Головуючий І інстанції: А.Б. Головко
04 лютого 2025 р. Справа № 440/6991/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2024, по справі № 440/6991/24
за позовом ОСОБА_1
до Національного агентства з питань запобігання корупції
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору судом першої інстанції, зокрема апелянт вказував, що 08.07.2021 позивачем була сплачена сума штрафу, визначена постанови Лохвицького районного суду Полтавської області від 07.07.2021 у справі № 538/1058/21, тобто в силу положень ст. 39 КУпАП вона вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Крім того, позивач звертала увагу, що на теперішній час перебування відомостей щодо неї у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, створює перешкоди для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 07.07.2021 у справі № 538/1058/21 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
На підставі вищевказаної постанови Національне агентство з питань запобігання корупції внесло відповідні відомості щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
16.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції із заявою щодо виключення відомостей стосовно неї з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Національне агентство з питань запобігання корупції листом від 30.04.2024 № 49-05/30137-24 відмовило у виключенні відомостей щодо позивачки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, оскільки до агентства не надходило рішення про скасування постанови Лохвицького районного суду Полтавської області від 07.07.2021 у справі № 538/1058/21.
Позивач, не погодившись із відмовою відповідача, звернулась до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач не порушує прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить забезпечення ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень. Відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 2 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166, Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Підпунктом 1 п. 3 Положення № 166 визначено, що Реєстр ведеться з метою забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Згідно з п. 2 розділу II Положення № 166 підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, є:
1) електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень;
2) засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 5 розділу II Положення реєстратор вносить до Реєстру відомості протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень та засвідченої в установленому порядку паперової копії розпорядчого документа про накладення чи скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.
Судовим розглядом встановлено, що відомості стосовно ОСОБА_1 були внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення на підставі рішення суду - постанови Лохвицького районного суду Полтавської області від 07.07.2021 у справі № 538/1058/21, якою останню визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Звертаючись до Національного агентства з питань запобігання корупції із заявою щодо вилучення з Реєстру відомостей щодо неї позивач зазначала, що 08.07.2021 нею була сплачена сума штрафу, і в силу положень ст. 39 КУпАП вона вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Так, відповідно до п. 8 розд. II Положення № 166 підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є:
1) ухвала суду про скасування вироку;
2) винесення виправдувального вироку;
3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;
5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;
6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Таким чином, підстави щодо вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, є вичерпними.
Виходячи зі змісту п. 8 розд. II Положення № 166, враховуючи підставу внесення до Реєстру відомостей щодо позивачки, вилучення таких відомостей можливе у разі відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження; скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Втім, факту скасування постанови Лохвицького районного суду Полтавської області від 07.07.2021 у справі № 538/1058/21, яка була підставою для внесення до Реєстру відповідних відомостей, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, у ході судового розгляду не встановлено, доказів сторонами не надано.
Слід зазначити, що в спірних правовідносинах Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, у порядок та спосіб, визначені Положенням № 166, з огляду на що беручи до уваги відсутність передбачених п. 8 розд. II Положення № 166 підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, відповідач обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 16.04.2024 про вилучення з Реєстру відомостей щодо неї.
Стосовно доводів апеляційної скарги із посиланням на ст. 39 КУпАП, відповідно до якої якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, колегія суддів зазначає, що наведена норма не регулює порядок формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та її приписи не є підставою для виключення відомостей з Єдиного реєстру.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову та зобов'язання Національного агентства з питань запобігання корупції внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі № 440/6991/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов