31 січня 2025 року справа №320/5757/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 159/2023 від 25.10.2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення КДКА Київської області № 159/2023 від 25.10.2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки покладені в основу обставини є безпідставними та недоведеними.
Представник відповідача надав до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 порушив вимоги статей 1201 та 44 ПАЕ та вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пп.3 та 5 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків. Таким чином, оскаржуване рішення від 25.10.2023 є обґрунтованим, вмотивованим та законним.
У відповіді на відзив позивач наголосив, що відповідачем в повному обсязі не надано оцінки аргументам позивача, а тому висновки щодо дисциплінарного порушення є безпідставними.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
18 квітня 2023 року (за вх. № 318) на адресу КДКА Київської області надійшла ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.04.2023 щодо вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 28.10.2010 р. видане на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28.10.2010 р. № 207).
24 квітня 2023 року Голова дисциплінарної палати КДКА Степанов Є.В. доручив члену дисциплінарної палати Очкольді М.Г. провести перевірку відомостей, викладених в ухвалі (скарзі) від 05.04.2023.
Рішенням відповідача від 21.07.2023 № 104/2023 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .
За результатами розгляду дисциплінарної справи КДКА Київської області прийнято рішення від 25.10.2023 № 159/2023, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3 та 5 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов'язків. Застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI, Закон), який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 1 Закону адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Дисциплінарну відповідальність адвокатів регламентує Розділ VI указаного Закону.
Відповідно до статті 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Частина першою-другою статті 34 зазначеного Закону передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Частиною другою статті 35 Закону визначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону).
Згідно із частиною першою статті 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Відповідно до статті 37 Закону дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Статтею 38 зазначеного Закону визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Відповідно до частини третьої статті 38 Закону заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Частиною першою статті 39 цього Закону визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
За приписами частини другої статті 39 Закону рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 Закону).
Відповідно до частини першої статті 40 Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Згідно із частиною другою статті 40 Закону розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Статтею 41 Закону визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Частина перша статті 42 Закону передбачає, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Згідно із частиною п'ятою статті 50 Закону до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Як вбачається з матеріалів справи, під час дисциплінарного провадження відповідачем встановлено наступні обставини.
В ухвалі від 05.04.2023 скаржник зазначав про те, що на розгляді колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебуває апеляційна скарга прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В., в якій останній просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 жовтня 2022 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В. і надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019 стосовно ОСОБА_3 .
В ухвалі зазначено, що 28 листопада 2022 року у зв'язку з неявкою захисників в судове засідання колегія суддів доручила Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити захисника підозрюваному ОСОБА_3 за призначенням в суді апеляційної інстанції та забезпечити його прибуття в судове засідання.
15 грудня 2022 року судове засідання було відкладено у зв'язку з неявкою захисників, зокрема за призначенням. Колегія суддів ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановила визнати причини неявки в судове засідання захисників, в тому числі і захисника ОСОБА_1, неповажними.
19 грудня 2022 року судове засідання було відкладено у зв'язку з черговою неявкою захисників в судове засідання.
7 березня 2023 року судове засідання було знову відкладено у зв'язку з неявкою захисників в судове засідання. Колегія суддів ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановила визнати причини неявки в судове засідання захисників, в т.ч. ОСОБА_1, неповажними, до того ж, колегія суддів звернулася до Міністерства юстиції України з інформацією про невиконання Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду щодо забезпечення явки захисників за призначенням у судові засідання.
5 травня 2023 року судове засідання було знову відкладено у зв'язку з неявкою жодного із захисників в судове засідання.
Крім того, суд у своїй ухвалі зазначав, що про час та місце розгляду справи 03.11.2022, 28.11.2022, 15.12.2022, 19.12.2022, 07.03.2023, 05.04.2023 захисники, серед яких був і адвокат ОСОБА_1 , були належним чином повідомлені.
Таким чином, з урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважала, що у діях захисників, серед яких є і адвокат ОСОБА_1 , вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх професійних обов'язків, зокрема, неявка в судове засідання з неповажних причин та перешкоджання реалізації права їх підзахисного ОСОБА_3 на розгляд апеляційної скарги в розумні строки, у зв'язку з чим, звертається до дисциплінарних органів адвокатури щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Також, у своїй відповіді на запит, суд зазначає про належне повідомлення захисника ОСОБА_1 про призначення зазначених нижче судових засідань та надав відповідні докази, а саме:
на 03 листопада 2022 року йому було повідомлено за контактним номером телефону НОМЕР_1 , що підтверджується телефонограмою секретаря судового засідання від 02 листопада 2022 року;
на 28 листопада 2022 року йому було повідомлено про призначення до розгляду апеляційної скарги за контактним номером телефону НОМЕР_1, що підтверджується телефонограмою секретаря судового засідання від 17.11.2023 р. та звітом про доставку від 21 листопада 2022 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 повістки про виклик до суду;
на 15 грудня 2022 року йому було за адресою: вул. Еспланадна буд. 20, оф. 505, м. Київ, 01001, направлено повістку про виклик до суду, яка відповідно до відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення отримана адресатом 02 грудня 2022 року;
на 07 березня 2023 року йому було за адресою: вул.Еспланадна буд. 20, оф.505, м. Київ, 01001, направлено повістку про виклик до суду, яка відповідно до відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення отримана адресатом 27 лютого 2023 року;
на 05 квітня 2023 року йому було за адресою: вул.Еспланадна буд. 20, оф.505, м. Київ, 01001 направлено повістку про виклик до суду, яка відповідно до відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення отримана адресатом 09 березня 2023 року.
Інформація щодо виклику захисника на 19 грудня 2022 року в матеріалах справи не міститься.
На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи, адвокат ОСОБА_1 не скористався своїм правом, передбаченим статтею 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (зі змінами) тане надав свої письмові пояснення.
На стадії розгляду дисциплінарної справи по суті адвокатом були надані письмові пояснення з додатками, в яких він зазначив, що 12.01.2022 Адвокатським об'єднанням «Капітал Партнере» та ОСОБА_3 було укладено Договір №БОР-12/01/2022 від 12.01.2022 про надання правової (правничої) допомоги та Додаток №1 до Договору. Адвокат зазначає, що його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_3 обмежувались умовами Договору №БОР-12/01/2022 від 12.01.2022 та Додатку №1 до цього Договору.
Адвокат розповідав, що в подальшому ОСОБА_3 на підставі Договору та Додатку до нього видавались окремі доручення на представництво його інтересів в кожне судове засідання у Вищому антикорупційному суді під час розгляду справи №991/8756/21 за клопотанням старшого детектива НАБУ Пачевського В.В. про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001195 від 21.12.2019 стосовно ОСОБА_3 .
Також адвокат зазначав, що окремі доручення від ОСОБА_3 надавались на представництво його інтересів у справі №991/8756/21 в окремі судові засідання Вищого антикорупційного суду. Натомість, на момент постановлення ухвали АП ВАКС від 05.04.2023 року ОСОБА_3 не було видано жодного доручення на представництво його інтересів під час розгляду справи №991/8756/21 в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
Виходячи з вище наведеного, адвокат вважав, що на момент постановлення ухвали АП ВАКС від 05.04.2023 року він не мав повноважень на представництво інтересів ОСОБА_3 в АП ВАКС у справі №991/8756/21. А його участь в судових засіданнях в АП ВАКС без попереднього узгодження з клієнтом, суперечила б договірним умовам надання правової допомоги клієнту - ОСОБА_3 .
Крім того, у своїх поясненнях адвокат на підтвердження своєї позиції щодо відсутності у нього повноважень приймати участь у судових засіданнях, про який вище йде мова, зазначав, що 10.05.2023 р. АП ВАКС було постановлено ухвалу у справі №991/8756/21, якою ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.10.2022 року - скасовано, постановлено нову ухвалу, якою апеляційну скаргу прокурора - задоволено та надано органу досудового розслідування дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 . Відповідно до тексту цієї ухвали в судовому засіданні адвокат був присутній в ролі захисника ОСОБА_3 та здійснював свої повноваження, які було надані письмовим дорученням від ОСОБА_3 від 10.05.2023. Зазначене письмове доручення було надано йому відповідно до пункту 2 Додатку №1 до Договору №БОР-12/01/2022 від 12.01.2022 про надання правової (правничої) допомоги (договір з Адвокатським об'єднанням «Капітал Партнере»).
Адвокат звертав увагу на те, що з початку розгляду цієї справи в АП ВАКС та до моменту постановлення ухвали АП ВАКС від 05.04.2023 між АО «Капітал Партнере» та ОСОБА_3 не було досягнуто згоди на представництво його інтересів під час розгляду справи №991/8756/21 у АП ВАКС про розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 27.10.2022.Натомість, окреме письмове доручення від ОСОБА_3 на представництво його інтересів було надано адвокату лише 10.05.2023 року на представництво інтересів в судовому засіданні АП ВАКС, призначеному на 10.05.2023 року.
Таким чином, на думку адвоката, його участь, як захисника ОСОБА_3 в судових засіданнях до 10.05.2023 року АП ВАКС без попереднього узгодження із клієнтом суперечила б договірним умовам надання правової допомоги клієнту - ОСОБА_3 . Крім того, адвокат звертає увагу, що у ОСОБА_3 відсутні будь-які претензії до нього, як до захисника та відповідно ним не направлялось жодних скарг до дисциплінарних органів адвокатури.
Згідно ст. 12-1 ПАЕ адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов'язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов'язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
До дисциплінарної справи було долучено докази того, що адвокат ОСОБА_1 був повідомлений на телефонний номер НОМЕР_1 телефонограмою від 02.11.2022 про судове засідання, яке мало відбутися 03.11.2023, а також іншою телефонограмою від 17.11.2022 про судове засідання/ яке мало відбутися 28.11.2022.
Відповідно до ч.1 та ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідачем встановлено під час розгляду скарги, що згідно Єдиного реєстру адвокатів України телефонний номер НОМЕР_1 , на який відправлялися телефонограми, не значиться як номер засобу зв'язку адвоката ОСОБА_1 Виходячи з цього, дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що адвокат не був належним способом повідомлений про судові засідання, які були призначені на 03.11.2022 та 28.11.2022, тому були відсутні підстави вважати, що у цій частині адвокатом був вчинений дисциплінарний проступок.
Згідно статті 47 КПК України захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.
Згідно з копій рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень з відміткою про отримання адресатом листів з повістками на судові засідання, які мали відбутися 15.12.2022, 07.03.2023 та 05.04.2023 відповідач дійшов висновку, що адресат їх отримав в термін, передбачений ч.9 ст. 135 КПК України, тобто завчасно, але ж так і не з'явився до суду.
Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Дисциплінарна палата, дослідивши Договір №Б0Р-12/01/2022 від 12.01.2022 та Додатку №1 до цього Договору, зробила висновок про те, що у адвоката були відсутні повноваження на участь у зазначених вище судових засіданнях, так як клієнт його на це не уповноважував.
Відповідно до ст. 44 ПАЕ під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до п. 1.7. Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів, затвердженого рішенням ВКДКА № У-005/2021 від 27.05.2021 відсутність договору про надання правничої (правової) допомоги на момент проведення судового засідання, в тому числі, через розірвання такого договору в односторонньому порядку адвокатом, унеможливлює притягнення останнього до відповідальності.
В оскаржуваному рішенні відповідач дійшов висновку про те, що в адвоката були відсутні повноваження на участь в судових засіданнях, призначених на 03.11.2022, 28.11.2022, 15.11.2022, 19.12.2022, 07.03.2023 та 05.04.2023. В той же час дисциплінарна палата, мотивуючи своє рішення вказала, що ОСОБА_1 не надав доказів того, що він завчасно попереджав суд про те, що він не зможе приймати участь у засіданнях у зв'язку з тим, що у нього на це немає відповідного доручення клієнта.
Позивач в позові наголошував, що ним 03.11.2022 в АП ВАКС було подано повідомлення про неможливість приймати участь в судовому засіданні до отримання відповідних повноважень від клієнта.
Однак, суд не бере такі доводи до уваги як належні, оскільки позивач не надав доказів надання відповідних відомостей щодо повідомлення суд про неможливість приймати участь в судових засіданнях під час розгляду відповідачем дисциплінарної скарги.
Окрім цього, слід наголосити, що в долученому повідомленні від 03.11.2022 міститься прохання про відкладення розгляду справи на іншу дату, однак в наступні судові засідання, які призначались судом неодноразово, позивач не з'являвся та не вчиняв жодних дій щодо повідомлення неможливості прийняття участі в таких засіданнях.
Ураховуючи викладене, позивачем не спростовано висновків КДКА Київської області про відсутність доказів того, що він завчасно попереджав суд про те, що він не зможе приймати участь у засіданнях у зв'язку з тим, що у нього на це немає відповідного доручення клієнта.
Як наслідок, відповідачем доведено наявність порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог ст. ст. 12-1 та 44 ПАЕ, та, як наслідок, вчинення дисциплінарного проступку передбачений п.п. 3 та 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме, порушення правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків.
Отже, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 159/2023 від 25.10.2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованим та правомірним, підстав для скасування якого немає.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 31 січня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.