04 лютого 2025 р. Справа № 520/17777/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., повний текст складено 14.10.24 по справі № 520/17777/21
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення штрафу
Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області 16.09.2021 звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача штраф за порушення Закону України “Про рекламу» у розмірі 27132,00 грн. до Державного бюджету України для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, в установі банку - Казначейство України (ЕАП), одержувач ГУК обл/МТГ Харків, код одержувача 37874947, номер рахунку UА558999980313030106000020649.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року провадження у справі №520/17777/21 закрито.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 01 травня 2023 року касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року та Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області (проспект Науки, 40, 6 поверх, місто Харків, 61166, код ЄДРПОУ: 40324829) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу - задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України штраф за порушення Закону України “Про рекламу» у розмірі 27132 (двадцять сім тисяч сто тридцять дві) грн. 00 коп.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу , вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки якого не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. В обгрунтування апеляційної скарги , посилаючись на постанову Верховного суду від 23.02.2024 року у справі № 320/8536/21, вказує на те , що з позовною заявою про стягнення даних штрафів ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області звернулося 16 вересня 2021 року, через понад 6 місяців після винесення постанов про накладення штрафів, при тому ,що строк звернення до суду з даним позовом становить три місяці. Поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем, який є суб'єктом владних повноважень, не наводить. Однак, суд та ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області проігнорувало дані факти і обставини, що потягло винесення протиправного рішення. Посилаючсиь на обгрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024, яким задоволено позовну заяву ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області та стягнуто з ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 27 132 грн, закрити провадження по справі.
Головне управління подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Просить при розгляді та прийнятті рішення у справі врахувати преюдиційність рішень судів, винесених за результатами оскарження ФОП ОСОБА_1 рішень Головного управління про накладення штрафів за порушення Закону України «Про рекламу», які є предметом розгляду у даній справі. Вважає , що Головним управлінням не пропущені строки звернення до суду та просить суд у задоволенні апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити .
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеіалами справи підтверджено , що посадовими особами позивача здійснено контроль дотримання вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів відповідачем, а саме встановлено: розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: "MAX BEER" за адресами: вулиця Академіка Павлова, 132 та вулиця Героїв праці, 46, місто Харків, з ознаками порушення вимог частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу", а саме - без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами та абзацу 8 частини другої статті 22 Закону України "Про рекламу", а саме - реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами.
У зв'язку із вказаним на адресу вказаного суб'єкта господарювання надіслано вимогу Головного управління від 26.11.2020 №5.2-057/14937-20, від 30.11.2020 №5.2-057/15088-20 щодо надання копій документів щодо розміщення реклами, які було отримано особисто засобами поштового зв'язку 17.12.2020, що підтверджується матеріалами справи.
Позивачем складено протоколи про порушення законодавства про рекламу від 31.12.2021 №239, №240, №241, №242, а також прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 22.01.2021 №8, №9, №10, №11.
У порушення частини другої статті 26 Закону України “Про рекламу» відповідачем не надано запитувані документи та інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами, про що було складено протоколи від 15.03.2021 №16, №17 та від 16.03.2021 №18, №19 про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи від 15.03.2021 №33, №34 та від 16.03.2021 №35, №36.
Повідомлення про засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу було надано телефонограмами №Вн-5.2/1/21, №Вн-5.2/2/21 від 22.01.2021 на телефон зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та прийнята особисто відповідачем 22.01.2021.
Листом від 02.02.2021 №Вх-057/01-05/1924-21 позивачем надіслано на адресу позивача запитувані у вимозі документи, пояснення та надана інформація, що за вказаною адресою відповідач здійснює торгівельну діяльність за договором оренди від 30.12.2019 №30/12-19 та орендує 14 приміщення у Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Зоряна Краса». Крім того, у листі зазначено, що ніякого відношення до розміщеної вказаної зовнішньої реклами за зазначеною адресою відповідача не має. Також відповідачем не було надано вартість щодо розміщеної вищевказаної реклами.
На засіданнях стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 04.02.2021 та 05.02.2021 було вирішено надати додатково лист до ТОВ “Зоряна Краса» з запитом щодо орендарів в даному приміщенні для остаточного прийняття рішення.
Позивачем направлено лист від 04.02.2021 №5.2- 057/2/1766-21 до ТОВ “Зоряна Краса» на юридичну адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Лист Головного управління до ТОВ “Зоряна Краса» за юридичною адресою отримано не було та повернуто до позивача за закінченням терміну зберігання.
Крім того, рішенням Харківської міської ради від 09.09.2020 №525 “Про демонтаж спеціальних конструкцій, які розміщені на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу» встановлено факт розміщення конструкцій саме - відповідачем.
Повідомлення про засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу надано телефонограмами від 04.03.2021 №Вн-5.2/5/21 та №Вн-5.2/6/21 на телефон зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача та прийнята особисто відповідачем.
Листом від 17.03.2021 №5.2-057/2/4091-21 позивачем повідомлено відповідача про те, що засідання стосовно розгляду справ про порушення Закону України “Про рекламу» відбулось 15.03.2021 о 10 год. 00 хв., об 11 год. 00 хв. та 16.03.2021 о 10 год. 00 хв., об 11 год. 00 хв. у приміщенні управління захисту споживачів Головного управління за адресою: вулиця Сумська, 45 місто Харків.
Лист отримано засобом поштового зв'язку 24.03.2021, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
На підставі вказаного та протоколів засідання від 15.03.2021 №43, №44, №45, №46 та від 16.03.2021 №47, №48, №49, №50 прийнято рішення №37, №38 №39, №40 від 15.03.2021 та №41, №42, №43, №44 від 16.03.2021 про накладення штрафів на рекламодавця ФО-П Дігтярь А.М. за наступні порушення законодавства про рекламу:
- рішенням від 15.03.2021 №37 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за ненадання документів, пояснень, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу щодо розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: “МАХ BEER...» за адресою: вулиця Академіка Павлова, 132, місто Харків, що є порушенням абз.1 частини другої статті 26 Закону України “Про рекламу»;
- рішенням від 15.03.2021 №38 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за ненадання документів, пояснень, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу щодо розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: “МАХ BEER...» за адресою: вулиця Академіка Павлова, 132, місто Харків, що є порушенням абз.1 частини другої статті 26 Закону України “Про рекламу»;
- рішенням від 15.03.2021 №39 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. за розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: “МАХ BEER...» за адресою: вулиця Академіка Павлова, 132, місто Харків, без наявності дозволу Харківської міської ради на розміщення зовнішньої реклами, що є порушенням частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу»;
- рішенням від 15.03.2021 №40 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. за розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: “МАХ BEER...» за адресою: вулиця Академіка Павлова, 132, місто Харків, яка є знаком для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, що є порушенням частини другої статті 22 Закону України “Про рекламу»;
- рішенням від 16.03.2021 №41 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за ненадання документів, пояснень, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу щодо розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: “МАХ BEER...» за адресою: вулиця Героїв Праці, 46, місто Харків, що є порушенням абз.1 частини другої статті 26 Закону України “Про рекламу»;
- рішенням від 16.03.2021 №42 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за ненадання документів, пояснень, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу щодо розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: “МАХ BEER...» за адресою: вулиця Героїв Праці, 46, місто Харків, що є порушенням абз.1 частини другої статті 26 Закону України “Про рекламу»;
- рішенням від 16.03.2021 №43 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. за розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: “МАХ BEER...» за адресою: вулиця Героїв Праці, 46, місто Харків, без наявності дозволу Харківської міської ради на розміщення зовнішньої реклами, що є порушенням частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу»;
- рішенням від 16.03.2021 №44 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. за розміщення зовнішньої реклами дахової конструкції з інформаційним полем: “МАХ BEER...» за адресою: вулиця Героїв Праці, 46, місто Харків, яка є знаком для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, що є порушенням частини другої статті 22 Закону України “Про рекламу»;
Таким чином, загальна сума штрафів становить 27 132, 00 грн..
Відповідачеві позивачем надіслано другі примірники рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №37, №38 №39, №40 від 15.03.2021 та №41, №42, №43, №44 від 16.03.2021, другі примірники протоколів засідання №43, №44, №45, №46 від 15.03.2021 та №47, №48, №49, №50 від 16.03.2021 та приписи про усунення порушень №26, №27 від 15.03.2021 та №28, №29 від 16.03.2021, що підтверджується листом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 17.03.2021 №5.2-057/2/4091-21.
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що у спірних відносинах ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області діє як суб'єкт владних повноважень, наділений Законом України «Про рекламу» та Порядком № 693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та, відповідно, правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, обтяжений обов'язком здійснити платіж за рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, адже вказані рішення суб'єкта владних повноважень не втратили юридичної дії. Строк виконання обов'язку здійснити платіж у спірних правовідносинах збіг. В матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували належне виконання платником згаданого обов'язку у спосіб перерахування грошових коштів або припинення цього обов'язку в інші способи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції з підстав пропуску ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області строку звернення до суду з даним позовом з посиланням на правову позицію, викладену Верховним судом від 23.02.2024 року у справі № 320/8536/21.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667), регламентовано, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти до висновку про те, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, прямо передбачених Конституцією та законами України.
Як вбачається зі змісту пунктів 1 та 4 Положення № 667, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику, зокрема, у сферах здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів та дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Своєю чергою, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в означених вище сферах, визначаються законами України «Про захист прав споживачів» та «Про ціни і ціноутворення». Крім того, повноваження даного органу щодо застосування адміністративних та адміністративно-господарських санкцій регламентовані Кодексом України про адміністративні правопорушення та Господарським кодексом України.
Право на звернення до суду уповноваженого органу в сфері ціноутворення визначене пунктом 8 частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», відповідно до якого уповноважені органи мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що право Держпродспоживслужби на звернення до суду обмежене підставою стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 816/1325/17.
У цій справі Суд також враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 1 травня 2023 року у справі № 520/17777/21, про те, що звертаючись до адміністративного суду з позовом, за загальним правилом, суб'єкт владних повноважень переслідує мету захисту публічного інтересу, який охоплює суспільний та державний інтереси. Тому, відповідне право співвідноситься із завданнями адміністративного судочинства, що визначені частиною першою статті 2 КАС України.
У справі, що розглядається ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області звернулося до суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету штрафу за порушення Закону України “Про рекламу» у загальному розмірі 27132,0 грн , які застосовано на підставі рішень Головного управління від 15.03.2021 № 37, № 38, № 39, № 40 та від 16.03.2021 № 41, № 42, № 43, № 44 .
Отже, у цій справі ГУ Держпродспоживслужби уповноважене на звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
Колегія суддів звертає увагу, що для категорії справ за зверненням суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом до суб'єкта господарювання про стягнення несплачених у добровільному порядку сум штрафних санкції визначений спеціальний порядок.
Зокрема, абзацом другим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною третьою статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
З аналізу вказаних вище норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вбачається, що перебіг тримісячного строку звернення ГУ Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою вказаного органу, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб'єктом господарювання копії відповідного рішення в судовому порядку.
Правові висновки щодо застосування положень статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» викладені у постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 420/11261/20, від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/7304/22 та від 10 листопада 2023 року у справі № 640/11240/21.
Водночас Верховний Суд у постанові від 4 липня 2023 року під час розгляду справи № 640/2003/22 роз'яснив, що у частині третій статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» враховано право суб'єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб і при буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб'єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб'єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб'єкта господарювання.
Якщо суб'єкт владних повноважень буде звертатись до суду з позовом про стягнення несплаченої господарюючим суб'єктом суми штрафної санкції після закінчення 15-ти денного строку на добровільне виконання судового рішення за умови оскарження розпорядчого документа, судова справа про стягнення не зможе бути розглянута до вирішення питання про законність або незаконність дій органу державного контролю (нагляду) або його посадових осіб при накладенні штрафної санкції, оскільки частина третя статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» висуває вимогу про те, що для стягнення штрафної санкції у судовому порядку така санкція не має бути скасована.
Верховний Суд також зауважив, що з метою процесуальної економії та враховуючи законодавче виключення із загального правила, наведене у частині третій статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яке направлене на реалізацію права суб'єкта господарювання на оскарження в установленому законом порядку неправомірних дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, перебіг тримісячного строку звернення ГУ Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб'єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
У подальшому вказані правові висновки також застосовані Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/7304/22 та від 10 листопада 2023 року у справі № 640/11240/21.
Верховний суд в постанові від 23.02.2024 року у справі № 320/8536/21 дійшов висновку, що відповідно до вимог частини третьої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у сукупності з частиною другою статті 122 КАС України для задоволення позову контролюючого органу про стягнення із суб'єкта господарювання штрафної санкції, накладеної на підставі розпорядчого акта відповідного органу, у судовому порядку одночасно мають бути виконані три умови:
1) несплата суб'єктом господарювання штрафної санкції, накладеної контролюючим органом, у добровільному порядку протягом 15 днів з дня одержання суб'єктом розпорядчого акта, на підставі якого ця санкція накладена;
2) відсутність на момент ухвалення судового рішення про стягнення із суб'єкта господарювання штрафної санкції відкритих судових проваджень за позовом цього суб'єкта про оскарження розпорядчого акта, на підставі якого застосовано штрафну санкцію, та відсутність судових рішень, які набрали законної сили, про визнання протиправним відповідного розпорядчого акта; за наявності відкритих судових проваджень, суд, який розглядає справу про стягнення штрафної санкції, вирішує питання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в справі щодо оскарження розпорядчого акта;
3) звернення контролюючого органу до суду у межах тримісячного строку з моменту виникнення у нього права на таке звернення (- з моменту закінчення 15-денного строку на добровільне виконання розпорядчого акта про застосування штрафної санкції або, у разі оскарження останнього до суду, - з моменту закінчення 15-денного строку після набрання законної сили судовим рішенням, яким відповідний розпорядчий акт визнано правомірним).
З матеріалів справи встановлено , що Головне управління прийняла рішення від 15.03.2021 № 37, № 38, №39, № 40 та від 16.03.2021 № 41, № 42, № 43, № 44 про застосування адміністративногосподарських санкцій за порушення законодавства про рекламу, якими на відповідача накладено штраф у загальному розмірі 27 132,00 грн.
Листом від 17.03.2021 № 5.2-057/2/4091-21 Головним управлінням надіслано відповідачеві другі примірники рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.03.2021 № 37, № 38, № 39, №40 та від 16.03.2021 № 41, № 42, № 43, № 44, другі примірники протоколів засідання від 15.03.2021 № 43, № 44, № 45, № 46 та від 16.03.2021 № 47, №48, № 49, № 50 та приписи про усунення порушень від 15.03.2021 № 26, №27 та від 16.03.2021 № 28, № 29.
Лист від 17.03.2021 № 5.2-057/2/4091-21 отримано засобом поштового зв'язку 24.03.2021, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№ 6116610913733).
З матеріалів справи встановлено та неспростовано відповідачем , що ним не сплачено у добровільному порядку суми штрафів за порушення Закону України “Про рекламу» у загальному розмірі 27132,0 грн , які застосовано на підставі рішень Головного управління від 15.03.2021 № 37, № 38, № 39, № 40 та від 16.03.2021 № 41, № 42, № 43, № 44.
Таким чином з 24.03.2021 виникли підстави, що дають суб'єкту владних повноважень, тобто Головному управлінню, право на пред'явлення визначених законом вимог, а саме - звернутись до суду з позовом.
14 червня 2021 року Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 27 132,00 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 по справі № 520/10531/21 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу - повернуто позивачу, оскільки рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №37, №38, №39, №40; №41, №42, №43, №44, якими на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф за порушення законодавства про рекламу у загальному розмірі 27132 грн., винесені 15.03.2021 та 16.03.2021, тоді як дану позовну заяву про стягнення з відповідача вказаної суми штрафу подано до закінчення строку їх оскарження, встановленого статтею 122 КАС України (шість місяців), тобто встановлено передчасність подання позовної заяви Головного управління до ФО-П ОСОБА_1
Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області повторно звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 27 132,00 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 по справі № 520/12647/21 адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області повернуто позивачу з аналогічних підстав передчасності подання позовної заяви .
З даним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету штрафу за порушення Закону України “Про рекламу» у загальному розмірі 27132,0 грн , які застосовано на підставі рішень Головного управління від 15.03.2021 № 37, № 38, № 39, № 40 та від 16.03.2021 № 41, № 42, № 43, № 44 ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області звернулось до суду 16.09.2021року.
Згідно матеріалів справи та інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень судом апеляційної інстанції встановлено, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було оскаржено у судовому порядку всі вищенаведені рішення про накладення штрафів.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 по справі № 520/13790/21 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування рішення Головного управління від 15.03.2021 року № 38 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн залишено без задоволення. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 по справі № 520/13790/21 апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року по справі № 520/13790/21 повернуто скаржнику.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 по справі № 520/13788/21 адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування рішення Головного управління від 15.03.2021 року № 40 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 5083,00 грн залишено без задоволення. Рішення набрало законної сили 19.11.2022.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 по справі № 520/13787/21 у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоряна краса" про скасування рішення Головного управління від 16.03.2021 року № 44 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 5083,00 грн - відмовлено. Рішення набрало законної сили 15.12.2021.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 по справі № № 520/13791/21 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення Головного управління від 16.03.2021 року №42 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу підприємця ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн залишено без задоволення. Рішення набрало законної сили 17.12.2021 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 по справі № 520/13789/21 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення Головного управління від 15.03.2021 № 39 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 5083,00 грн залишено без задоволення. Рішення набрало законної сили 21.12.2021.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 по справі № 520/13797/21 у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоряна краса» про скасування рішення Головного управління від 15.03.2021 № 37 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн відмовлено. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 по справі № 520/13797/21 апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 по справі № 520/13797/21 повернуто скаржнику.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 по справі № 520/13814/21 у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування рішення Головного управління від 16.03.2021 № 43 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 5083,00 грн відмовлено. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 по справі № 520/13814/21 апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 по справі № 520/13814/21 повернуто скаржнику.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 по справі № 520/10772/21 у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про скасування рішення Головного управління від 16.03.2021 № 41 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн відмовлено. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 по справі № 520/10772/21 апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 по справі № 520/10772/21 повернуто скаржнику.
Тобто , на момент розгляду даної справи та прийняття оскаржуваного судового рішення наявні судові рішень, які набрали законної сили, якими встановлено правомірність застосування до відповідача ФОП ОСОБА_1 штрафів згідно рішень Головного управління від 15.03.2021 № 37, № 38, № 39, № 40 та від 16.03.2021 № 41, № 42, № 43, № 44.
Такі судові рішення були прийняті в період з дати звернення до суду ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області з даним позовом та протягом розгляду даної справи по суті позовних вимог.
Враховуючи висновки Верховного суду. викладенні у постанові від 23.02.2024 року по справі № 320/8536/21 , наявність ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 по справі № 520/10531/21 та від 19.07.2021 по справі № 520/12647/21, вищевказаних судових рішень та набрання ними законної сили, враховуючи дату звернення до суду з даним позовом (16.09.2021) , контролюючим органом не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Доводи апеляційної скарги є помилковими та безпідставними, спростовані вищенаведеним, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі позивача, відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі № 520/17777/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко