відповідачу). При цьому специфіка договірних правовідносин не передбачає, що їх виконання можливе лише тільки в певному місці.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару, який поставлявся як у місті Києві, так і у містах Вінниця, Львів, Одеса, Запоріжжя, Слов'янськ, тобто, спір стосується нарахування та стягнення штрафних санкцій за договором № 75/ВОЗ-2024 від 08.04.2024, а не виконання зобов'язання із поставки у якомусь конкретному місці.
Відтак, з огляду на те, що зобов'язання по сплаті штрафних санкцій не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці, а поставка товару за договором № 75/ВОЗ-2024 від 08.04.2024 здійснювалась у кількох місцях, відсутні підстави для застосування положення частини 5 статті 29 ГПК України, а підсудність цієї справи має визначатися згідно із статтею 27 ГПК України, тобто за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частин 3 та 6 статті 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення. Спори між судами щодо підсудності не допускаються.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймторг Логістика» згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: просп.Курський, буд.26/2, м.Суми, Сумська обл., 40020, суд дійшов висновку про передачу позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймторг Логістика» про стягнення 359 140,27 грн з доданими до неї документами за підсудністю до Господарського суду Сумської області.
Керуючись статтями 27, 30, 31, 234, 235 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймторг Логістика» про стягнення 359 140,27 грн з доданими до неї документами передати за підсудністю до Господарського суду Сумської області (пр.Шевченка Тараса, буд.18/1, м.Суми, Сумська обл., 40604).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 ГПК України.
Суддя Т.П. Капцова