Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
04.02.2025 Справа № 520/34634/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лозівської міської ради Харківської області (вул. Я. Мудрого, буд. 1, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 06716633), треті особи: Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" (вул. Хороброго Святослава, буд. 3, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 21616582) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 2 під'їзд, поверхи 8-9, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Лозівської міської ради Харківської області, треті особи: Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Лозiвської мiської ради Харкiвської областi від 17 жовтня 2024 року № 2211 про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420 загальною площею 59,6000 га за рахунок земель колишнього КСП "Жовтень" за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Царедарівський старостинський округ) на дві земельні ділянки орієнтовними площами 20,0000 га та 36,6000 га з метою подальшої передачі в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 20,0000 га.
- судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покласти на відповідача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування доводів своєї позиції позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача щодо володіння, користування та розпорядження плодово-ягідним садом, який знаходиться у її власності, а також можливості здійснення агротехнічних заходів, раціонального використання та отримання плодів. Поділ земельної ділянки призведе до розподілу плодово-ягідного саду, що зумовить неможливість використання плодово-ягідного саду, як єдиного масиву, обмеження або повному неможливість доступу до частини плодово-ягідного саду, збирання врожаю, здійснення агротехнічних заходів тощо. Вказане призведе до значних матеріальних збитків позивача через неможливість повноцінного користування плодово-ягідним садом як цілісним об'єктом. Встановлення межових знаків може пошкодити належні позивачу плодово-ягідні насадження та позивач може зазнати значної шкоди, у випадку вимоги ліквідування дерев, які будуть знаходитися на межі земельних ділянок, а також на частині земельної ділянки у разі поділу. Поділ земельної ділянки зумовить неможливість здійснення раціонального використання земельної ділянки, так як поділ земельної ділянки обмежить або зробить неможливим доступ до плодово-ягідного саду у повному обсязі, догляд за ним та здійснення необхідних агротехнічних заходів, у тому числі щодо збереження родючості землі. Незастосування агротехнічних заходів може призвести до погіршення стану саду, що спричинить значну матеріальну шкоду позивачу, а також спричинить порушення норм щодо екологічного та раціонального використання функцій земель. Поділ земельної ділянки обмежить можливість у повному обсязі використовувати загальну площу саду, що також може вплинути та кількість та якість врожаю. Крім того, поділ земельної ділянки може призвести до зменшення загальної вартості плодово-ягідного саду. Поділ земельної ділянки позбавить позивача безперешкодного доступу до її власності.
Через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що позивач не є власником саду, розміщеного на спірній земельній ділянці та не має жодного права користування саме цією земельною ділянкою. Станом на момент подання даного відзиву, міською радою прийнято лише рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації з землеустрою. Фактично рішення міської ради не виконано, оскільки технічна документація не розроблена і не затверджена. Права позивача, виходячи з вищенаведеного не порушені, а отже і підстави для задоволення даного позову відсутні.
Третя особа, ОСОБА_2 , через канцелярію суду надав пояснення, в яких зазначив, що оскаржуване рішення Лозівської міської ради Харківської області від 17.10.2024 за. № 2211, не може мати негативного впливу на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 . Це свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачкою не доведено існування прав, свобод чи інтересів, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку.
На тривалість виготовлення ухвали вплинула обставина перебування судді на лікарняному.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до вимог цього Кодексу.
У відповідності до положень статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини 1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Це положення узгоджується з вимогами частини 2 статті 16 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі", згідно з яким укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Отже, з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб'єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд скасувати рішення Лозiвської мiської ради Харкiвської областi від 17 жовтня 2024 року № 2211 про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420 загальною площею 59,6000 га за рахунок земель колишнього КСП "Жовтень" за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Царедарівський старостинський округ) на дві земельні ділянки орієнтовними площами 20,0000 га та 36,6000 га з метою подальшої передачі в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 20,0000 га.
Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що 17.10.2024 за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 , Лозівською міською радою Харківської області прийнято рішення про надання йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6323985500:03:000:0420 загальною площею 59,6000 га за рахунок земель колишнього КСП "Жовтень" за межами населених пунктів Лозівської міської територіальної громади (Царедарівський старостинський округ) на дві земельні ділянки орієнтовними площами 20,0000 га та 36,6000 га з метою подальшої передачі в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 20,0000 га.
Позивачка вказує, що земельна ділянка з кадастровим 6323985500:03:000:0420 належить на праві колективної власності 722 громадянам - колишнім членам КСП "Жовтень", на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-20-00-000261 від 14.03.1995. При цьому, ОСОБА_1 підтверджує, що згідно Проекту організації територій земельних часток (паїв) та Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), затвердженого розпорядженням Лозівської районної державної адміністрації від 26.01.2000 за № 56, розподілена була лише рілля, пасовища та багаторічні насадження залишилися в колективній власності, згідно Державного акту на право колективної власності від 14.03.1995 (лист Лозівського відділу земельних ресурсів від 13.10.2006 за № 813 та від 06.04.2005.
Отже, позивачкою не оскаржується відсутність прав у ОСОБА_2 на розроблення технічної документації чи порушення ним процедури звернення із відповідною заявою, а ставиться під сумнів наявність у відповідача прав на прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, з встановлених судом фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи не стільки з підстав правомірності оскаржуваного рішення, скільки щодо правомірності рішень органу щодо подальшої передачі в оренду земельної ділянки, на яку позивач має майнові претензії.
Спірні відносини, регулюються, окрім іншого, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України, низкою нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих актів законодавства..
Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України встановлено, що цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Земельний кодекс України є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
У даній справі спірні правовідносини виникли з цивільних правовідносин, у межах яких можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з правом власності чи користування земельними ділянками, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 24.01.2017 №815/6165/14 та Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 №396/2550/17 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №802/2292/17-а та постановах КАС ВС від 13.12.2019 у справі № 379/406/15-а, від 17.02.2020 у справі №808/4077/17.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то наявні правові підстави для закриття провадження у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 №1798-XII (далі - ГПК України) вказано, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 13 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Оскільки, спір у даній справі не є публічно-правовим, тому з урахуванням змісту позовних вимог, характеру спірних правовідносин, встановлених обставин, та враховуючи суб'єктний склад учасників спору, суд вважає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Такий же правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №819/1003/18.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, суд роз'яснює позивачу його право на звернення за захистом порушених прав до господарського суду, з урахуванням вимог, щодо територіальної підсудності встановленої статтями 27-31 Господарського процесуального кодексу України.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).
Керуючись ст.ст.4-12,166, 189, 205, 238, 239, 243, 247, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лозівської міської ради Харківської області (вул. Я. Мудрого, буд. 1, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, код ЄДРПОУ 06716633), треті особи: Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" (вул. Хороброго Святослава, буд. 3, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 21616582) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 2 під'їзд, поверхи 8-9, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копії ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Шляхова О.М.