28 січня 2025 року справа №320/23565/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у місті Києві від 02.06.2023 року №0384330707.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки висновки фактичної перевірки є хибними та необ'єктивними, адже застосування штрафу можливо за наявності вини в несвоєчасному поданні даних про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, про те, що у відповідності до вимог підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України своєчасно подавав належно оформлені дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального електронними засобами зв'язку до контролюючого органу.
Позивач звертає увагу суду, що у відповідності до вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, на дату проведення перевірки - 25.11.2021 - витратоміри-лічильники та рівноміри-лічильники були встановлені, повірені та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, посилаючись на сформовану правову позицію Верховного Суду у Постанові від 19.01.2023 по справі №580/9246/21, в котрій зазначено: «Порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (передбачених підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України), якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 1281.1 статті, 1281 Податкового кодексу України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без проведення судового засідання.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Юридична особа ТОВ "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР", код ЄДРПОУ 42547705, було зареєстровано 11.10.2018.
Основним видом діяльності є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним. Інші: 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.
Головним Управлінням ДПС у місті Києві проведено фактичну перевірку на підставі ст. 20, ст. 80 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), від 01.06.2000 №1775-111 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями), від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (з1 змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 №148 (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці.
Перевіркою встановлено факт, зокрема:
-п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників та введених в експлуатацію резервуарах, розташованих на акцизному складі, та витратомірів - лічильників на місці відпуску пального з акцизного складу, а саме: за період з 01.07.2020 року по 27.07.2020 року у ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» за адресою: м. Кам?янське, вул. Грушевського Михайла, 219, на акцизному складі № 1014902, відсутня реєстрація в Єдиному державному реєстрі на 6 резервуарах рівномірів-лічильників та на 14 місцях відпуску пального з резервуарів витратомірів - лічильників;
-п.п. 230.1.3 ст. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме: не подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів та залишків пального на акцизному складі: не подано 4 звіти (28.06.2021, 06.08.2021 - 08.08.2021), не своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів та залишків пального на акцизному складі: 2 звіти подано з порушенням термінів (за 18.12.2020 фактично подано 20.12.2020, за 05.06.2021 фактично подано 07.06 2021).
За результатами проведення перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено Акт фактичної перевірки від 03.12.2021 року № 4348/04-36-07-09-РPО-42547705.
На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 31.12.2021р. №0966920707, відповідно до якого ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 і пунктів 1281.1 і 1281.3 статті 1281 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 406 000,00 грн.
ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку - подана скарга вих. № 16/02-10 від 16.02.2022р.
Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 30.05.2023р. №13516/6/99-00-06-03-01-06 Державна податкова служба України скасувала податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 31.12.2021р. №0966920707 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 280 000,00 грн., в іншій частині зазначене ППР залишила без змін, а скаргу - частково задовольнила.
На підставі Акту перевірки та рішення ДПС про результати розгляду скарги від 30.05.2023р. №13516/6/99-00-06-03-01-06 винесено нове податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023p. № 0384330707.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленнями-рішенням Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
За приписами підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Щодо відсутності в діях платника податків порушень підпунктів 230.1.2 та 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з пунктом 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Згідно з підпунктом 230.1.4. пункту 230.1 статті 230 ПК України порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Під час фактичної перевірки ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» за період з 01.07.2020 року по 27.07.2020 року, за адресою: м. Кам?янське, вул. Грушевського Михайла, 219, на акцизному складі № 1014902, відсутня реєстрація в Єдиному державному реєстрі на 6 резервуарах рівномірів-лічильників та на 14 місцях відпуску пального з резервуарів витратомірів - лічильників.
Судом встановлено, що відповідно до копії Витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового 25.06.2020р. ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» встановило витратоміри-лічильники та рівноміри-лічильники та 29.07.2020р. здійснило реєстрацію резервуарів, витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників на АЗС за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам?янське, вул. Грушевського Михайла, 219 (уніфікований номер акцизного складу 1014902), що підтверджується висновками Акту перевірки та Довідкою про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівноміри.
Тобто фактично на дату перевірки - 25.11.2021р. - витратоміри-лічильники та рівноміри-лічильники були встановлені, повірені та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, доказів іншого Акт перевірки не містить.
Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 по справі №580/9246/21 сформував правову позицію, що застосування пункту 1281.1 статті 1281 Податкового кодексу України можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми. Порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (передбачених підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України), якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 1281.1 статті 1281 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктів 5, 6 статті 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, суд приходить до висновку, що у ході перевірки контролюючим органом було встановлено наявність на акцизному складі Позивача витратомірів/рівнемірів-лічильників рівня нафтопродуктів, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема і Актом перевірки, притягнення Позивача до відповідальності передбаченої пунктом 128'.1 статті 128' Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки на момент фактичної перевірки обладнання було встановлено та зареєстровано.
Таким чином, встановлене перевіркою порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України (позивач не зареєстрував 6 резервуарах рівномірів-лічильників та на 14 місцях відпуску пального з резервуарів витратомірів - лічильників) не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, а відтак суд дійшов висновку про протиправність прийнятого ППР від 02.06.2023 року №0384330707, в даній частині правопорушення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно з пунктом 128.1-1 статті 128 ПК України в розмірі 20000,00 грн.
Стосовно виявленого перевіркою порушення позивачем підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України та правомірності прийняття від 02.06.2023 року №0384330707 в даній частині, суд зазначає про таке.
Пунктом 128-1.3 статті 128-1 ПК України передбачено, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
За приписами підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу). В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Згідно із пунктом 1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891 (далі Порядок №891), цей Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів.
Відповідно до підпункту 5 пункту 5 Порядку № 891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне).
За приписами пункту 6 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Пунктом 6 Порядку № 891 також визначено, що підтвердженням розпоряднику акцизного складу прийняття/неприйняття його електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, які надсилаються йому держателем Реєстру протягом операційного дня. Датою та часом надсилання електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру держателю Реєстру є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня держателем Реєстру не надіслано квитанції про прийняття/неприйняття електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру, такий електронний документ вважається прийнятим.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване ППР прийняте на підставі акту фактичної перевірки, яким встановлено, що Позивачем не подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів та залишків пального на акцизному складі: не подано 4 звіти (28.06.2021, 06.08.2021 - 08.08.2021), не своєчасне подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів та залишків пального на акцизному складі: 2 звіти подано з порушенням термінів (за 18.12.2020 фактично подано 20.12.2020, за 05.06.2021 фактично подано 07.06 2021).
Суд не погоджується із доводами контролюючого органу про порушення позивачем підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України та бере до уваги пояснення (та їх документальне підтвердження) позивача про своєчасне подання належно оформлених даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального електронними засобами зв'язку до контролюючого органу, в тому числі за 28.06.2021, 06.08.2021-08.08.2021, 18.12.2020 та за 05.06.2021, що підтверджується відповідними квитанціями.
1) Довідка про зведені за добу підсумкові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального з інформацією про обіг та залишки пального, на АЗС за 28.06.2021 була подана 29.06.2021 в 11 год. 13 хв.
2) Довідка про зведені за добу підсумкові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та лишків пального на акцизному складі пального з інформацією про обіг та залишки пального на АЗС за 18.12.2020 була подана 19.12.2020 в 11 год. 53 хв.:
- 20.12.2020 в 13 год. 52 хв. надійшло повідомлення про отримання звітності про те, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 20.12.2020 в 13 год. 48 хв.
- 20.12.2020 в 13 год. 52 хв. надійшла Квитанція № 1 про те, що документ доставлено до ДПС України 20.12.2020 в 13 год. 48 хв.
- відповідно до Квитанції № 2 документ доставлено до ГУ ДПС у м. Києві 20.12.2020 в 13 год. 48 хв.
3) Довідка про зведені за добу підсумкові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального з інформацією про обіг та залишки пального на АЗС за 05.06.2021 була подана 06.06.2021 в 14 год. 37 хв.:
- 06.06.2021 в 14 год. 38 хв. надійшло повідомлення про отримання звітності про те, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 06.06.2021 в 14 год. 36 хв.
- 06.06.2021 в 14 год. 38 хв. надійшла Квитанція № 1 про те, що документ доставлено до ДПС України 06.06.2021 в 14 год. 37 хв.
- відповідно до Квитанції № 2 документ доставлено до ГУ ДПС у м. Києві 06.06.2021 в 14 год. 37 хв.
4) Довідка про зведені за добу підсумкові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального з інформацією про обіг та залишки пального на АЗС за 06.08.2021 була подана 07.08.2021 в 12 год. 58 хв.:
- 07.08.2021 в 13 год. 11 хв. надійшло повідомлення про отримання звітності про те, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 07.08.2021 в 12 год. 57 хв.
- 07.08.2021 в 13 год. 12 хв. надійшла Квитанція № 1 про те, що документ доставлено до ДПС України 07.08.2021 в 12 год. 59 хв.
5) Довідка про зведені за добу підсумкові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального з інформацією про обіг та залишки пального на АЗС за 07.08.2021 була подана 08.08.2021 в 12 год. 53 хв.:
- 08.08.2021 в 11 год. 54 хв. надійшло повідомлення про отримання звітності про те, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 08.08.2021 в 12 год. 53 хв.
- 08.08.2021 в 11 год. 54 хв. надійшла Квитанція № 1 про те, що документ доставлено до ДПС України 08.08.2021 в 11 год. 54 хв.
6) Довідка про зведені за добу підсумкові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального з інформацією про обіг та залишки пального на АЗС за 08.08.2021 була подана 09.08.2021 в 11 год. 58 хв.:
- 09.08.2021 в 12 год. 15 хв, надійшло повідомлення про отримання звітності про те, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 09.08.2021 в 11 год. 58 хв.
- 09.08.2021 в 12 год. 15 хв. надійшла Квитанція ; 1 про те, що документ доставлено до ДПС України 09.08.2021 в 11 год. 59 хв.
Суд звертає увагу, що згідно із наявними у справі квитанціями дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу були надіслані не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою, тому суд погоджується із доводами позивача про своєчасне подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, в тому за 28.06.2021, 06.08.2021-08.08.2021, 18.12.2020 та за 05.06.2021, та відсутність в цій частині у діях позивача складу податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 128-1.3 статті 128-1 ПК України.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки під час судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами не довів наявності в діях позивача порушень підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України та порушень підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, тому з наведених вище мотивів та підстав, враховуючи надані суду статтею 245 КАС України повноваження, позовні вимоги належить задовольнити та рішення про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у місті Києві від 02.06.2023 року №0384330707.
Щодо стягнення судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 10000 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, як визначено ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Так, Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст. 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Адвокатським Об'єднанням «Лекс-Груп» укладено договір про надання правової допомоги від 10.01.2023 №10/01/22 (далі Договір), за яким адвокат приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правову допомогу.
Так, відповідно до п. 3.1 Договору перелік, об'єм та вартість правової допомоги, а також порядок розрахунків, умови та строк оплати вартості правової допомоги за цим Договором, визначається за згодою сторін в актах наданої правової допомоги, які підписується сторонами.
Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн додано копію договору від 10.01.2023 №10/01/22 та попередній розрахунок судових витрат на правову допомогу.
Відповідно з висновків Верховного Суду, які викладенні в додатковій постанові від 08.05.2018 у справі № 810/2823/17 вбачається, що надані позивачем первинні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу повинні:
- відповідати вимогам первинного документа встановленим вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, зокрема, містити посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
- зміст послуг (зазначених в договорі про надання правової допомоги та актах) повинен мати посилання на конкретні дії та/або документи вчинені/складені адвокатом;
- платіжний документ має утримувати в собі належне, повне призначення платежу та відмітки банку його проведення відповідно до пунктів 1.22, 2.3. 2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21 січня 2004 № 22.
Також у постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16 Верховний Суд дійшов до висновків про те, що склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція міститься у висновках Верховного Суду, зокрема у постановах від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
Доказів на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем не надано, отже суд дійшов висновку про не підтвердження позивачем факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом даної справи, у розмірі 10000 грн.
Крім того, на думку суду, розмір понесених витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, оскільки дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Окрім іншого, судом враховано, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували у встановленому законом порядку витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, суд дійшов висновку, що такі витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн..
Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірні рішення відповідача призвели до виникнення спірних правовідносин.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у місті Києві від 02.06.2023 року №0384330707.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.