Справа № 953/6913/23 Головуючий суддя І інстанції Юрлагіна Т. В.
Провадження № 33/818/350/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
27 січня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю захисника Лихачова Р.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 178 КУпАП, -
Цією постановою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець м. Харкова,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч.1 178 КУпАП та до нього застосовано захід впливу у виді попередження.
Постановою встановлено, що 29 липня 2023 року о 14 год. 40 хв. за адресою: с. Харків, вул. Пушкінська, 2А, ОСОБА_2 вживав алкогольний напій та перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння у громадському місці (запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода), чим обурив людську гідність та громадську мораль. Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 178 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
В своїй апеляційній скарзі законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просила судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї апеляційної скарги посилалася на те, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_2 не викликаючи його в судове засідання у будь-який спосіб, чим порушив його право на захист. Вказувала на те, що в матеріалах справ відсутні докази того, що ОСОБА_2 перебував саме у громадському місці та вживав спиртні напої. Тобто відсутні докази його вини. Зазначала, що на час, який зафіксовано в протоколі ОСОБА_2 був неповнолітньою особою, а тому працівники поліції повинні були запросити його законного представника, проте цього вони не зробили, чим, на думку апелянта, порушили вимоги чинного законодавства. Вважала, що протокол про адміністративне правопорушення без інших доказів не може підтверджувати винуватість особи, оскільки являє собою первинний правовий висновок щодо дій певної особи. Посилалася також на практику ЄСПЛ.
Поряд з цим, ОСОБА_1 просила поновити їй пропущений процесуальний строк оскарження постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2023 року посилаючись на те, що в судовому засіданні в суді першої інстанції участі не приймали, про дату, час та місце розгляду цієї справи судом не повідомлялись, а з оскаржуваною постановою ознайомилась на сайті «Судова влада України» лише 26 грудня 2024 року. Отже до моменту ознайомлення з судовою постановою сторона захисту не знала про існування такої постанови.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк для подачі апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
В судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його законний представник - ОСОБА_1 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник Лихачов Р.Б. повідомив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно повідомлені про даті, час та місце розгляду апеляційної скарги, а також просив розглянути цю апеляційну скаргу без їх участі.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268, 270 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 без її участі та без участі ОСОБА_2 за обов'язкової участю його захисника - адвоката Лихачова Р.Б., який дії в їх інтересах.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи захисника Лихачова Р.Б., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП.
Переглядаючи оскаржувану судову постанову за доводами поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції об'єктивно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178КУпАП.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.
Поряд з цим належить врахувати, що протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення є самостійним доказом вини особи, однак є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положеньст.251 КУпАП.
Зокрема, в протоколі зазначено, що ОСОБА_2 29.07.2023 року об 14:40 год. за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 2А вживав алкогольні напої та перебував з ознаками алкогольного сп'яніння у громадському місці, хитка хода, запах алкоголю у громадському місці, чим обурив людську гідність і громадську мораль.
Зі змістом цього протоколу ОСОБА_2 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис в графі «Другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення отримав».
Отже ОСОБА_2 , поза розумним сумнівом, був обізнаний про те, що стосовно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 178 КУпАП.
Належить врахувати, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_2 , ані його законним представником ОСОБА_1 , ані захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не зверталися із позовом до суду в порядку КАС України щодо незаконності дій працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг сторони захисту щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу стосовно ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Поряд з цим, з відомостей працівника поліції (арк. 7) вбачається, що 29.07.2023 року, під час патрулювання території ТРЦ «Нікольський» та прилеглої території, був виявлений факт вживання неповнолітніми особами алкогольних напоїв та куріння в заборонених місцях. А також особа, яка купувала неповнолітнім алкоголь. Патрулювання скверу за адресою: м. Харків, площа Поезії, було виявлено неповнолітніх, які вживали алкогольні напої та перебували у громадському місці у п'яному вигляді. Вказані особи були запрошені до ХРУП № 1 разом із батьками для складення протоколів про адміністративні правопорушення
Оскільки дії працівників поліції не оскаржувались, апеляційний суд дійшов висновку про об'єктивність відомостей, зафіксованих у рапорті.
Оцінюючи відомості цього рапорту вочевидь вбачається, що розпивання алкогольних напоїв було виявлено у сквері м. Харкова.
Належить врахувати, що в диспозиції ч.1 ст. 178 КУпАП зазначено, що місцем скоєння правопорушення, в тому числі, є сквер, а тому такі твердження апелянта є необґрунтованими.
Поряд з цим, з відомостей рапорту працівника поліції вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення та інші документи оформлювались у присутності батьків ОСОБА_2 , що об'єктивно спростовує такі відомості апелянта.
Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 2), ОСОБА_2 зазначив, що з протоколом згоден.
Поряд з цим, ОСОБА_2 надавав письмові пояснення працівникам поліції, в яких зазначив, що 29.07.2023 року він вийшов на прогулянку зі своїм другом. Вони прослідували до ТРЦ «Нікольський», «Сільпо». Там вони зустріли раніше невідомого чоловіка та попросили його купити їм слабоалкогольний напій «Самерсбі» 4% об. Раніше невідомий купив та прослідував у невідомому напрямку. Вони пішли розпивати слабоалкогольний напій за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 2А, де їх зустріли поліцейські.
Отже відомості протоколу та письмових пояснень свідчать про те, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Таким чином, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді, а тому підстав для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2023 року задовольнити, поновивши їй цей процесуальний строк.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2023 року щодо притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков