Справа №635/10286/24
Провадження по справі 1-в/635/266/2025
05 лютого 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у зв'язку з набранням чинності Законом України №3886- ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,-
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у зв'язку з набранням чинності Законом України №3886- ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Від засудженого ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
Прокурор та представник ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)» надали до суду заяви про розгляд клопотання без їх участі, що відповідно до приписів абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року, а саме у 2024 році - 3028 грн, у 2023 -2684 грн, у 2022 - 2481 грн, у 2021 році - 2270 грн, у 2020 році - 2102 грн, у 2019 - 1921 грн, у 2018 - 1762 грн, у 2017 році- 1544 грн та віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Судовим розглядом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.01.2022, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ч.1ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.10.2021 у виді 4 місяців позбавлення волі, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки чотири місяці.
За вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.01.2022 ОСОБА_3 засуджено за вчинення крадіжки 30.10.2021 на суму 447 грн, 31.10.2021 на суму 398,50 грн, 09.11.2021 на суму 360 грн, 10.11.2021 на суму 2343 грн, 11.11.2021 на суму 660 грн, 12.11.2021 на суму 1450 грн, 25.11.2021 на суму 1600 грн, 26.11.2021 на суму 767 грн, 28.11.2021 на суму 1600 грн, тобто розмір викраденого на момент вчинення правопорушень складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2379 грн).
Крім того, вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.10.2021 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2ст. 185 , ч.3 185 КК України та призначено покарання на підставі ч. 1, ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1, 2, 5 ст. 71, п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2021 , за яким його було засуджено до покарання у виді у виді 1 року обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, у виді чотирьох місяців обмеження волі, що становить два місяці позбавлення волі, та остаточно призначено до відбуття покарання у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
За вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.10.2021 ОСОБА_3 засуджено за вчинення крадіжки 18.06.2021 на суму 750 грн, 30.06.2021 на суму 2100 грн, 28.07.2021 на суму 2132 грн, тобто розмір викраденого на момент вчинення правопорушень складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2379 грн).
Крім того, вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2021 ОСОБА_3 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.185 КК України та призначено за цим законом покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст. 75, ст.76 КК України звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
За вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2021 ОСОБА_3 засуджено за вчинення крадіжки 28.05.2021 на суму 428,54 грн, тобто розмір викраденого на момент вчинення правопорушень складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2379 грн).
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст.3, ч. 2 ст.4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Вказане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено правовий висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Таким чином, кримінальні правопорушення, за вчинення яких ОСОБА_3 було засуджено вироками Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2021, Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.10.2021, Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.01.2022, наразі не можуть вважатися кримінально караними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за заволодіння яким наразі передбачено кримінальну відповідальність, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діянь, за вчинення яких засуджено ОСОБА_3 , усунута, суд дійшов висновку про те, що на підставі ч.2 ст.74 КК України засудженого необхідно звільнити від призначеного йому покарання вироками Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2021, Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.10.2021, Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.01.2022.
На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного йому вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.01.2022, у зв'язку із усуненням караності діяння.
На підставі ч. 2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного йому вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.10.2021, у зв'язку із усуненням караності діяння.
На підставі ч. 2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного йому вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.06.2022, у зв'язку із усуненням караності діяння.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» негайно.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» для виконання в частині звільнення засудженого.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_1