Справа №758/2889/24 Головуючий у 1 інстанції: Будзан Л.Д.
Провадження №33/824/391/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
9 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Давіденко Наталії Олексіївни представника ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 11 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Давіденко Н.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовує тим, що вперше подала апеляційну скаргу 07.10.2024 року, тобто в межах встановленого законом строку, з текстом постанови Київського апеляційного суду представник ознайомилась 11 листопада 2024 року на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, копію постанови не було отримано.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2024 року Подільським районним судом міста Києва було ухвалено оскаржувану постанову. Доказів отримання копії постанови матеріали справи не містять.
7 жовтня 2024 року адвокатом Давіденко Н.О. було вперше подано апеляційну скаргу.
11 листопада 2024 року адвокатом Давіденко Н.О. було подано апеляційну скаргу разом з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
З огляду на вище зазначені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року слід визнати поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційні вимоги обґрунтуванні тим, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, судом не з'ясовані усі фактичні обставини справи, не досліджені і не надана належна оцінка наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, суд підійшов формально до вивчення обставин справи, а зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази судом залишилися не вивченими та до уваги не взяті.
Суд першої інстанції у свої постанові посилаються, як на доказ, на висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , складений на бланку додатку 4 до Інструкції про виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу швидкість затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 №1452/735. Згідно з висновком ОСОБА_1 04.02.2024 перебував в стані наркотичного сп'яніння (опіоди, метадон).
Водночас, суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які істотно впливають на його висновки, а саме, як вбачається з наданих ОСОБА_1 пояснень, 4 лютого 2024 року у ранковий час він керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції. Під час перевірки працівником поліції виявлено, що ОСОБА_1 у 2015 році було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, після чого працівник поліції почав себе поводити упереджено, запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, проїхати на огляд до лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 погодився. У лікарні він здав аналіз сечі. Факт перебування 4 лютого 2024 року у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння заперечував. Вказав, що у період з 26.01.2024 по 31.01.2024 перебував на лікарняному та приймав ліки, зокрема таблетки «Кодесаніс», які є похідним опію та експекторанти. Під час приймання вказаних ліків він автомобілем не керував.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 обставини, на які посилався заступник командира р. №5 б №4 полку №1 з ОПБ УПП у м. Києві ДПП ст. лейтенант поліції Стельмах Максим Миколайович при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не визнав.
Крім того, з відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 була нормальною, що дає підстави вважати про відсутність у нього зовнішніх ознак наркотичного сп'яніння, а виявлені в біологічних зразках наркотичні речовини не свідчать про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння під час керування ним транспортним засобом. Тобто під час розгляду справи у суді першої інстанції мало бути встановлено, чи мали виявлені опіоди вплив на ОСОБА_1 і чи дійсно він перебував в стані наркотичного сп'яніння, особливо з урахуванням позиції останнього, який заперечував вживання будь яких заборонених речовин.
Зазначає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було допущено порушення строку визначеного ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки правопорушення було виявлено поліцейським 04.02.2024, згідно з повідомленням про запрошення до підрозділу поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення на 20.02.2024, датованим 04.02.2024, але в будь якому випадку не пізніше дати оформлення висновку - 12.02.2024.
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та не викликали сумніви у суду.
Крім того, суд залишив поза увагою посилання сторони захисту на незаконність проходження огляду на стан сп'яніння, яке було проведене на підставі документів стосовно іншої особі.
Так, стороною захисту під час вивчення документів, отриманих на адвокатські запити встановлена невідповідність обставинам справи, яка потребувала пояснень поліцейського,
що оформляв матеріали справи. Відповідно до відомостей, які містяться у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного старшим лейтенантом поліції Стельмахом Максимом Миколайовичем 04.02.2024 о 09:30, ОСОБА_1 був направлений до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» для проходження огляду на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №722537.
Згідно із листом заступника начальника Управління патрульної поліції у місті Києві Олександра Парамонова «1016аз/41/11/4/02-2024 від 5.06.2024, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №722537 складений відносно іншої особи.
На розгляді у суді перебував протокол про адміністративне правопорушення ААД №864181, складений 20.02.2024.
Наведене свідчить про проведення медичного огляду ОСОБА_1 на підставі документів у справі відносно іншої особи.
ОСОБА_1 та адвокат Давіденко Н.О. в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 294 неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Доповівши обставини справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 лютого 2024 року о 09 годин 19 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volvo», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , по вул. Світлицького, 31/7, в м. Києві, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 12 лютого 2024 року КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння (опіоїди (метадон)).
В обґрунтування висунутого ОСОБА_1 звинувачення у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції виходив з того, що вказане підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 864181 від 20 лютого 2024 зафіксовано факт керування ОСОБА_1 04 лютого 2024 року о 09 годині 19 хвилин по вул. Світлшицького, 31/7, у м. Києві, транспортним засобом «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп'яніння;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом з боді-камери поліцейського, з якого вбачається, що 04 лютого 2024 року був зупинений автомобіль «Volvo». При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з цим, водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на що він погодився;
- висновком лікаря-нарколога ДОЗ КНП КМНКЛ «Соціотерапія» №000560 від 12.02.2024, відповідно до якого виявлено, що ОСОБА_1 04.02.2024 перебував в стані наркотичного сп'яніння;
- листом директора КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» від 10.04.2024 № 505 до уваги, та вважає достатнім підтвердженням наявності у лікаря ОСОБА_3 кваліфікації лікаря нарколога, який компетентний встановлювати наявність стану сп'яніння відповідно до Інструкції №1452/735.
Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статі 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП є необґрунтованим, оскільки в порушення вимог ст. 280 КУпАП суд не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.
За правилами частин 1 і 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Частиною третьою цієї статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Так згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейським направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4 розділу І Інструкції).
Пунктами 15, 16 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду.
Разом з тим, відповідно до відомостей, які містяться у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного старшим лейтенантом поліції Стельмахом Максимом Миколайовичем 04.02.2024 о 09:30, ОСОБА_1 був направлений до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» для проходження огляду на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №722537.
Згідно із листом заступника начальника Управління патрульної поліції у місті Києві Олександра Парамонова «1016аз/41/11/4/02-2024 від 5.06.2024, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №722537 складений відносно іншої особи.
На розгляді у суді першої перебував протокол про адміністративне правопорушення ААД №864181, складений 20.02.2024.
Наведене свідчить про проведення медичного огляду ОСОБА_1 на підставі документів у справі відносно іншої особи.
Вказаним обставинам суд першої інстанції не надав жодної оцінки та не дослідив сукупність наданих йому доказів з точки зору належності, допустимості та достатності для прийняття відповідного рішення.
Проте, складання протоколу стосовно ОСОБА_1 за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння з долученням висновку проведення огляду, яким цей стан сп'яніння було виявлено на підставі направлення, в якому зазначений протокол складений відносно іншої особи, у відповідності до вимог Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року, свідчить про недопустимість цього протоколу як доказу.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, беззаперечних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинено правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, яке інкримінується останньому, матеріали справи не містять.
Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.
Крім того, згідно вимог ч.ч. 1,2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Натомість, всупереч зазначеним вимогам закону, уповноваженою особою протокол серії ААД№ 864181 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП був складений 20.02.2024, в той час, коли обставини справи мали місце 04.02.2024 року.
Апеляційний суд враховує обставину того, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 був складений 12.02.2024 року, а протокол за вчинення ним адміністративного правопорушення складено 20.02.2024, що свідчить про затягування працівниками патрульної поліції строку складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Виходячи із загальних завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначених статтею 1 цього Кодексу, уповноважені посадові особи органів державної влади, які відповідно до ст. 255 КУпАП наділені повноваженнями складати протоколи про адміністративне правопорушення, повинні діяти на підставі закону та згідно процедури визначеної законодавчими нормами. Однак ці порушення закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.
Отже, вищенаведені обставини дають підстави апеляційному суду констатувати, що у даній справі має місце істотне порушення процесуальних норм під час складання даного щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже цей протокол, у розумінні ст. 251 КУпАП, не можна вважати допустимим доказом по справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки не мають правового значення за викладених вище обставин.
Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для встановлення вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП за пунктом 2.9а, вийшовши за межі протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на зазначене, належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили той факт, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями частини другої статті 284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Подільського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року - скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Клопотання адвоката Давіденко Наталії Олексіївни представника ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити адвокату представнику ОСОБА_1 - адвокату Давіденко Наталії Олексіївни строк на оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Давіденко Наталії Олексіївни задовольнити.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року скасувати.
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Гаращенко Д.Р.