вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" лютого 2025 р. Справа№ 910/7614/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/7614/23 (суддя - Підченко Ю.О., повний текст складено - 21.08.2024) за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" про стягнення 30 614,89 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі також - позивач, МТСБУ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" (далі також - відповідач, ТОВ "Авто-Союз") про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою в розмірі 28 934,89 грн та суми витрат на встановлення розміру збитку та збір документів в розмірі 1 680,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/7614/23 у задоволенні позову відмовлено.
Так, суд першої інстанції у рішенні вказав, що для стягнення з ТОВ "Союз-Авто" шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, необхідно встановити не лише належність йому транспортного засобу, ай наявність трудових відносин з особою, яка винна у скоєнні ДТП, а ДТП сталася саме під час виконання ОСОБА_1 трудових обов'язків. Проте, матеріали справи не містять жодних підтверджень, що ОСОБА_1 на момент ДТП 11.02.2022 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Союз-Авто" та виконував службові обов'язки.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Скаржник вказує про неврахування судом першої інстанції того, що у відомостях отриманих від Національної поліції України, працівниками якої здійснювалося оформлення спірної ДТП, було з'ясовано, що ОСОБА_1 був працівником ТОВ "Союз-Авто".
Також, прохальна частина апеляційної скарги містить клопотання про:
залучення до участі у справі №910/7614/23, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 );
про витребування у ТОВ "Союз-Авто" відповідним чином завірених копій документів та інформації щодо права власності відносно колісного транспортного засібу марки "Богдан А-09202", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з вказаним товариством та підтвердження виконання 11.02.2022 водієм ОСОБА_1 трудових обов'язків.
Стосовно клопотання про витребування від відповідача вказаних вище документів, колегія суддів зазначає наступне.
Так, позивачем аналогічне клопотання подавалося до суду першої інстанції та ухвалою від 17.08.2023 було задоволено судом; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" належним чином завірені копії документів, що містять інформацію стосовно колісного транспортного засобу марки "Богдан А-09202", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ; стосовно перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у трудових відносинах з ТОВ "Союз-Авто" станом на 11.02.2022; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" надати витребувані відомості в строк до 01.09.2023.
Станом на дату прийняття оскаржуваного наразі рішення, відповідач вимог ухвали суду не виконав, витребуваних документів не надав.
Враховуючи виконання судом першої інстанції належним чином вимог процесуального закону та вжиття всіх необхідних заходів з метою забезпечення повного та всебічного розгляду даної справи та враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого господарського суду за обставин чинних на момент його прийняття, колегією суддів відмовляється у задоволенні клопотання апелянта про витребування доказів.
Стосовно клопотання про залучення, як третьої особи ОСОБА_1 , Суд вказує, що підставою для залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є вплив рішення у справі на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Заявником не доведено відповідних обставин, а тому підстави для залучення вказаної особи відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
11.02.2022 у м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі також - ДТП) за участі колісного транспортного засобу марки "Богдан А-09202", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та колісного транспортного засобу марки "Kia Ceed" реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власники зазнали матеріальних збитків.
З постанови Деснянського районного суду м. Києва від 19.04.2022 у справі № 754/2807/22 вбачається, що 11.02.2022 о 14 год 36 хв. ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Хоткевича, 3, керуючи автомобілем "Богдан А-09202" номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, не був уважним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Kia Ceed" номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів.
Даною постановою суду водія автомобіля "Богдан А-09202" номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення в розмірі 850,00 грн.
Судом встановлено, що станом на дату вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Богдан А-09202" номерний знак НОМЕР_1 , не була застрахована, про що зазначає позивач у позовній заяві та не заперечується відповідачем.
Враховуючи, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Богдан А-09202" номерний знак НОМЕР_1 не була застрахована, представником власника пошкодженого автомобіля "Kia Ceed" номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 подано до МТСБУ 18.02.2022 заяву щодо здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
МТСБУ здійснило регламентну виплату на користь ОСОБА_2 в розмірі 28 934, 89 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 31.08.2022 №9333337.
Як стверджує позивач, у зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. "а" п. 41.1. ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 18.02.2022 потерпілою особою ОСОБА_2 подано до Моторного (транспортного) страхового бюро України заяву про здійснення відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
З метою підтвердження належності колісного транспортного засобу марки "Богдан А-09202", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ТОВ "Союз-Авто" та перебування водія ОСОБА_1 у трудових відносинах із вказаним Товариством, на адресу останнього 22.03.2023 позивач спрямував адвокатський запит № 83083. Вказаний адвокатський запит відповідач отримав 27.03.2023, але, згідно з доводами позивача, відповіді на нього не надав.
Крім того, з метою отримання відомостей про наявність/відсутність трудових відносин між ТОВ "Союз-Авто" та ОСОБА_1 , суд першої інстанції витребував у відповідача докази. Однак, вимог ухвали суду виконано не було.
Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 39.1 статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" основним завданням МТСБУ є, зокрема, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Абзацом 2 пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
За визначенням, наведеним у пункті 1.6 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
За приписами частин 1, 3 статті 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
За загальними правилом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З аналізу змісту глави 82 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.
Так, стаття 1187 Цивільного кодексу України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.
Таким чином, досліджуючи підставність звернення позивача із позовними вимогами у даній справі, суд враховує, що аналіз вищенаведених норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Таким чином шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 426/16825/16-ц.
З огляду на вище викладене, враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що предметом доказування у даній справі є обставини перебування транспортного засобу - автомобіля "Богдан А-09202" номерний знак НОМЕР_1 у володінні роботодавця, а саме, відповідача - ТОВ "Союз-Авто", та факт перебування винної у ДТП особи - ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем.
Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 року у справі № 914/820/17 зробив висновок, що з аналізу ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України суд вбачає, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.
Встановлення факту перебування водія ОСОБА_1 на час ДТП у трудових відносинах з відповідачем та виконання ним на час ДТП своїх трудових (службових) обов'язків має суттєве значення для покладення на відповідача обов'язку відповідно до приписів ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України відшкодувати шкоду, завдану водієм ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що на підтвердження факту перебування водія ОСОБА_1 на час ДТП у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" позивач до матеріалів справи не подав жодних доказів.
Як вже вказувалося, суд першої інстанції витребував у відповідача документи стосовно перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у трудових відносинах з ТОВ "Союз-Авто" станом на 11.02.2022. Вимоги ухвали суду виконані відповідачем не були.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що у відомостях отриманих від Національної поліції України, працівниками якої здійснювалося оформлення спірної ДТП, було з'ясовано, що ОСОБА_1 був працівником ТОВ "Союз-Авто".
Стосовно вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.
Так, із відповіді Національної поліції України вбачається, що ОСОБА_1 вказано, як водія ТОВ "Союз-Авто", який має право керування транспортним засобом.
Колегія суддів вказує, що наявність у вказаної особи права керування ТЗ не свідчить, ані про її перебування з такою юридичною в трудових відносинах, ані про заподіяння відповідної шкоди саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, доказів того, що ОСОБА_1 станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем та керував автомобілем "Богдан А-09202", номерний знак НОМЕР_1 , у зв'язку із виконанням своїх трудових обов'язків, суду не надано.
Наведена обставина є тією підставою, яка виключає можливість покладення на відповідача обов'язку відповідно до приписів ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України відшкодувати шкоду, завдану водієм ОСОБА_1 , а тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 у справі №910/7614/23- без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 04.02.2025 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко