Справа № 500/7030/24
28 січня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 жовтня 2024 року з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме:
- ананаси консервовані в сиропі, сорт КАЙЄН, без додавання спирту, з вмістом цукру 16%, в масою нетто упаковках не більше 1кг; шматочками у жерстяних банках 24*580мл, об'єм банки 580мл (540г±5%) - 1350ящ. Чиста вага нетто 17496,0 кг, термін придатності 22.05.2028р. Країни виробництва TH (Таїланд). Торгівельна марка: Tropic Life. Виробник Thai Yod Thip Co., Ltd, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) ТОВ “ПЕРЕМОГА ФУД» (далі по тексту - Позивач) було подано електронну митну декларацію №24UA403030012289U3 від 15.10.2024р. з вартістю товару згідно рахунку - 5,30 дол. США/коробку.
Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення №UA403030/2024/000029/l від 15.10.2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом на рівні - 1,3747 дол. США /кг.
Крім того, в якості правової підстави прийняття рішення про коригування митної вартості товару, Відповідач називає дані автоматизованої системи аналізу ризиків.
Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Ухвалою суду від 29.11.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 12.12.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403030012289U3 від 15.10.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне:
Оцінюваний товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору від 26.04.2024 № PF/TYT001. Згідно п.2.1 договору від 26.04.2024 №PF/TYT001 якість товару, що постачається повинна відповідати відповідному Додатку та підтверджуватися документами у відповідності з пунктом 6.3 договору. Додаткова угода до договору від 08.07.2022 № PF/TYT001 до митного оформлення не надано.
Пунктом 6.3 договору від 26.04.2024 № PF/TYT001 передбачено одними із документів які Постачальник надає Покупцю разом із Товаром наступні документи, а саме:
- прайс - лист заводу виробника;
- специфікація;
- оригінали і відповідним образом завірені копії.
Дані документи до митного оформлення не надано.
Відповідно до наданого рахунку про оплату ТЕП від 09.09.2024 №2085893085 для морського перевезення виданим BOVEC TRADE LLP, та договір про надання даних послуг від 08.08.2022 №BT/PF001 до митного оформлення не надано наступні документи, а саме:
- прайс - лист заводу виробника;
- специфікація;
- оригінали і відповідним образом завірені копії.
В попередньому замовлені на ТЕП від 07.09.2024 № 60288623 зазначена пропозиція (сума) на оплату 1 020 USD (в т.ч. Т1), інших додаткових витрат не включено.
Відповідно до наданого рахунку про оплату ТЕП від 11.10.2024 №24/10/30/0/0270 для перевезення залізничним транспортом за межами території України, наданого PCC Intermodal SA, зазначено послугу: - ревізія контейнера в Медиці Польща в сумі 43,73 USD, яка не включена до загальних витрат про надання ТЕП за межами території України та не зазначено в попередньому замовлені.
Копії платіжної інструкції від 05.09.2024 на суму 35 775 дол. США., не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема:
- У графі 70 платіжної інструкції міститься посилання на реквізити документів, які не стосуються даної поставки, та не подано до митного оформлення;
- Сума транзакції згідно з графою 32А платіжної інструкцій більша, ніж сума поставки за інвойсом від 02.07.2024 № 132/2024;
- Не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).
Експортна декларація країни відправлення від 02.07.2024 №A0021670706091 подано без відміток уповноваженого органу.
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
В зв'язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта окрім наданих до ЕМД документів, додатково надано наступні документи:
- договір (контракт) про перевезення №BT/PF001 від 08.08.2022;
- інші некласифіковані документи - Замовлення №60288623 від 07.09.2024.
Листом від 15.10.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що надати інші додаткові документи, крім наданих до ЕМД, немає можливості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403030/2024/000029/1 від 15.10.2024.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2024/000029/1 від 15.10.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 13.01.2025 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 28.01.2025 о 10:30 год.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі. Позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
На виконання зовнішньоекономічного контракту № PF/TYT001 від 26.04.2024, укладеного між компанією «Thai Yod Thip Co.,Ltd» (Таїланд) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №132/2024 від 02.07.2024, позивачем на митну територію України ввезено товар.
15 жовтня 2024 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Штепа М.М., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 24UA403030012289U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Ананаси консервовані в сиропі, сорт КАЙЄН без додання спирту, з вмістом цукру 16%, в упаковках масою нетто не більш як 1кг, шматочками у жерстяних банках 24x 580mL, об'єм банки 580мл(540+-5%) -1350ящ, термін придатності 22/05/2028р. Чиста вага нетто 17496кг. Не містять ГМО. Країна виробництва TH Торгівельна марка Tropic Life Виробник Thai Yod Thip Co.,Ltd».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості № б/н від 02.07.2024;
- пакувальний лист № б/н від 02.07.2024;
- рахунок-фактура (інвойс) № 132/2024 від 02.07.2024;
- коносамент № HLCUBKK2406AVQU6 від 07.07.2024;
- накладна УМВС № 31511021 від 10.10.2024;
- автотранспортна накладна №б/н від 13.10.2024;
- супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №24PL321030NU6ZWG57 від 23.09.2024;
- сертифікат про походження товару № CO2024-97Z-00690659 від 17.07.2024;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - №б/н від 05.09.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2085893085 від 09.09.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2146517881 від 09.09.2024;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №24/10/30/0/0270 від 11.10.2024;
- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №768 від 13.09.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/TYT001 від 26.04.2024;
- договір про надання послуг митного брокера № 10/09/24 від 10.09.2024;
- договір (контракт) про перевезення № 12/08 від 12.08.2022;
- договір (контракт) про перевезення № 853 від 04.01.2023;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 02.07.2024;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12009683;
- інші некласифіковані документи - Акт догляду №1 від 27.09.2024;
- інші некласифіковані документи - етикетка №б/н від 14.10.2024;
- інші некласифіковані документи - Лист роз'яснення тр.послуг №31/10 від 11.10.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №A0021670706091 від 02.07.2024.
Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі - Порядок № 631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного
оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю:
« 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;
« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
«По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1 Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.».
Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403030012289U3 від 15.10.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне:
1.Оцінюваний товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору від 26.04.2024 № PF/TYT001. Згідно п.2.1 договору від 26.04.2024 №PF/TYT001 якість товару, що постачається повинна відповідати відповідному Додатку та підтверджуватися документами у відповідності з пунктом 6.3 договору. Додаткова угода до договору від 08.07.2022 № PF/TYT001 до митного оформлення не надано;
2.Пунктом 6.3 договору від 26.04.2024 № PF/TYT001 передбачено одними із документів які Постачальник надає Покупцю разом із Товаром наступні документи, а саме:
- прайс - лист заводу виробника;
- специфікація;
- оригінали і відповідним образом завірені копії.
Дані документи до митного оформлення не надано;
3.Відповідно до наданого рахунку про оплату ТЕП від 09.09.2024 №2085893085 для морського перевезення виданим BOVEC TRADE LLP, та договір про надання даних послуг від 08.08.2022 №BT/PF001 до митного оформлення не надано наступні документи, а саме:
- прайс - лист заводу виробника;
- специфікація;
- оригінали і відповідним образом завірені копії.
4. В попередньому замовлені на ТЕП від 07.09.2024 № 60288623 зазначена пропозиція (сума) на оплату 1 020 USD (в т.ч. Т1), інших додаткових витрат не включено;
5. Відповідно до наданого рахунку про оплату ТЕП від 11.10.2024 №24/10/30/0/0270 для перевезення залізничним транспортом за межами території України, наданого PCC Intermodal SA, зазначено послугу: - ревізія контейнера в Медиці Польща в сумі 43,73 USD, яка не включена до загальних витрат про надання ТЕП за межами території України та не зазначено в попередньому замовлені;
6. Копії платіжної інструкції від 05.09.2024 на суму 35 775 дол. США., не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема:
- У графі 70 платіжної інструкції міститься посилання на реквізити документів, які не стосуються даної поставки, та не подано до митного оформлення;
- Сума транзакції згідно з графою 32А платіжної інструкцій більша, ніж сума поставки за інвойсом від 02.07.2024 № 132/2024;
- Не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).
7. Експортна декларація країни відправлення від 02.07.2024 №A0021670706091 подано без відміток уповноваженого органу.
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
В зв'язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів.
На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта окрім наданих до ЕМД документів, додатково надано наступні документи:
- договір (контракт) про перевезення №BT/PF001 від 08.08.2022;
- інші некласифіковані документи - Замовлення №60288623 від 07.09.2024.
Листом від 15.10.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що надати інші додаткові документи, крім наданих до ЕМД, немає можливості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403030/2024/000029/1 від 15.10.2024.
Між тим, як вбачається з Рішення про коригування митної вартості товарів від 15 жовтня 2024 року №UA403030/2024/000029/l - доказів в підтвердження проведення посадовою особою Відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, Відповідачем не надано.
Отже, підстави вважати, що рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів від 15 жовтня 2024 року №UA403030/2024/000029/l є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2,4 частини другої статті 55 МК України відсутні.
Позивач вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом на рівні 1,3747 дол. США/кг (ЕМД від 14.10.2024р. №UA209170/2024/086054).
Оскільки Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, - ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо раніше ввезених товарів, вважаємо, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000029/l від 15.10.2024 року є необґрунтованими та безпідставними.
Приймаючи спірне рішення, митним органом також було порушено основні принципи здійснення митної справи, передбачені ст. 8 МК України, а саме:
- єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;
- визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності.
Одним із обов'язків декларанта у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 Митного кодексу України).
Пунктом 1 частини першої статті 279 МКУ встановлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.
Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 МК України).
В результаті винесеного Рішення про коригування митної вартості товару розмір митних платежів збільшився на суму 186117,46 грн. (сто вісімдесят шість тисяч сто сімнадцять) грн. 46 коп. (графа 48 МД 24UA403030012420U9 від 16.10.2024р.).
Оскільки Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, вважаємо, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000032/2 від 18.04.2024 року є необґрунтованими та безпідставними.
У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до статті 55 МК України Відповідач має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з тим, ні в електронному запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви Відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Суд вважаємо, що наявність у митного органу інформації про ціну раніше ввезених товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціюванні повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженої ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. В даному випадку у митного органу відсутні обґрунтовані підстави не застосування Першого методу - за ціною договору.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, зауважуємо, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги, партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку суду, Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні-заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методу, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Також, Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Суд вважає, що Відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з Рішення про коригування митної вартості товарів від 15 жовтня 2024 року №UA403030/2024/000029/1 - доказів в підтвердження проведення посадовою особою Відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, Відповідачем не надано.
Отже, підстави вважати, що рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів від 15 жовтня 2024 року №UA403030/2024/000029/1 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2,4 частини другої статті 55 МК України відсутні.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом на рівні 1,3747 дол. США/кг (ЕМД від 14.10.2024р. №UA209170/2024/086054).
В результаті винесеного Рішення про коригування митної вартості товару розмір митних платежів збільшився на суму 186117,46 грн. (сто вісімдесят шість тисяч сто сімнадцять) грн. 46 коп. (графа 48 МД 24UA403030012420U9 від 16.10.2024р.).
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000029/l від 15.10.2024 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення понесених витрат на переклад документів в сумі 2750,00 грн з відповідача.
Витрати, пов'язані з перекладом документів, відносяться до судових витрат та відповідно до пункту 5 частини третьої статті 132 КАС України є витратами, пов'язаними із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з актом наданих послуг №116 від 21.10.2024 року ФОП ОСОБА_1 були надані послуги з перекладу, сума наданих послуг склала 2750,00 грн.
Матеріали справи містять перекладені документи на українську мову з іноземної мови.
Отже, наявні в матеріалах справи копії акта виконаних робіт, платіжного доручення та перекладені документи (які є доказами у цій справі) підтверджують понесені позивачем витрати на оплату послуг перекладача, які пов'язані з розглядом даної судової справи.
Переклад документів, замовлений позивачем, здійснено для належного розгляду справи і з метою доведення своєї позиції стороною, понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи. Відтак, суд вважає за необхідне покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на переклад документів у розмірі 2750,00 грн. у відповідності до статті 138 КАС України як витрати на вчинення інших процесуальних дій або підготовку справи до розгляду.
За правилами статтей 132, 139, 143 КАС України, суд вирішив стягнути з відповідача в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 3028,00 грн, за звернення до суду із позовною заявою.
Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір у сумі 3028,00 грн, витрати, пов'язані з перекладом документів, на суму 2750,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повінстю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000029/1 від 15.10.2024.
Стягнути з Тернопільської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" понесені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн.), та витрати, пов'язані з перекладом документів, на суму 2750,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят грн).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 30 січня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11,м. Київ,01054 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44860440);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).
Головуючий суддя Подлісна І.М.