Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
04 лютого 2025 р. справа № 520/29788/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2024 №0/21914/21-21, винесене ГУ ДПС у Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що протягом календарного року обсяг доходу Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 задекларував обсяг доходу за 2003 рік у розмірі 5551230,00 грн. У пп. 2 п. 291.4 ПК України вказано, що протягом календарного року обсяг доходу ФОП - платника єдиного податку 2 групи не може перевищувати 834 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто у 2023 році гранична сума доходу становила 5587800 грн., тож вважає, що ФОП ОСОБА_1 задекларував доходи отримані у звітному періоді та правильно розрахував та сплатив суму податкового зобов'язання, а отже, обставини справи контролюючим органом встановлено неправильно, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Від представника Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесено відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки перевіркою показників податкової декларації ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог підпункту 1 пункту 293.4. підпункту 2 пункту 293.8 статті 293, пункту 295.7 статті 295, підпункту 296.5.2 пункту 296.5, статті 296 розділу ХIV ПК України, а саме: платником податків у 2023 році не визначено обсяг доходу, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПК України, пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, та не задекларовано податкове зобов'язання з єдиного податку за ставкою 15 відсотків у сумі 413 599,50 грн. з суми перевищення обсягу доходу, визначеного пп. 9-1.4.3 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, які застосували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований у передбаченому законом порядку як фізична особа-підприємець, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області, податковий номер 2988205110, податкова адреса платника податків: АДРЕСА_2 , код виду економічної діяльності за КВЕД (основний): 62.01 - Комп'ютерне програмування.
Відповідно до реєстру платників єдиного податку позивач був зареєстрований платником єдиного податку 2 групи з 01.07.2021 по 14.06.2021 (ставка податку 10%). З 15.06.2022 по 01.07.2023 був платником єдиного податку 3 групи з особливостями оподаткування на період воєнного, надзвичайного стану в України (ставка податку 2%). З 01.07.2023 по теперішній час зареєстрований платником єдиного податку 2 групи за ставкою 10%. Перебування на сплаті єдиного податку 3 групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні згідно пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ" Перехідні положення" ПК України (за ставкою 2%) в 2023 році складає 6 місяців.
Головним управління ДПС у Харківській області на підставі 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу 1. пункту 75.1 статті 75 розділу II ПК України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II ПК України проведено камеральну перевірку податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2023 рік (дата подання декларації 27.02.2024, реєстраційний номер 9384560860).
За результатами проведеної перевірки складено Акт камеральної перевірки від 19.03.2024 №10653/20-40-24-21-6/2988205110, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення пунктів 293.4 та 293.8 статті 293, підпункту 296.5.2 пункту 296.5 статті 296 розділу ХIV, підпункту 9-1.4.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, занижено податкове зобов'язання з єдиного податку в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця за 2023 рік, від 27.02.2024 №938456760680 на суму 413 599,50 грн., який направлено позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідно до даних ДРФО та за допомогою Електронного кабінету платника податків. 04.04.2024 лист повернуто поштовим відділенням до ГУ ДПС у Харківській області з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
На підставі вищевказаного Акту ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.04.2024 №0/21914/24-21, Форма «Р», за порушення пунктів 293.4 та 293.8 статті 293, підпункту 296.5.2 пункту 296.5 статті 296 розділу ХIV, підпункту 9-1.4.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, яким встановлено перевищення обсягу доходу, визначеного підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України, пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, та не задекларовано податкове зобов'язання з єдиного податку за ставкою 15% у сумі 413 599,50 грн. з суми перевищення обсягу доходу, визначеного пп. 9-1.4.3 п. 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24.04.2024 №0/21914/24-21, Форма «Р» протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
Згідно зі ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Пунктом 49.1 ст. 40 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно з п. 292.13 ст. 292 ПК України дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПК України).
Пунктом 293.1 ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Положеннями п. 293.2 ст. 293 ПК України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 293.4 ст. 293 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків: 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи; 3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування; 5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно.
Абзацом 2 п. 293.8 ст. 293 ПК України встановлено, що ставки, встановлені пунктами 293.3-293.5 цієї статті, застосовуються з урахуванням таких особливостей: платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Відповідно до абзаців 1, 2 п. 296.2 ст. 296 ПК України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Відповідно до п. 296.5 ст. 296 ПК України отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 296.5.1-296.5.5 цієї статті.
Підпунктом 296.5.1. п. 296.5. ст. 296 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Відповідно до пп. 296.5.2. п. 296.5. ст. 296 ПК України платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:
1) щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу;
2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).
Пунктом 291.4 статті 291 цього ПК України встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесені доповнення до підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Відповідно до підпункту 9-1.4.3 пункту 9-1 цього підрозділу у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.
Дохід, отриманий у період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX Кодексу, не включається до обсягу доходу визначеного підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу.
Отже, платниками єдиного податку другої групи є фізичні особи - підприємці, обсяг доходу який не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.
Таким чином, обсяг доходу суб'єктів господарювання, які застосовують 2 групу спрощеної системи оподаткування, протягом календарного року не повинен перевищувати - 5587800,00 грн.
У разі суми перевищення обсягу доходу застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків (пп. 2 п. 293.8 ст. 293 ПК України).
В ході проведення камеральної перевірки показників податкової декларації встановлено перевищення ФОП ОСОБА_1 обсягу доходу, визначеного у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України для платників єдиного податку 2 групи, та не зазначення в податковій декларації податкового зобов'язання по єдиному податку за ставкою 15% з суми перевищення обсягу доходу, визначеного пп. 91.4.3 п. 91 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, не визначено суму доходу, яка підлягає оподаткуванню за ставкою 15% згідно з пунктами 293.4, 293.8 ст. 293, пп. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 розділу ХІV, пп. 91.4.3 п. 91підрозділу 8 розділу ХХ ПК України.
До суми перевищення обсягу доходу була застосована ставка єдиного податку у розмірі 15% (пп. 2 п. 293.8 ст. 293 ПК України). ФОП ОСОБА_1 перебував на особливих умовах 6 місяців з 01.01.2023 - 01.07.2023 - платником 3 групи, ставка податку 2% (особливості оподаткування відповідно до підпункту 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) та платником єдиного податку 2 групи - 6 місяців з 01.07.2023 - 31.12.2023.
Підпунктом 9.6 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX в редакції Закону №2142-IX від 24.03.2022 встановлено, що податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, дорівнює календарному місяцю.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 9.7 цього пункту для подання податкової декларації.
Проте позивачем не надано та матеріали справи не містять жодних доказів щодо виконання позивачем вимог підпунктів 9.6, 9.7 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX в редакції Закону №2142-IX від 24.03.2022 за час перебування платником єдиного податку третьої групи, який використовував особливості оподаткування з 01.01.2023 - 01.07.2023.
Відповідно до розрахунку:
- період, за який подана декларація - 2023 рік;
- задекларована сума доходу - 5 551 230,000 гривень;
- граничний обсяг доходу, визначеного пп. 914.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України - 2793900,00 грн. (5587800,00 грн.: 12 місяців календарного року * 6 місяців перебування платником єдиного податку на другій групі;
- сума перевищення обсягу доходу, ставка 15 % - 2 757 300,00 грн. (5 551 230,00 грн. - 2793900,00 грн).
Перевіркою встановлено, що сума єдиного податку, зазначена ФОП ОСОБА_1 в податковій декларації за 2023 рік є меншою ніж визначено за результатами камеральної перевірки, що призвело до заниження суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету.
Розрахунок суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету (грн):
- задекларована сума доходу - 5 551 230,000 грн.;
- сума перевищення обсягу доходу - 2 757 300,00 грн.;
- податкове зобов'язання (15% суми перевищення) за даними платника (рядок 09) - 0 грн.;
- податкове зобов'язання (15% суми перевищення) за даними перевірки - 413 599,00 грн.;
- сума відхилення, +/- + 413 599,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що контролюючим органом правомірно встановлені порушення вимог пунктів 293.4 та 293.8 статті 293, пункту 295.7 статті 295, підпункту 296.5.2 пункту 296.5 статті 296 розділу ХІV ПК України, а саме: платником податків у 2023 році не визначено обсяг доходу, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПК України, пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року та не задекларовано податкове зобов'язання з єдиного податку за ставкою 15% у сумі 413 599,00 грн. з суми перевищення обсягу доходу, визначеного пп. 91.4.3 п. 91 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які застосовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу ПК України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення від 24.04.2024 №0/21914/21-21, винесене ГУ ДПС у Харківській області не є протиправним та таким, що підлягає скасування, адже відповідачем дотримано приписи статті 2 КАС України щодо відповідності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення закону.
Стосовно посилання позивача щодо не отримання ані копії акту камеральної перевірки, ані копії оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, оскільки його будинок був пошкоджений внаслідок російської агресії та він не проживає за адресою місця реєстрації, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом було направлено акт камеральної перевірки та спірне податкове-повідомлення рішення на адресу позивача. Так, відповідачем надано до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600900584757 та №0600913538096 відповідно, але ці повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто із відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Слід відмітити, що положеннями п. 42.2 ст. 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з положеннями п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, податковим законодавством передбачено два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків (без використання електронного кабінету): надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази щодо направлення контролюючим органом акту перевірки та податкового-повідомлення рішення на адресу позивача, тому доводи останнього щодо порушення процедури проведення податкової перевірки є помилковими та не можуть слугувати підставами для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.