04 лютого 2025 р. Справа № 588/1652/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника позивача Сумцова Є.С. про розподіл судових витрат в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 11.11.2024 , головуючий суддя І інстанції: Огієнко О.О, вул. Миру, 9, м. Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600, по справі № 588/1652/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просив суд:
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00020537 від 21.06.2024, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Солов'янчик Світланою Іванівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн, а справу - закрити.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 11.11.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 11.11.2024 по справі №588/1652/24 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - задоволено.
Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у автоматичному режимі серії АА №00020537 від 21.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАп та закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.132-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у розмірі 1392,88 грн.
Представником позивача адвокатом Сумцовим Євгеном Станіславовичем через підсистему "Електронний суд" подано заяву про розподіл судових витрати у справі № 588/1652/24, в якій заявлено про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн, які пов'язані з розглядом справи № 588/1652/24.
Відповідач надав заперечення в яких просив відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що заяву слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За визначенням частини 1, пункту 1 частини 3статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як убачається з апеляційної скарги позивача, розмір витрат на правничу допомогу, які ним понесено у зв'язку із розглядом справи складають 4500 грн за розгляд справи у суді першої інстанції та 2500 грн за апеляційний перегляд справи. Докази понесених витрат будуть надані до суду на відповідній стадії процесу.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи копії: договору про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 року, додатку №1 до договору про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 року від 22.08.2024, додатку №2 до договору про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 року від 20.11.2024, акту приймання-передачі послуг № 1 до договору про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 року від 22.08.2024, акту приймання-передачі послуг № 2 до договору про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 року від 20.11.2024, фіскального чеку від 16.01.2025 на суму 4500 грн за надання професійної правничої допомоги, фіскального чеку від 16.01.2025 на суму 2500 грн за надання професійної правничої допомоги.
Так, відповідно до п. 1.1. договору про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024, укладеного між адвокатом Сумцовим Є.С. та ОСОБА_1 . Адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу щодо:
1.2. представництва інтересів Сєрікова В.Ю. в усіх органах державної влади, судових органах всіх інстанцій у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Згідно з п. 3.1. договору за виконання доручення Клієнт зобов'язаний сплатити Адвокату кошти (гонорар), розмір та строк сплати визначається додатком до договору.
Відповідно до додатку №1 до договору про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 року від 22.08.2024 за виконання доручення, передбаченого договором про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 клієнт за представництво інтересів в суді першої інстанції зобов'язується сплатити адвокату гонорар у розмірі 4500 грн., розрахунок викладається в акті приймання-передачі послуг.
Згідно з додатком №2 до договору про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 року від 20.11.2024 за виконання доручення, передбаченого договором про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 клієнт за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції зобов'язується сплатити адвокату гонорар у розмірі 2500 грн., розрахунок викладається в акті приймання-передачі послуг.
Відповідно до акту приймання-передачі послуг № 1 до договору про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 року від 22.08.2024 Адвокат надав, а Клієнт прийняв юридичні послуги з правового супроводу та представництва інтересів Клієнта під час судового розгляду справи №588/1652/24 у суді першої інстанції. Обсяг наданої правової допомоги становить: надання Адвокатом консультації щодо спору, вивчення та юридичний аналіз чинного законодавства та судової практики у сфері порушення правил дорожнього руху, підготовка позовної заяви на загальну суму 2500 грн (загалом витрачено часу 2 год. 30 хв, вартість однієї години 1000 грн), підготовка адвокатського запиту до Тростянецького відділу ДВС та аналіз отриманих документів на загальну суму 500 грн (загалом витрачено часу 0 год 30 хв, вартість однієї години 1000 грн); представництво інтересів Клієнта під час розгляду справи в судовому засіданні на суму 1000 грн (загалом витрачено часу 1 год. 00 хв., вартість однієї години 1000 грн.); підготовка заяви про розподіл судових витрат на суму 500 грн (загалом витрачено часу 0 год. 30 хв, вартість однієї години 1000 грн.). Загальна вартість послуг Адвоката за цим Актом складає 4500 грн.
Згідно з актом приймання-передачі послуг № 2 до договору про надання правничої допомоги б/н від 22.08.2024 року від 20.11.2024 Адвокат надав, а Клієнт прийняв юридичні послуги з правового супроводу та представництва інтересів Клієнта під час судового розгляду справи №588/1652/24 у суді апеляційної інстанції. Обсяг наданої правової допомоги становить: підготовка апеляційної скарги та представництво в суді апеляційної інстанції на загальну суму 2500 грн (загалом витрачено часу 2 год 30 хв, вартість однієї години 1000 грн). Загальна вартість послуг Адвоката за цим Актом складає 2500 грн.
На підтвердження факту сплати Адвокату за виконання робіт за договором позивачем надано квитанції від 16.01.2024 № fz9uuq43ccc на суму 4500 грн, № Zqc_rfRANHo на суму 2500 грн за надання професійної правничої допомоги у справі №588/1652/24.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем у розмірі 7000 грн, є завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свою позицію, написання позову та апеляційної скарги тобто, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, при цьому, щодо розгляду даної категорії справ вже склалась усталена судова практика Верховного суду.
При цьому, судова колегія не оспорює права адвоката самостійно визначати гонорар, однак, у даному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру гонорару була врахована складність справи та інші істотні обставини. Наявні у матеріалах даної справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналізуючи вищевикладене, виходячи з принципів обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, складності справи та значення справи для сторін, колегія суддів приходить до переконання про те, що заява представника позивача про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу підлягає до задоволення в частині, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву представника позивача - адвоката Сумцова Євгена Станіславовича про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму витрат на правничу допомогу понесену під час розгляду справи у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст судового рішення виготовлений 04.02.2025.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Подобайло З.Г. Чалий І.С.