Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/75/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Лях М. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
30.01.2025 року. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шевцової Людмили Володимирівни на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
визнано виннуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
За участі:
захисника - Шевцової Л.В.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
Відповідно до постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого ним за таких обставин.
Так, 08 березня 2024 року о 23 годині 05 хвилин по вулиці Коцюбинського біля буд. 45 в смт. Павлиш, Олександрійського району, Кіровоградської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки BMW 540 з державним номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу алкотест «Драгер 6810» за результатами тесту - позитивний 1, 43 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 11 червня 2024 року о 16 годині 50 хвилин по вул. Садова, буд. 12 в смт. Павлиш, Олександрійського району, Кіровоградської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки BMW 540 з державним номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП «Світловодська ЦРЛ СМР», чим порушив п. 2.9 а ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням районного суду, захисник Шевцова Л.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду щодо ОСОБА_1 та прийняти нове рішення, яким закрити справу і звільнити ОСОБА_1 , від накладеного адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за недоведеністю його вини та відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП не дотримався вимог закону.
Так, захисник вважає, що матеріалами справи не підтверджується той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп яніння. Як вбачається з відеозаписів, які містяться в матеріалах справи, останні не підтверджують факту керування ОСОБА_1 08.03.2024 о 23 год. 05 хв. транспортним засобом.
Отже, за таких обставин, співробітниками поліції факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведено. Як і не встановлено той факт, хто саме ним керував.
Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху і як наслідок законне зупинення за таке порушення.
Для того, щоб виявити правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху та подальшим притягненням до адміністративної відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».
З відеозапису, який міститься в матеріалах справи вбачається, що підстави вважати що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольної сп'яніння поліцейськими не встановлено та не названо. Ознаки алкогольної сп'яніння поліцейським не були встановлені з моменту нібито зупинки ОСОБА_1 та до моменту пропозиції поліцейського пройти огляд і визначення стану алкогольного сп'яніння, про що свідчить фрагмент відеозапису. При цьому ОСОБА_1 безпідставно запропоновано пройти огляд і визначення стану алкогольного сп'яніння.
Що стосується рапорту поліцейського, то захисник зауважує, що рапорт поліцейського не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як фактично він є документом внутрішнього користування, оскільки його зміст полягає у тому, що працівник поліції інформує свого керівника про хід дій щодо складанн протоколу про адміністративне правопорушення і, у розумінні статті 251 КУпАП, не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративног правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №542611 від 08.03.2024 без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Захисник вважає, що докази, які маються в матеріалах справи, свідчать, що посадовою особою, яка складала протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, не надано поза розумним сумнівом доказів винуватості ОСОБА_1 , не встановлено ознак алкогольного сп'яніння, проте, запропоновано пройти огляд на визначення стану такого сп'яніння, а отже, порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
В судове засідання апеляційного суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не з'явися. Будь яких клопотань про відкладення розгляду справи, проведення судового засідання дистанційно в режимі відео конференції не подавав.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 268 КУпАП, в яких наведено виключний перелік правопорушень, передбачених відповідними статтями КУпАП, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, беручи до уваги відсутність вимог щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при розгляді такої справи, за умови обізнаності ОСОБА_1 про апеляційний розгляд справи, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи захисника Шевцової Л.В. у підтримку апеляційних вимог, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, відповідно до вимог ст. 245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи. Зазначені вимоги закону суддею районного суду дотримані у повному обсязі.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає в разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України визначено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції №1452/735.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
В ході досудової перевірки та складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, порушень положень вищезазначених Інструкції 1452/735, та вимог ст.266 КУпАП - працівниками поліції допущено не було.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД № 542611 від 08.03.2024, ОСОБА_1 08 березня 2024 року о 23 годині 05 хвилин по вулиці Коцюбинського біля буд. 45 в смт. Павлиш Олександрійського району Кіровоградської області керував транспортним засобом автомобілем марки BMW 540 з державним номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу алкотест «Драгер 6810» за результатами тесту - позитивний 1, 43 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.
Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД № 539763 від 11.06.2024 водій ОСОБА_1 11 червня 2024 року о 16 годині 50 хвилин по вул. Садова, буд. 12 в смт. Павлиш Олександрійського району Кіровоградської області, керував транспортним засобом автомобілем марки BMW 540 з державним номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння водія проводився у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП «Світловодська ЦРЛ СМР», чим порушив п. 2.9 а ПДР України.
Зі змісту апеляційної скарги убачається, що захисник заперечує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом та на процесуальні порушення допущені поліцейським під час проведення огляду на стан сп яніння та складання матеріалів.
Проте, незважаючи на доводи захисника, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 542611 від 08.03.2024 року,
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 539763 від 11.06.2024 року,
-реєстраційним повідомлення про виклик поліцейських на місце вчинення адміністративного правопорушення серія ЄО № 11871 від 11.06.2024 року,
-постановами про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у відповідності ч. 1 ст. 126 КУпАП серія ЕНА № 1618777 від 08.03.2024 року та серія ЕНА № 2370114 від 11.06.2024 року,
-результатом проведеного огляду приладом «Драгер 68100» на місці зупинки та підтвердженим результатом в 1,43 проміле від 08.03.2024 року;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 в результатом огляду згоден;
-довідкою про те, що, відповідно до Інформаційно-телекомунікаційної системи «ІПНП» підсистеми НАІС «Посвідчення» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 04.04.2013 році, центром ДАІ 3501 кат. «А, А1, В»;
-рапортом поліцейського СРПП СПД № 1 (смт Онуфріївка) ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Пугачем А.І. із зазначенням цифрової нагрудної відеокамери інв. № 5700164 на яку здійснювалась відеофіксація правопорушення;
-дослідженими відеозаписами, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в спеціалізованому закладі від 08.03.2024 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.06.2024 року;
-лікарським висновком № 2 від 11.06.2024 року згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, рапортом поліцейського СРПП СПД № 1 (смт Онуфріївка) ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області сержантом поліції Кислицьким Д.І. із зазначенням цифрової нагрудної відеокамери S 700164 на яку здійснювалась відеофіксація правопорушення;
-дослідженими відеозаписами, на яких зафіксовано факт керування правопорушником ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в спеціалізованому закладі 11.06.2024 року.
Виходячи з аналізу доказів у справі апеляційний суд вважає, що викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим, оскільки підтверджується доказами по справі.
Порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого районним судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративні правопорушення та під час розгляду справи в суді першої інстанції, допущено не було, а тому апеляційні доводи захисника слід визнати безпідставними.
Усі доводи сторони захисту спростовуються наявним відеозаписом, який міститься у матеріалах справи. Зокрема, ОСОБА_1 08.03.2024 та 11.06.2024 не заперечував факт керування транспортним засобом, за обставин викладених у протоколі, 08.03.2024 пройшов на місці зупинки огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Драгер, погодився з його позитивним результатом про що свідчить його підпис у роздруківці приладу Драгер, а також у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи захисника про те, що 08.03.2024 ОСОБА_1 не погодився з результатом приладу Драгер, та бажав пройти огляд у закладі охорони здоров'я є безпідставними та спростовуються відеозаписом, який долучено до матеріалів справи.
Також не заслуговують на увагу доводи захисника щодо недопустимості як доказу лікарського висновку № 2 від 11.06.2024 року, оскільки він отриманий пізніше нід протягом 2 годин з моменту виявлення у ОСОБА_1 підстав для його проведення.
Так у відповідності до п.9 Розділу ІІ Інструкції 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Як убачається з відеозапису поліцейськими дотримано вимоги п.9 Розділу ІІ Інструкції 1452/735, а тому підстави відсутні вважати недійсним висновок № 2 від 11.06.2024 року щодо ОСОБА_1 . Доводи захисника, слід вважати помилковим тлумаченням вимог Інструкції 1452/735 та ст. 266 КУпАП.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції безпідставно, також спростовуються наявним у справі відеозаписом.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Не зважаючи на доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові висновки, відповідають встановленим фактичним обставинам даної справи. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування в апеляційній скарзі не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Обраний суддею першої інстанції відносно ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, постанова судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника Шевцової Людмили Володимирівни - залишити без задоволення, а постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко