Справа № 152/28/25
2-а/152/4/25
Іменем України
05 лютого 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Роздорожної А.Г.
за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
вимоги позивача: про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
законний представник позивача - ОСОБА_2 ,
представник відповідача в судове засідання не з'явився;
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Позивач звернувся до суду з цим позовом та вказав, що 30 грудня 2024 року засобами поштового зв'язку ним було отримано постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 18 грудня 2024 року №9891 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. Як вбачається з означеної постанови, позивач начебто не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9-00 год 11 листопада 2024 року для уточнення персональних даних та проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. В постанові також зазначено, що позивач був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК та СП. ОСОБА_1 вважає, що дана постанова винесена з грубим порушенням вимог діючого законодавства та викладені у ній обставини не відповідають дійсності, а тому просить Суд визнати її протиправною та скасувати (а.с.2-6).
2. На підтвердження позовних вимог позивач надав копію постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, копію свого паспорта, копії довідок, копію витягу із «Резерв+», копії довідок до акту огляду МСЕК, копію паспорта та пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , копію рішення виконавчого комітету Шаргородської міської ради Вінницької області.
3. 16 січня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, відповідачем не визнаються повністю. Представник відповідача зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в якому визначено, в тому числі, процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної політики. Згідно підпункту 2 пункту 46 вищезгаданого порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
3.1. Так, 30 жовтня 2024 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено рекомендованим листом повістку, яка була сформована автоматично системою ЄДРВП, про виклик на 9-00 год 11 листопада 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, громадянину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , однак повістка повернулася відправнику з відміткою на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, та є належним повідомленням пр онеобхідність з'явитися до ТЦК та СП. 8 грудня 2024 року о 10-30 год працівниками відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_2 , було доставлено ОСОБА_1 до РТЦК для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
3.2. Представник відповідача також звертає увагу суду, що позивач в позовній заяві зазначає, що є особою з інвалідністю ІІІ групи і що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак жодного разу за весь час широкомаштабного вторгнення не скористався правом на відстрочку і не оформив відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (першу відстрочку оформив 21 грудня 2024 року вже після винесення оскаржуваної постанови), таким чином останній згідно даних в ЭДРВПР рахувався як такий, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а тому викликався до другого відділу для звірки, в першу чергу, даних, а за неприбуття за викликом до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 передбачена законодавством відповідальність. Позивач є військовозобов'язаний, перебуває на військовому обліку, а тому зобов'язаний дотримуватися правил військового обліку. Крім того, в законодавстві не зазначено, що військовозобов'язані, які мають право на відстрочку не зобов'язані з'являтися за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3.3. Представник РТЦК та СП зазначає, що військовозобов'язані особисто подають на ім'я голови комісії (міського) районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку. Виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не обов'язково має на меті призов на військову службу під час мобілізації чи проходження медичного огляду, це може бути звірка, уточнення даних, щоб визначити призначення на особливий період.
3.4. Представник стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП складений уповноваженою на те особою, під час складання протоколу позивачу роз'яснено зміст статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, а також повідомлено під особистий підпис про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11-15 год 18 грудня 2024 року у кабінеті №25 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будь яких заяв, клопотань та додаткових пояснень від позивача не надходило, а тому розгляд справи відбувся за наявними у справі матеріалами. Крім того, стаття 210-1 КУпАП не входить до передбаченого частиною другою статті 268 КУпАП переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Разом з позовною заявою позивач подав до суду заву про поновлення строку звернення до суду у якій просив поновити йому строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 18 грудня 2024 року №9881 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статі 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 грн (а.с.22).
5. 27 січня 2025 року від тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 надійшла заява, у якій він просив розгляд справи проводити без представника ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.35).
ІІІ. Пояснення учасників справи.
6. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що йому не було відомо про те, що його викликають до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про те, що йому необхідно було з'явитися він дізнався лише 8 грудня 2024 року, коли його поліція доставила до ТЦК. Позивач зазначає, що є особою з ІІІ групою інвалідності, над ним встановлено опіку його матір'ю, він мав бажання, щоб його мати також була присутня під час складання відносно нього протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, однак його матір до нього не впустили.
7. Опікун ОСОБА_1 - його мати ОСОБА_2 зазначила, що її син є особою із інвалідністю з дитинства і в міру своїх фізичних та розумових особливостей не в змозі усвідомлювати наслідки вчинення чи не вчинення тих чи інших дій. Вона зазначила, що про те, що відносно її сина була винесена оскаржувана постанова вона дізналася, коли 30 грудня 2024 року отримала копію постанови. Про те, що її син поновив облікові дані вона дізналася лише під час розгляду цієї справи в суді. Сама ОСОБА_2 є також особою з інвалідністю ІІІ групи. Позивач проживає біля неї. Крім цього, з ними також проживає донька (сестра позивача), яка також є особою з інвалідністю. Батько позивача давно помер.
ІV. Інші процесуальні дії у справі.
8. Ухвалою суду від 8 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу в строк до 17 січня 2025 року надати відзив на позовну заяву (а.с.24).
9. Копію позовної заяви з додатками було надіслано відповідачеві за адресою, що вказана в позові. Відповідно до поштового повідомлення, представник відповідача отримав вказані документи 14 січня 2025 року (а.с.32).
V. Фактичні обставини, встановлені Судом.
10. Відповідно до копії постанови №9881 від 18 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП , винесеної тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 , 18 грудня 2024 року було встановлено, що 30 жовтня 2024 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено рекомендованим листом (поштовим відправленням) повістку про виклик на 9-00 год 11 листопада 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних, проходження медичного огляду для визначення призначення придатності до військової служби, визначення призначення на воєнний час (особливий період) громадянину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, поштове відправлення (рекомендований лист) з повісткою вручене не було і повернуто до відправника, так як адресат був відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою «Про причини повернення/досилання» листа Ф.20. Таким чином громадянин ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як передбачено підпунктом 2 пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560. Проте, у встановлений в повістці термін, вищезазначений громадянин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджуючих документів із зазначенням поважних причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин ОСОБА_1 не надав. Таким чином спричинив порушення частини третьої статті 17 Закону України «Про оборону України», частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначене в повістці). В зв'язку із цим, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 на громадянина ОСОБА_1 , було подано звернення до відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області (за вих.№Е178467 від 26 листопада 2024 року), щодо доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. 8 грудня 2024 року о 10-30 год працівником відділення поліції №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області громадянина ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до підпункту 2 пункту 46 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Як було роз'яснено, громадянин ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою, на яку надсилалася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того останній не оновлював свої персональні дані та не повідомляв іншої адреси місця проживання. Таким чином, враховуючи те, що в Україні згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами, внесеними Указом Президента України № 740/2024 від 28 жовтня 2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні») введено воєнний стан та проводиться загальна мобілізація згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», (зі змінами, внесеними Указом Президента України №741/2024 від 28 жовтня 2024 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації») громадянин ОСОБА_1 , не прибувши за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинив порушення частини третьої статті 17 Закону України «Про оборону України», частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно статті 210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента № 303/2014 від 17 березня 2014 року Про часткову мобілізацію та по теперішній час в Україні діє особливий період, то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн (а.с.7-8).
11. Згідно із копією паспорта позивача, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шаргород Шаргородського району Вінницької області (а.с.10).
12. Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований на адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
13. Згідно із витягу із «Резерв+», військовозобов'язаний ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримав відстрочку терміном до 7 лютого 2025 року (а.с.13).
14. Відповідно до копії довідки до акту огляду МСЕК №079676 від 19 липня 2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на повторному огляді було встановлено ІІІ групу інвалідності на безтерміновий строк. Згідно із висновком, позивачеві протипоказано помірне (значне) фізичне, динамічне і статистичне навантаження, шкідливі умови праці (а.с.14).
15. Із копії довідки №2504 від 12 грудня 2024 року вбачається, що дана довідка видана ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.2 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 7 лютого 2025 року (а.с.15).
16. Згідно із копією паспорта, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Шостаківка Шаргородського району Вінницької області (а.с.16).
17. Відповідно до копії довідки до акту огляду МСЕК №362916 від 25 червня 2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на повторному огляді було встановлено ІІІ групу інвалідності на безтерміновий строк. Згідно із висновком, їй протипоказано помірне (значне) фізичне, динамічне і статистичне навантаження, шкідливі умови праці (а.с.18).
18. Згідно із копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 41 рік у с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області (а.с.20).
19. Відповідно до копії рішення № 95 виконавчого комітету Шаргородської міської ради від 18 вересня 2019 року «про призначення опіки», було розглянуто заяву ОСОБА_2 про призначення опіки (піклування) над сином та вирішено призначити її опікуном над сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвалідом ІІІ групи, який потребує сторонньої допомоги (а.с.21).
20. Оцінюючи вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд згідно з положеннями статей 73, 74, 75, 76 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.
VI. Оцінка Суду.
21. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
22. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
24. Частиною першої статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
25. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
26. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
27. У розумінні статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
29. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
30. Відповідно до частини першої статті 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
31. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
32. Згідно зі статтею 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
33. Аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
34. Правила військового обліку визначені (надалі Правила) у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 , на виконання вимог частини п'ятої статті 33 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу. Згідно із підпунктом 2 пункту 1 Правил призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
35. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; та суб'єктивна сторона. Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона проступку, психічний стан суб'єкта проступку, що характеризує його волю, яка виявляється в протиправній дії, його ставлення до дії, яку він вчинив. Ознаками суб'єктивної сторони проступку є вина, мотив і мета правопорушення. Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Крім діяння, ознаками об'єктивної сторони правопорушення є місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя здійснення діяння.
36. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
37. Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
38. Зі змісту спірної постанови вбачається, що 30 жовтня 2024 року другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 було сформовано та направлено на зареєстровану адресу проживання позивача повістку про виклик до РТЦК, однак конверт із повісткою повернувся відправникові із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому позивач своєчасно не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних та проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, що є порушенням правил перебування військовозобов'язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Порушення вчинене в особливий період, за яке передбачена відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
39. Відповідно до підпункту 2 пункту 46 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
40. Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
41. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
42. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
43. Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
44. Згідно із частинами першою та другою статті 121 КАС України Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. В даному випадку суд визнає причину пропуску позивачем строку на оскарження поважною, а тому заява про поновлення строку підлягає задоволенню.
45. Суд вважає, що відповідач, ухвалюючи спірну постанову, всупереч імперативних вимог статей 7, 9, 247, 251, 252 тощо КУпАП, не дослідив обставини справи, не встановив наявність складу адміністративного правопорушення, не зібрав доказів на підтвердження власної позиції щодо допущення позивачем інкримінованого правопорушення та не надав оцінку повідомленим позивачем обставинам (стосовно того, що йому не було відомо про його виклик до військового комісаріату, у зв'язку із неотриманням повістки про виклик). Крім цього, очевидно, що недопуск під час складання протоколу про адміністративне правопорушення опікуна позивача суттєво обмежило права останнього на захист. Суд вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, а саме, такою, що ухвалена не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтованою, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), упередженою, нерозсудливою, не пропорційною. Суд, оцінивши всі докази, врахувавши пояснення сторін, дійшов до висновку, що дана постанова підлягає скасуванню.
VII. Розподіл судових витрат.
46. При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями частини першої статті 139 КАС України, яка передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
47. Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
48. На підставі викладеного, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору в сумі 605,60 грн (а.с.1), слід стягнути з відповідача на користь позивача.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 243, 244, 245, 246, 286 КАС України, статтями 210, 251, 283, 291 КУпАП, Суд, -
1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 18 грудня 2024 року №9881 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 грн.
2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову № 9881 від 18 грудня 2024 року, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статі 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Ім'я (найменування) сторін :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, паспорт № НОМЕР_2 , ід.№ НОМЕР_3 , зареєстрований мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА