Справа № 127/2605/25
Провадження 2/127/400/25
04 лютого 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Люлик Р.І., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Однак вказана позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя.
За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою передбачена сплата судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», встановлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб 3028 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, вони підлягає оплаті судовим збором відповідно до вищевказаної норми.
Отже, враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру, тому за ще одну позовну вимогу немайнового характеру позивачем має бути сплачено на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Викладене є недоліками позовної заяви, які мають бути усунуті позивачем шляхом надання суду квитанції про сплату судового збору за вказану позовну вимогу, у вказаному розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому п'ять днів для усунення наведених недоліків з дня отримання позивачем ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання позивачем даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу, що не перешкоджатиме повторному зверненню до суду з позовною заявою.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: