04 лютого 2025 р.Справа № 591/3822/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романченка Олексія Михайловича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2024 у справі № 591/3822/23
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
про визнання дій протиправними,-
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2024 у справі № 591/3822/23 частково задоволено вимоги ОСОБА_1 до ДПП про визнання дій протиправними.
В матеріалах справи міститься ордер серія АХ № 1123388 від 16.05.2023, в якому адвокат Романченко О.М. надає правничу (правовову) допомогу ОСОБА_1 у Зарічному районному суді м. Суми, Другому апеляційному адміністративному суду, Верховному Суді.
13.01.2025 через підсистему «Електронний Суд» представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романченка О.М. подана апеляційна скарга на означене судове рішення, тобто з порушенням встановленого строку ст. 295 КАС України. Разом з апеляційною скаргою заявлена заява про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
В обґрунтування заяви скаржник зазначає що повний текст оскаржуваного судового рішення надійшов до особистого кабінету у підсистемі «Електронний суд» 21.12.2024 (докази додає).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення прийнято Зарічним районним судом м. Суми у відкритому судовому засіданні - 19.09.2024.
Розгляд цієї справи та оголошення вступної та резолютивної частини тексту спірного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2024 відбулося за участю представника позивача Романченко О.М. (дистанційно з використанням власних технічних засобів).
Тобто, колегія суддів зазначає, що представнику позивача було заздалегідь відомо про прийняте оскаржуване рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Представнику позивача та самому представнику з урахуванням ч. 7 ст. 251 КАС України, заздалегідь було відомо про судовий розгляд ініційованої ним позовної заяви, проте, в період з 19.09.2024 по 13.01.2025 він жодним чином не проявив інтерес стосовно ходу та результату її розгляду, що в свою чергу не свідчить про добросовісне користуватися належними позивачу процесуальними правами.
Проте, із апеляційною скаргою представник позивача звернувся до апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» лише 13.01.2025.
Також, суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що у резолютивній частині рішення районного суду від 19.09.2024 було роз'яснено, зокрема, що зазначене рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, попри те, що конституційне право особи на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 09.12.2024 у справі № 560/11679/22
У рішенні ЄСПЛ від 04.10.2001 в справі «Тойшлер проти Германії» наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Поруч з цим, слід зауважити, що скаржник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від дій, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. «проти Іспанії»).
Жодних доказів вжиття скаржником заходів задля того щоб дізнатись про стан розгляду його позовної заяви матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і скаржником.
Крім того, колегія суддів зазначає, що не залежно від того чи отримував скаржник рішення суду першої інстанції, заявник повинен вчиняти активні дії по її виконанню. Проте, з матеріалів справи також не вбачається що скаржником такі дії вичинялись.
Також, представник позивача зазначає про те, що оскаржуване рішення ним отримано 21.12.2024, на підтвердження цього додає до апеляційної скарги додаток 4: «Роздруківка із особистого кабінету у підсистемі «Електронний суд».
Проте, з апеляційною скаргою звернувсяі через підсиситему «Електронний суд» 13.01.2025 через, тобто з порушенням десятиденного строку, відповідно до ч. 4 ст 268 КАС України.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про визнання підстав, визначених представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Гур'єва А.А. у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, неповажними і про необхідність застосування положень ч. 3 ст. 298 КАС України.
На підставі наведеного та, керуючись ст. 121, 293, 295, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романченка Олексія Михайловича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2024 у справі № 591/3822/23, визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Мельнікова Л.В.
Судді Бегунц А.О. Русанова В.Б.