Справа № 526/1984/24 Номер провадження 33/814/117/25Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
04 лютого 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
з секретарем судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 24 вересня 2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Гадяцького районного суду Полтавської області 24 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік і стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді, 11 травня 2024 року о 09:26 год в с. Вельбівка, вул. Полтавська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився під запис на бодікамеру 11196942/7, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Із постановою судді не погодився ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку.
Скаржник просить скасувати постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 24 вересня 2024 року по справі № 526/1984/24 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та закрити провадження у справі, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, відповідно у працівників поліції не було підстав для проведення огляду.
Вказує, що відеозапис, який мається в матеріалах справи неповний та не відображає пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння.
Також, зазначає, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки справу було розглянуто за його відсутності.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Кіндяк О.І. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду у справі в судове засідання не з'явилися.
Мотиви суду
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями частини 2 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Згідно вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд першої інстанції правильно вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення від 11 травня 2024 року, який складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 травня 2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; диском з відеозаписом та іншими матеріалами справи.
Надавши оцінку доказам у справі, суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів апеляційної скарги
Твердження скаржника, про те, що він не керував транспортним засобом не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення.
З переглянутого відеозапису вбачається, що працівники поліції переслідують автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , який в подальшому зупиняється, а коли працівники поліції підходять до водійського сидіння о 09:25 год за кермом автомобіля перебуває ОСОБА_1 ,а на пасажирському сидінні інший чоловік.
Так, дійсно ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом та повідомляє, що за кермом передувала його дружина, яка відійшла, але це твердження спростовується відеозаписом, який мається в матеріалах справи.
Спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння та складення протоколу зайняло досить тривалий проміжок часу протягом якого дружина ОСОБА_1 не з'явилася, а особа, відносно якої складено протокол не просив працівників поліції почекати дружину, щоб вона надала пояснення та не телефонував їй, щоб вона підійшла до автомобіля.
Доводи ж про те, що диск із відеозаписами події не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 , оскільки неповністю відображає події, апеляційний суд відхиляє, враховуючи наступне.
Згідно з приписами пункту 1 частини 1статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Як вбачається із диску, який наданий працівниками поліції, на такому зафіксовані відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля. Дані відеозаписи взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи.
Також, суд апеляційної інстанції не приймає посилання скаржника, що відеозапис не містить пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки на другому файлі о 09:42 год чітко зафіксована пропозиція працівника поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та відмова останнього від його проходження.
Твердження скаржника, про порушення судом його права на захист під час розгляду справи в суді першої інстанції не заслуговують на увагу, з огляду на слідуюче.
Виходячи з положень статті 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього складено протокол, працівник поліції при складанні протоколу оголосив дату час та місце розгляду у справі.
Також, судом була направлена судова повістка за адресою вказаною в протоколі. Після повернення судової повістки з відміткою «адресат відсутній», судом було направлено запит для перевірки адреси проживання, в подальшому судом було направлено судову повістку з викликом для розгляду справи на 24 вересня 2024 року, яка також повернулася з відміткою «адресат відсутній».
Тобто судом першої інстанції було вжито всіх заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи.
Слід звернути увагу, що справа перебувала тривалий час в провадженні місцевого суду, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності було викликано в судове засідання, суд правильно вважав за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ОСОБА_1 виклав свою позицію щодо оскарженої постанови в апеляційній скарзі та надав докази, які вважав за необхідне надати, а матеріали справи про адміністративне правопорушення мають достатні дані для розгляду апеляційної скарги.
Висновки суду
Відповідно до положень частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за частиною 1 статті 130 КУпАП є правильною та обґрунтованою.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами статті 33 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП.
Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 24 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль