Справа №760/32432/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/941/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
20 січня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2024 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Солона Вознесенського району Миколаївської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090003485 від 12 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України.
Застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою визначено рахувати з 23 години 45 хвилин 11 грудня 2024 року.
Визначено строк дії ухвали до 23 год. 45 хв. 08 лютого 2025 року.
Зобов'язано орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_6 про взяття його під варту.
Визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 151 400,00 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення розміру застави в сумі 151 400,00 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень), заставодавцем (підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою) негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та зобов'язати:
1) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та/або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
5) заборонити спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні щодо обставин даного кримінального провадження поза межами процесуальних дій;
6) зобов'язати носити електронний засіб контролю.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначено до 12 лютого 2025 року.
Попереджено підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти та задовольнити апеляційну скаргу, змінити запобіжний захід на не пов'язаний із триманням під вартою.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що слідчим суддею не було враховано та не взято до уваги фактів, що істотно впливали на винесення рішення (ухвали) про міру запобіжного заходу, що в свою чергу надавали істотну можливість обрати альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, пояснення прокурора ОСОБА_7 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів провадження, в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12024100090003485 від 12 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.12.2024 року приблизно о 21 годині між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 відбувся словесний конфлікт з приводу зникнення грошових коштів ОСОБА_6 , у в результаті чого у останнього виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 .
Так, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесного ушкодження потерпілому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 11 грудня 2024 року, приблизно о 21 год. 05 хв., знаходячись в кімнаті, де проживав ОСОБА_11 в квартирі АДРЕСА_3 , перебуваючи навпроти ОСОБА_11 своєю правою рукою, стиснутою у кулак, наніс декілька ударів останньому в область тулуба. Після чого продовжуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в коридорі вищевказаної квартири, ОСОБА_6 своєю головою наніс один удар в область голови ОСОБА_11 , від якого останній присів на зігнуті коліна, та в цей час ОСОБА_6 почергово наніс зігнутими колінами своїх ніг два удари потерпілому в область голови.
У результаті протиправних дій ОСОБА_6 відповідно до довідки КНП «Київська міська клінічна лікарня №17» № 1010 від 11.12.2024, потерпілому ОСОБА_11 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно мозкової травми, забою головного мозку, перелому обох стінок лобної пазухи справа, забою м'яких тканин голови.
Відповідно до ч. 2.1.3. Наказу МОЗ України про «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» № 6 від 17 січня 1995 року, до ушкодження, що небезпечне для життя, належить: відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, у зв'язку з чим ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, тобто у вчиненні умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
11 грудня 2024 року о 23 години 45 хвилин в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України.
12 грудня 2024 року о 20 годині 40 хвилин ОСОБА_6 було повідомлено про підозру за частиною 1 статті 121 КК України, тобто у вчиненні умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
13.12.2024 року старший слідчий слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням фізичного насильства.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12024100090003485 від 12 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України.
Слідчий зазначила, що причетність підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: складеним протоколом прийняття заяви від ОСОБА_11 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 12.12.2024 року; складеним протоколом огляду місця події від 11.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 ; складеним протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 12.12.2024 року; складеним протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_11 від 12.12.2024 року; складеним протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 12.12.2024 року; рапортом про фактичне затримання о/у ВКП Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 ; складеним протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 від 12.12.2024 року; складеним протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 12.12.2024 року; складеним протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У клопотанні слідчим порушено питання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий у клопотанні зазначив, що враховуючи всі наведені обставини та підстави, вважає наявність ризиків обґрунтованими, а застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливим, оскільки більш м'які запобіжні заходи не нададуть можливості забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090003485 від 12 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України.
Застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою визначено рахувати з 23 години 45 хвилин 11 грудня 2024 року.
Визначено строк дії ухвали до 23 год. 45 хв. 08 лютого 2025 року.
Зобов'язано орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_6 про взяття його під варту.
Визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 151 400,00 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення розміру застави в сумі 151 400,00 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень), заставодавцем (підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою) негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та зобов'язати:
1) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора та/або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
5) заборонити спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні щодо обставин даного кримінального провадження поза межами процесуальних дій;
6) зобов'язати носити електронний засіб контролю.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначено до 12 лютого 2025 року.
Попереджено підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 .
Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками слідчого судді, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена у клопотанні та сумнівів не викликає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Зокрема, причетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: складеним протоколом прийняття заяви від ОСОБА_11 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 12.12.2024 року; складеним протоколом огляду місця події від 11.12.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 ; складеним протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 12.12.2024 року; складеним протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_11 від 12.12.2024 року; складеним протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 12.12.2024 року; рапортом про фактичне затримання о/у ВКП Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 ; складеним протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 від 12.12.2024 року; складеним протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 12.12.2024 року; складеним протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчим суддею також враховано те, що підозрюваний ОСОБА_6 не оспорював своєї причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, доведені, з огляду на додані до клопотання докази.
На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), слідчий суддя виходив із того, що оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу, тому він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні), вбачається із того, що ОСОБА_6 може впливати на свідків та потерпілого з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), то такий ризик є наявним, оскільки підозрюваний може виїхати за кордон до своїх рідних, про що повідомив в судовому засіданні, що може призвести до затягування здійснення органом досудового розслідування належного досудового розслідування.
При цьому, правильним є висновок слідчого судді про те, що не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки прокурором не надано слідчому судді обґрунтованих доказів, які б свідчили про наявність вказаного ризику.
Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його наслідки, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, його майновий та сімейний стан, можливість виїзду останнього за кордон, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів,колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів не вбачає.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , ніж тримання під вартою, колегією суддів під час перегляду оскаржуваної ухвали не встановлено.
На переконання колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, конкретні обставини кримінального правопорушення, дійшов висновку про визначення підозрюваному застави у розмірі 151 400 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень).
З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про неповне з'ясування слідчим суддею обставин справи є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані та долучені до нього матеріали, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Твердження апелянта про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки докази наявності достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Посилання захисника на вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в тому числі наявність в нього постійного місця проживання, майновий стан підозрюваного, не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного у випадку застосування щодо нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, та не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування підстав для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 саме у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Всі інші обставини, на які посилались підозрюваний та захисник під час апеляційного розгляду, не є безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення та висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4