Справа № 607/25009/24
Іменем України
04 лютого 2025 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді Лелик О.М.,
секретаря с/з Мохун Т.В.,
справа № 607/25009/24,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Підгайці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підгаєцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини,-
22.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Підгаєцької міської ради та просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що їй було невідомо про наявність заповіту і тому вона пропустила строк звернення для прийняття спадщини, а тому змушена звернутися до суду з позовною заявою з метою реалізації права на прийняття спадщини.
Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Цією ухвалою суд витребував з Державного нотаріального архіву Тернопільської області належним чином завірену копію спадкової справи на ім'я спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.01.2025 на адресу суду приватним нотаріусом Нечай Л.С. скеровано витребовувані судом матеріали на підставі ухвали від 26.12.2024.
Ухвалою від 22 січня 2025 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та представник позивача не прибули, хоча належним чином повідомлялися про час, дату судового засідання, причин неприбуття суду не повідомили, заяв про відкладення судового засідання ними подано не було.
Представник відповідача Підгаєцької міської ради в судове засідання не прибув, однак на адресу суду 08.01.2025 за підписом міського голови подано заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого.
Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень, викладених у ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №211, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке надано позивачем при зверненні до суду, копія якого долучена до матеріалів справи /арк.спр.12/.
Згідно архівних довідок про народження №67/04-15 від 22.11.2024 року та №68/04-15 від 22.11.2024 року, померла ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 та тіткою ОСОБА_1 /арк.спр.35,36/.
Відповідно до довідки від 07.11.2024 №344 виданої старостою Литвинівського старостинського округу ОСОБА_2 на момент смерті проживала одна та була зареєстрована по АДРЕСА_1 /арк.спр.8/.
Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений старостою Литвинівського старостинського округу, і остання робить розпорядження, що на день її смерті заповідає земельні ділянки площею 0.91 га, кадастровий номер 6124883500:01:001:0167, та площею 0.71 га, кадастровий номер 6124883500:01:001:0832 - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) /арк.спр.14,15/.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається: з житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельними ділянками площею 0.91 га, кадастровий номер 6124883500:01:001:0167, та площею 0.71 га, кадастровий номер 6124883500:01:001:0832 /арк.спр. 6,7/.
Суд встановив, що є двоє спадкоємців, які спадкують майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і кожному спадкодавець заповіла окреме майно.
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася з заявою до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області, однак їй відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона пропустила строк для прийняття спадщини /арк.спр.10/.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з пропуском позивачкою строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та відсутністю у неї зареєстрованого місця проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Норми права, які застосовує суд при розгляді спору.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Так, нормами статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 1169 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Вимогами частини 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до приписів частини 1 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з положеннями частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Крім цього, суд бере до уваги роз'яснення, викладені у пункті 24 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Узагальнені обставини, встановлені судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя зробила особисте розпорядження, склавши заповіт, яким заповіла земельні ділянки, які їй належали племінниці ОСОБА_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, однак ОСОБА_1 у визначений законом строк не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про заповіт.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Надавши оцінку аргументам сторони позивача, суд зауважує, що за загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою і для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у разі пропуску спадкоємцем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Наведені позивачкою причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на переконання суду, є поважними. Так, суд звертає увагу на місце проживання спадкодавиці та місце складання нею заповіту, а також зареєстроване місце проживання позивачки, які значно віддалені один від одного. Аргументи сторони позивачки щодо незнання про складення тіткою на її ім'я заповіту є такими, що заслуговують на увагу, оскільки узгоджуються з дослідженими судом доказами та дозволяють виснувати, що про наявність заповіту позивачка могла дізнатися саме після спливу визначеного законом строку для прийняття спадщини.
Таким чином, наведені стороною позивача причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, у своїй сукупності, свідчать про наявність обставин, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне виконання позивачкою вимог закону щодо особистого подання заяви нотаріусу після відкриття спадщини.
Щодо визначення строку для подання заяви про прийняття спадщини, то суд дійшов переконання, що два місяці з моменту набрання рішенням законної сили буде достатнім та розумним для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Суд вважає, що у зв'язку з тим, що вимог про розподіл судових витрат позивачкою заявлено не було, дане питання судом не вирішується.
Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, ст. 1270, 1272 ЦК України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 додатковий строк 2 (два) місяці після набрання рішення законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Підгаєцька міська рада, код ЄДРПОУ 04058462, юридична адреса: вул. Шевченка, буд.39, м. Підгайці, Тернопільський район Тернопільська область.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 05.02.2025.
Суддя: О. М. Лелик