про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2025 року Київ № 320/60487/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві в особі сектору протидії домашнього насильства та Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві в особі сектору протидії домашнього насильства та Головного управління Національної поліції в м. Києві, в якому з урахуванням позовної заяви в новій редакції просить суд: визнати протиправним і скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 , в якому вказується, що ОСОБА_1 вчинила психологічне насильство відносно колишнього чоловіка ОСОБА_2 за адресою проживання. Заборонено на термін 3 діб з 20:40 12.08.2024 до 20:30 15.08.2024 ОСОБА_1 , як кривднику, спілкуватися з постраждалою особою, тобто ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно з частиною п'ятою статті 160 КАС України у позовній заяві зокрема зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини шостою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У позовній заяві представником позивача неповністю зазначені відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України стосовно представника, зокрема не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача (за наявності) та відомості про наявність електронного кабінету.
Позивач у позовній заяві відповідачами у справі визначив Солом'янське управління поліції ГУ НП у м. Києві в особі сектору протидії домашнього насильства та Головне управління Національної поліції в м. Києві без зазначення у позовній заяві усіх необхідних відомостей щодо сторін (ідентифікаційний код юридичної особи, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету). Таким чином, позивачу варто зазначити усю необхідну інформацію щодо таких відповідачів відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
У прохальній частині позовних вимог позивач просить визнати протиправним і скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 12.08.2024 серії АА № 372999. Відповідачами у справі визначено Солом'янське управління поліції ГУ НП у м. Києві в особі сектору протидії домашнього насильства та Головне управління Національної поліції в м. Києві, однак позовних вимог до кожного з визначених відповідачів не визначено.
З огляду на зазначене, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву в частині позовних вимог до кожної із сторін або уточнити склад учасників справи.
Також згідно з пунктом 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій і бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями (дією чи бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень. Проте такі рішення (дії чи бездіяльність) повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача з рішенням (дією чи бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
З аналізу позовної заяви суд встановив, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправними і скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 12.08.2024 серії АА № 372999, однак позивачем (представником) не обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача.
У порядку усунення зазначених недоліків, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, позивач (представник) має обґрунтувати які права позивача були порушені оскаржуваним рішенням та яким чином визнання протиправним оскаржуваного рішення дозволить відновити порушені права, свободи та інтереси позивача.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 80, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві в особі сектору протидії домашнього насильства та Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.