Справа 688/538/25
№ 3/688/167/25
Постанова
Іменем України
04 лютого 2025 року м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Козачук С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Топірчики Ізяславського району Хмельницької області, громадянина України, вдівця, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , старшого солдата, токаря обслуги ремонту та технічного обслуговування взводу технічного обслуговування ремонтно-технічної роти військової частини НОМЕР_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 01 лютого 1996 року Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області),
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії А3730 №4 від 31 січня 2025 року старший солдат ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 31 грудня 2024 року близько 07 год 30 хв, перебуваючи в районі розосередження підслизнувся та впав на ліву руку, відчув незначний біль, але цьому не приділив уваги. Згодом, біль в ділянці лівої руки посилився, з'явився набряк. Близько 14 год 00 хв звернувся до медичного пункту частини, звідки направлений в КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», де після рентгенологічного обстеження виявлено закритий перелом дистального метафаза лівої променевої кістки із незначним зміщненням. В лікарні відібрано зразок крові на предмет наявності в крові етилового спирту. Через три тижні надійшли результати алкогольного сп'яніння 1,539 проміле. Старший солдат ОСОБА_1 з'явився на території військової частини НОМЕР_1 (район розосередження в АДРЕСА_2 ) в нетверезому стані, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій просив розгляд справи провести у його відсутність, вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, визнав.
За таких обставин, визнаю можливим справу розглянути без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки перешкод для такого розгляду, визначених ч.3 ст.268 КУпАП, не має.
Дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що справа підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАПз огляду на таке.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.
Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України» від 08.07.2010 року, суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції.
В силу імперативного припису, викладеного у п. «а» ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Застосувавши до цієї справи принципи кримінального провадження суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення не може ґрунтуватись на припущеннях, приймається у разі доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а усі сумніви, які виникають у ході провадження у справі тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Частиною першою ст. 172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ч.ч. 1,2, 4-7, 9 ст. 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедура направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та проведення огляду визначені Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим Постановою КМУ від 12 січня 2024 р. № 32 (далі Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку огляд проводиться: уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
Згідно п. 7 Порядку результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння.
На підтвердження, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії А3730 №4 від 31 січня 2025 року обвинувачення долучено письмові докази.
Так, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 40 від 26 лютого 2022 року старшого солдата ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби за призивом під час мобілізації з 26 лютого 2022 року зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення та призначено на посаду - токаря взводу технічного обслуговування ремонтно-технічної роти військової частини НОМЕР_1 , а з 27 лютого 2022 року - на котлове забезпечення. А згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 276 від 29 вересня 2024 року старшого солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29 вересня 2024 року №65-РС на посаду, вважати таким, що з 29 вересня 2024 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою - токаря обслуги ремонту та технічного обслуговування взводу технічного обслуговування ремонтно-технічної роти військової частини НОМЕР_1 .
З наказу командира військової частини НОМЕР_1 №3 від 27 січня 2025 року «Про результати розслідування по факту отримання травми старшим солдатом ОСОБА_1 » вбачається, що 31 грудня 2024 року близько 07 год 30 хв, старший солдат ОСОБА_1 , перебуваючи в районі розосередження ремонтно-технічної роти військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , підслизнувся та впав на ліву руку, відчув незначний біль, але цьому не приділив уваги. Згодом, біль в ділянці лівої руки посилився, з'явився набряк. Близько 14 год 00 хв звернувся до медичного пункту частини, звідки направлений в КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня», де після рентгенологічного обстеження виявлено закритий перелом дистального метафаза лівої променевої кістки із незначним зміщненням, на місце травми був накладений гіпс та старший солдат ОСОБА_1 був направлений до медичного пункту частини. Даний випадок травмування стався внаслідок вживання алкогольних напоїв та особистої необережності військовослужбовця.
Відповідно до звіту аналізу клініко-діагностичної лабораторії КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради №37 станом на 15 год 40 хв 31 грудня 2024 року рівень концентрації етанолу в крові ОСОБА_1 становив 1,539‰.
Відповідно до положень ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Вважаю, що матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у ч. 3 ст.172-20 КУпАП, а викладене у протоколі обвинувачення не відповідає диспозиції вказаної норми, не містить дати та часу появи ОСОБА_1 на території військової частини НОМЕР_1 в нетверезому стані та посилань на те, що вказане правопорушення вчинено ним в умовах особливого періоду.
Огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на місці події у військовій частині з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, а також з використанням спеціальних технічних засобів відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків, уповноваженою особою не здійснювався. Не долучено і доказів, що ОСОБА_1 не погоджувався пройти такий огляд або не погоджувався з його результатами у зв'язку з чим мав би бути направлений до закладу охорони здоров'я, доказів на спростування встановлених судом обставин не долучено. Таким чином огляд ОСОБА_1 не проведено у встановленому законом порядку.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приписами ст. 129 Конституції України задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.
Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КУпАП. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в судовому процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Згідно практики Європейського Суду з прав людини, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів, а згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року в справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом вини особи за відсутності інших належних доказів.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом сукупністю належних та допустимих доказів, а тому адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 172-20, 245, 247, 265, 280, 284, 287, 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Світлана КОЗАЧУК