Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
04.02.2025 Справа № 520/32984/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження клопотання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (пров. Транспортний, буд. 2, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, код ЄДРПОУ 04396727) про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення житлової комісії виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району від 29 травня 2024 року № 11/13-24 про відмову у взятті на квартирний облік як особи, що потребує поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 ;
- зобов'язати житлову комісію виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району внести ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру громадян, які погребують поліпшення житлових умов, з 08 квітня 2024 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування доводів своєї позиції позивач зазначає, що звернувся до Пісочинської селищної ради з заявою та доданими до неї документами щодо постановки його у складі сім'ї 2 особи, на квартирний облік при виконавчому комітеті Піосчинської селищної ради. Рішенням виконавчого комітету Пісочинської селищної ради від 29.05.2024 № 11/13-24 відмовлено у постановці на квартирний облік гр. ОСОБА_1 .
Через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки позовні вимоги позивача мають цивілистичний характер (приватноправовий), оскільки спрямовані на захист житлових прав громадян, щодо постановки на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, які регулюються Житловим кодексом України, а також іншими підзаконними актами.
Позивач через канцелярію суду надав відповідь на позов, в якому підтримав позовні вимоги та вважає, що спір має публічно-правовий характер.
Клопотання розглянуте, з урахуванням строків перебування судді на лікарняному.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Позивач звернувся до Пісочинської селищної ради з заявою та доданими до неї документами щодо постановки його у складі сім'ї 2 особи, на квартирний облік при виконавчому комітеті Піосчинської селищної ради.
Рішенням виконавчого комітету Пісочинської селищної ради від 29.05.2024 № 11/13-24 відмовлено у постановці на квартирний облік гр. ОСОБА_1 .
Відповідач у заявленому клопотанні вказує, що 08.04.2024 членами житлової комісії Піосчинської селищної ради проведена робота щодо встановлення підстав для взяття або відмови від взяття на квартирний облік.
За результатами проведеної роботи встановлено, що ОСОБА_1 (заявник) є пенсіонером та має ІІ групу інвалідності, та має посвідчення серії НОМЕР_2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, також встановлено, що заявник володіє квартирою з житловою площею 43,4 кв.м за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно до витягу №1095/08.04.2024 у вищенаведеній квартирі зареєстровано 4 особи: заявник, дружина та два дорослих сина 1990 та 1988 року народження. Опрацювавши додатки подані до заяви також було встановлено, що сини заявника одружені. Перевіркою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено право власності ОСОБА_2 (невістки заявника) на однокімнатну квартиру з загальною площею 37,8 кв.м та житловою площею 18 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 (в якій зареєстровано двое людей: невістка та онук заявника).
Перевіркою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що друга невістка забезпечена житловою площею разом з донькою, які зареєстровані в домі батька ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_4 та має житлову площу у розмірі 71,2 кв.м та загальну площу 109,3 кв.м.
Також перевіркою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено право власності ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 116,1 кв.м. та житловою площею 70,1 кв.м за адресою АДРЕСА_5 .
Таким чином, на кожного зареєстрованого (проживаючого в будинку) члена сім'ї припадає 14,67 м.кв. Порядок взяття громадян, потребуючих поліпшення житлових умов врегульовано "Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", які затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470. На виконання приписів цього підзаконного акту, житловою комісією Пісочинської селищної ради проведено засідання щодо вказаного питання та прийнято рішення про відмову в задоволені заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Предметом розгляду у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29 травня 2024 року № 11/13-24 в частині відмови у взятті на квартирний облік, як особи, яка потребує поліпшення житлових умов.
Суд зазначає, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного права на отримання житла. Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин.
Спір про захист права конкретної фізичної особи на житло є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
Той факт, що відповідачем у справі є Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
У постанові Верховоного Суду, викладений від 22.02.2023 у справі №750/4314/22: наведено наступний висновок "Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень".
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на те, що спірні правовідносини слід вирішувати за правилами цивільного судочинства, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження у даній справі, як наслідок задоволення відповідного клопотання відповідача.
Враховуючи викладене, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).
Керуючись ст.ст.4-12,166, 189, 205, 238, 239, 243, 247, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (пров. Транспортний, буд. 2, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, код ЄДРПОУ 04396727) про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копії ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Шляхова О.М.