Справа № 947/1194/25
Провадження № 2/947/1193/25
05.02.2025 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сопової А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
08 січня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 з усіх видів доходів (заробітку), але не менш ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 з усіх видів доходів (заробітку), але не менш ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування свого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 від фактичних шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , народилась донька - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 від фактичних шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , народилась донька - ОСОБА_4 . 19.04.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що складено відповідний актовий запис за № 178. Зазначає, що з жовтня 2024 року фактично припинилися шлюбні відносин між позивачкою та відповідачем. Стверджує, що з відповідачем проживають окремо та з моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач припинив утримувати дітей. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними немає. Діти проживають разом з позивачкою, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Зазначає, що самостійно займається вихованням дітей, їх культурним та духовним розвитком. Стверджує, що стан здоров'я ОСОБА_2 зараз відмінний, він є особою працездатного віку, отримує стабільний дохід. Утримання дітей, надання їй матеріальної допомоги є природним обов'язком батьків. Зазначає, що всупереч зазначеним вимогам, відповідач ухиляється від свого обов'язку щодо утримання дитини.
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 09.01.2025 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 05.02.2025 року на 12.00 год.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, 05.02.2025 року до канцелярії суду подала заяву про розгляд справи без її участі, підтримала вимоги позову.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся шляхом надання оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого, відповідач у відповідності до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим належним чином.
Таким чином, ОСОБА_2 про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьком дитини зазначений - ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_4 , батьком дитини зазначений - ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 (а.с. 9).
19.04.2022 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було зареєстровано шлюб Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що складено відповідний актовий запис за №178. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_6 (а.с. 12).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , згідно Довідки від 05.08.2022 року №5106-5001994515 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Згідно Довідки від 08.08.2022 року №5106-5002019816 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Згідно Довідки від 08.08.2022 року №5106-5002019815 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд враховує положення закону про те, що позивач також має обов'язок утримувати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, з урахування вищевказаного суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки від доходу відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту подачі позову.
Суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним та не суперечитиме чинному законодавству, інтересам позивача, відповідача та малолітніх дітей.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках
Відповідно до ст. 13 ч. 3 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди
Відповідно до частини 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Враховуючи те, що у відповідності до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, необхідно оплату на користь держави судових витрат покласти на відповідача.
Керуючись ст. 141, 150, 157, 180, 181, 182, 184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 76-81, 141, 264, 265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , щомісячно аліменти на користь стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 08.01.2025 року до досягнення донькою - ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто після ІНФОРМАЦІЯ_8 , стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , щомісячно аліменти на користь стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини з усіх видів доходу (заробітку) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 01.03.2032 року до досягнення донькою ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О. М. Куриленко