ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
23.01.2025Справа № 910/9366/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., дослідивши матеріали
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники учасників справи: не з'явилися
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі 400 218, 02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 05.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 відкрито провадження у справі №910/9366/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича. Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 12.12.2024.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 14.10.2024 за № 74296.
12.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» з кредиторськими вимогами до боржника, на суму 155 610, 60 грн.
14.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» з кредиторськими вимогами до боржника, на суму 39 365, 01 грн.
15.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про результати розгляду грошових вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» та Акціонерного товариства «Акцент-Банк» з кредиторськими вимогами до боржника прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяв у судовому засіданні на 12.12.2024.
03.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про долучення до матеріалів справи поточного звіту про виконану роботу.
06.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи виправлених декларацій.
10.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про долучення до матеріалів справи доказів, а саме, акту інвентаризації та опису майна боржника, заява про взяття до уваги звіту про результати перевірки виправлених декларацій про майновий стан боржника, проект плану реструктуризації, звіт про результати проведеної інвентаризації майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 відкладено попереднє засідання на 23.01.2025.
12.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства «Таскомбанк» з кредиторськими вимогами до боржника, на суму 72 224, 21 грн.
03.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява керуючого реструктуризацією про долучення до матеріалів справи поточного звіту про виконану роботу.
10.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт про результати розгляд вимог Акціонерного товариства «Таскомбанк».
10.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Акціонерного товариства «Універсал Банк» щодо розгляду грошових вимог.
У попереднє засідання 23.01.2025 керуючий реструктуризацією, представники кредиторів і боржника не з'явилися, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
У попередньому засіданні 23.01.2025 розглядалися заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника.
Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/9366/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 14.10.2024 за № 74296.
Після оприлюднення вказаного оголошення до суду надійшли заяви з кредиторськими вимогами до боржника, зокрема.
Заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» з грошовими вимогами на суму 155 610,60 грн (150 765,80 грн - заборгованість за кредитним договором та 4 844,80 грн - судовий збір).
Означена заява АТ «Універсал Банк» з грошовими вимогами до Боржника подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
За результатами розгляду заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» встановлено, що заявлені вимоги підлягають визнанню частково, оскільки хоч підтверджені належними та допустимими доказами, однак, сума заборгованості, вказана у розрахунку, визначено неправильно.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 910/866/20 завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов'язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань (правова позиція у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Разом із заявою було подано копії наступних документів, що підтверджують існування заборгованості перед кредитором, зокрема: анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг; розрахунку заборгованості на договором № б/н від 11.04.2018, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» станом на 08.11.2024; руху коштів по картці від 08.11.2024 (рахунок НОМЕР_2 ) за період з 11.04.2018 по 08.11.2024; заяви клієнта № 20.30.0009131020 від 27.02.2024 та паспорту споживчого кредиту з додатками; заяви клієнта № 20.30.0008838769 від 31.01.2024 та паспорту споживчого кредиту з додатками; заяви клієнта № 20.30.0008583183 від 08.01.2024 та паспорту споживчого кредиту з додатками; заяви клієнта № 20.30.0008582331 від 08.01.2024 та паспорту споживчого кредиту з додатками; заяви клієнта № 20.30.0008256906 від 08.12.2023 та паспорту споживчого кредиту з додатками; заяви клієнта № 20.30.0010334759 від 31.05.2024 та паспорту споживчого кредиту з додатками; заяви клієнта № 20.30.0009906023 від 29.04.2024 та паспорту споживчого кредиту з додатками; заяви клієнта № 20.30.0009543254 від 31.03.2024 та паспорту споживчого кредиту з додатками. Додатково також надано копію платіжної інструкції № 10266-2 від 29.10.2024 на суму 4844,80 грн як доказ оплати суми судового збору.
Як стало відомо, 11.04.2018 між АТ «Універсал Банк» та боржником (як клієнтом) було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (надалі - Анкета -заява). Відповідно до першого абзацу Анкети-заяви Клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Згідно п. 2 Анкети-Заяви Клієнт підтвердив що він погоджується з тим, що ця Анкета-Заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір), укладання якого клієнт підтвердив та зобов'язувався виконувати його умови.
Згідно п. 3 Анкети-Заяви підписанням цього Договору клієнт підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, клієнт беззастережно погодився, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погодився з тим, що про зміну розміру доступного ліміту Банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Відповідно до другого абзацу п. 10 Анкети-Заяви Клієнт надав право та доручив АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язань Клієнта перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між Клієнтом та Банком.
Відповідно до підрозділу 1 «Терміни та визначення» розділу І «Загальні умови» Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank) (далі - Умови та правила) анкета-заява до Договору про надання банківських послуг «Моnоbank» - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.
Відповідно до п. 2.3. підрозділу 2 «Основні положення» розділу І «Загальні умови» Умов і правил Своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.
Відповідно до п. 2.4. підрозділу 2 «Основні положення» розділу І «Загальні умови» Умов і правил укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Укладений між банком та боржником договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень яких також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи надані докази, судом встановлено існуванням між кредитором та боржником зобов'язання з повернення кредитних коштів, однак, сума заборгованості перед кредитором обрахована неправильно. Так, банком здійснено обрахунок заборгованості по 08.11.2024, що є неправильним та неправомірним.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/9366/24 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Отже, сума заборгованості боржника повинна бути нарахована до дати відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тобто, станом на 09.10.2024.
Відповідно до наданого кредитором розрахунку станом на 09.10.2024 сума такої заборгованості становила 134 183,98 грн (оскільки станом на 08.10.2024 та 21.10.2024 сума заборгованості залишалась незмінною на становила 134 183,98 грн).
Зважаючи на викладене вище, суд погоджується з висновками керуючого реструктуризацією, що грошові вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» підлягають частковому визнанню у розмірі 139 028,78 грн, з яких: 4 844, 80 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 134 183, 98 грн - вимоги другої черги. Не визнаються 16 581,82 грн основної заборгованості.
Заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» з грошовими вимогами на суму 45 421,01 грн (39 365,01 грн - заборгованість за кредитним договором та 6 056,00 грн - судовий збір).
Заява Акціонерного товариства Акцент-Банк» з грошовими вимогами до боржника подана в строк, передбачений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
За результатами розгляду заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» встановлено, що заявлені вимоги підлягають визнанню частково, оскільки хоч підтверджені належними та допустимими доказами, однак, сума заборгованості, вказана у розрахунку, визначено неправильно.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 910/866/20 завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов'язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань (правова позиція у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Разом із заявою було подано копії наступних документів, що підтверджують існування заборгованості перед кредитором, зокрема: анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 24.02.2024; заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 24.02.2024; розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24.02.2024, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 10.10.2024; виписки по картці (рахунок НОМЕР_3 ) від 07.11.2024; витягу з Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку; паспорту споживчого кредиту «Кредитна карта «Зелена». Додатково також надано копію платіжного доручення № 1730972867від 07.11.2024 на суму 6056,00 грн як доказ оплати суми судового збору.
Як стало відомо, 24.02.2024 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. У подальшому, на підставі вказаної заяви боржнику 24.02.2024 було надано кредит (SAMABWFC10077989065) у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та підписано Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена».
Згідно із анкети-заяви боржник підтвердив що він погоджується з тим, що ця Анкета-Заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір), укладання якого клієнт підтвердив та зобов'язувався виконувати його умови.
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 Умов та Правил підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Таким чином, підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у A-Банку разом з Умовами та правилами і тарифами, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.
АТ «А-БАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме: надав боржнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. У той же час, боржник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.
Держатель карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно з п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Укладений між банком та боржником договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень яких також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи надані докази, судом встановлено існуванням між кредитором та боржником зобов'язання з повернення кредитних коштів, однак сума заборгованості перед кредитором визначено неправильно. Так, банком здійснено також нарахування штрафу у розмірі 50,00 грн.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України» № 2102-IX від 24.02.2022 (з наступними його продовженнями) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Отже, нарахування банком як кредитором штрафу у розмірі 50,00 грн є неправомірним, а тому, така сума грошових вимог не визнається.
Зважаючи на викладене вище, суд погоджується з висновками керуючого реструктуризацією, що грошові вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» підлягають частковому визнанню у розмірі 45 371,01 грн, з яких: 6 056, 00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 39 315, 01 грн - вимоги другої черги.
Заява Акціонерного товариства «Таскомбанк» з грошовими вимогами на суму 72 224,21 грн.
Суд відзначає, що дана заява АТ «Таскомбанк» з грошовими вимогами до боржника подана поза строком, що передбачений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
За результатами розгляду заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк» встановлено, що заявлені вимоги підлягають визнанню в повному обсязі, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 910/866/20 завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов'язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань (правова позиція у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Разом із заявою було подано копії наступних документів, що підтверджують існування заборгованості перед кредитором, зокрема: виписки по особових рахунках в АТ «ТАСКОМБАНК», заявою-договором на укладення договору про комплексне банківське обслуговування від 24.02.2024, довідки № 7881/71.3-Д від 05.12.2024 по кредитному договору № 002/24884538-СК_SB, заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 999/25241719-VR від 11.03.2024, інформації про істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту та Публічної пропозиції 2024 року, витягу з публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Укладений між банком та боржником договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень яких також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи надані докази, суд встановив існуванням між кредитором та боржником зобов'язання з повернення кредитних коштів у розмірі 72 224,21 грн, оскільки, банком було підтверджено надання та неповернення кредитних коштів і правильно нараховано відсотки за користування такими коштами.
Зважаючи на викладене вище, суд погоджується з висновками керуючого реструктуризацією, що грошові вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» підляга.ть визнанню у розмірі 72 224,21 грн, з яких: 6 056, 00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 66 168, 21 грн - вимоги другої черги.
Судом встановлено, що станом на 23.01.2025 заяв від інших кредиторів до суду не надходило.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Керуючись ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати кредиторами у справі № 910/9366/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- Акціонерне товариство «Універсал Банк» на суму 139 028, 78 грн, з яких: 4 844, 80 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 134 183, 98 грн - вимоги другої черги;
- Акціонерне товариство «Акцент-Банк» на суму 45 371, 01 грн, з яких: 6 056, 00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 39 315, 01 грн - вимоги другої черги;
- Акціонерне товариство «Таскомбанк» на суму 72 224, 21 грн, з яких: 6 056, 00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 66 168, 21 грн - вимоги другої черги.
2. У визнанні вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» на суму 16 581, 82 грн - відмовити.
3. У визнанні вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на суму 50, 00 грн.
4. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
5. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 06.02.2025.
6. Керуючому реструктуризацією боржника у строк до 13.02.2025 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.
7. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 27.03.2025 об 11:20 год. Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1.
8. Копію ухвали направити заявнику (боржнику), керуючому реструктуризацією та кредиторам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 03.02.2025.
Суддя Сергій СТАСЮК