Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 лютого 2025 р. № 520/29250/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 43501242) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрат доходів, у зв'язку із порушенням термінів виплати належних при звільненні усіх сум, що виплачені на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 520/6602/23, з 20.10.2022 по 14.09.2024 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрат доходів, у зв'язку із порушенням термінів виплати належних при звільненні усіх сум, що виплачені на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 520/6602/23, з 20.10.2022 по 14.09.2024 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, відповідачем повинна бути виплачена компенсація втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати належних при звільненні усіх сум на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 520/6602/23, з 20.10.2022 (дата звільнення з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань) по 14.09.2024 (дата фактичної виплати належних при звільненні усіх сум, виплачені на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 520/6602/23) відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Ухвалою суду від 28.10.2024 у справі відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що сума перерахованих та сплачених на виконання судового рішення одноразової грошової допомоги та інших виплат носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація, тому підстави для виплати компенсації відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Справа розглянута, з урахуванням строків перебування судді на лікарняному.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №520/6602/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №520/6602/23 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо не проведення нарахування та не проведення виплати звільненому з 20.10.2022 на підставі наказу №692/ос-20 від 17.10.2022 з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Відділу внутрішніх розслідувань, моніторингу та безпеки персоналу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) ОСОБА_1 належних при звільненні сум.
Зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050) провести перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за 21 (двадцять один) календарний рік служби.
Зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 24.02.2022 по 07.07.2022 додаткову щомісячну винагороду, встановлену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 та з 08.07.2022 по 17.10.2020 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) надбавку за вислугу років в розмірі 40 % з 02.07.2020 та починаючи з жовтня 2020 по 17.02.2023 в розмірі 45% відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
На виконання вказаного рішення, 14.09.2024 Департаментом з питань виконання кримінальних покарань виплачено на користь позивача грошове забезпечення у сумі 230330,47 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №693.
26.09.2024 позивач звернувся до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати належних при звільненні усіх сум, що виплачені на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі №520/6602/23, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.200 № 159.
Листом від 21.10.2024 №5390/Є-5413/3.2/11-24/9/3/23-24 відповідач повідомив позивача, що оскільки сума перерахованих та сплачених на виконання судового рішення одноразової грошової допомоги та інших виплат носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація, підстави для виплати компенсації відсутні.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.
Згідно зі ст. 1, 2 Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення)
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Отже, компенсація провадиться в разі затримки виплати пенсії , соціальних виплат, індексації, відшкодування шкоди, заробітної плати.
Так, на думку відповідача відсутні підстави для виплати компенсації, оскільки сума перерахованих та сплачених на виконання судового рішення одноразової грошової допомоги та інших виплат має разовий характер.
Оцінюючи таку позицію відповідача, суд зазначає про наступне.
Так, у Рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 (справа №1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема, й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного Рішення поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям "грошова винагорода", "одноразова грошова допомога при звільненні", "оплата праці" і "заробітна плата", які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, зауважив, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
За приписами частини другої цієї ж статті до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частин 2, 6 статті 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту Закон №2262-ХІІ) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Отож, до "усіх виплат", право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, допомоги, які, відповідно, є складовою заробітної плати. Також, Верховний Суд вказав, що "одноразова грошова допомога при звільненні", "оплата праці" і "заробітна плата", які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними поняттями.
Відтак, допомога при звільненні є заробітною платою та відповідно на таку має бути нарахована компенсація втрати частини доходів
При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Відповідна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 15.10.2020 у справі №240/11439/19 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.
Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи справу №240/11882/19 вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Суд при розгляді даної справи не вбачає підстав для відступу від наведеної вище правової позиції та вважає, що правові норми, якими врегульовані спірні в цій частині правовідносини, підлягають саме такому застосуванню.
Крім того, аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, від 20.12.2019 у справі № 822/1731/16 та від 13.03.2020 у справі №803/1565/17.
Щодо позовних вимог в частині виплати компенсації втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати належних при звільненні усіх сум на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 520/6602/23, з 20.10.2022 (дата звільнення з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань) по 14.09.2024 (дата фактичної виплати належних при звільненні усіх сум, виплачені на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 520/6602/23), слід зазначити наступне.
У постанові від 21.05.2014 у справі №6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Тобто, коли суми нараховуються рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Тож визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду у справі №520/6602/23, яке набрало законної сили 06.12.2023, виконане лише 14.09.2024.
Отже, у даному випадку, нарахування та виплата належних позивачу сум проведена з порушенням місячного строку з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення встановленого строку виплати грошового забезпечення, тому у позивача є право на отримання компенсації втрати частини доходів за невчасне виконання рішення суду у справі №520/6602/23 за період з 06.12.2023 до 14.09.2024.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 43501242) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрат доходів, у зв'язку із порушенням термінів виплати належних при звільненні усіх сум, що виплачені на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 520/6602/23, з 06.12.2023 по 14.09.2024 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрат доходів, у зв'язку із порушенням термінів виплати належних при звільненні усіх сум, що виплачені на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 520/6602/23, з 06.12.2023 по 14.09.2024 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова