03 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/13681/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не збільшення показника середньої зарплати, який застосовано для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення 1,197 з 15.08.2023 року та 1,0796 з 01.03.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії шляхом збільшення показника середньої зарплати, який враховується при обчисленні її пенсії (за 2019-2021 роки) на коефіцієнти збільшення 1,197 з 15.08.2023 року та 1,0796 з 01.03.2024 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач протиправно не здійснив індексацію пенсії Позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії з 15.08.2023 у розмірі 1,197, з 01.03.2024 у розмірі 1,0796, та у зв'язку зі вказаним не провів перерахунок та виплату пенсії.
Ухвалою від 23.07.2024 року відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві Відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, на позовну заяву проти позову заперечується, зазначається, що Позивач отримує пенсію за віком з 18.03.2022 року. При призначенні пенсії Позивачу та визначення її розміру було враховано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені внески, за 2019 - 2021 роки (10 846,37 грн.), тому перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначених коефіцієнтів, а саме, 1,197 та 1,0796 не проводився. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Вказані спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо особливостей підстав, порядку та розмірів індексації пенсійних виплат регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV), що були чинні на день виникнення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, Позивач з 18.03.2022 року отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону №1058-IV, перебуває на обліку у Відповідача.
За приписами статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Суд враховує, що алгоритм проведення індексації пенсій в 2023 році врегульовано правовими нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (надалі - Порядок №168), а в 2024 році - Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (надалі - Порядок №185).
Не погоджуючись із не проведенням індексації її пенсії у 2023 та 2024 роках, Позивач звернулася до Відповідача із запитом.
Відповідач, за результатами розгляду поданого звернення, листом від 04.06.2024 повідомив Позивача, що її звернення було розглянуто у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" з наданням відповідних роз'яснень.
Як зазначено в даному листі Відповідача, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду рішенням від 01 березня 2024 року у справі № 240/27393/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 дострахового стажу період її роботи з 10.09.1985 до 01.01.1991 до стажу роботи в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах, один рік роботи за один рік та шість місяців та провести перерахунок пенсії за віком із врахуванням такого стажу її роботи та заробітноїплати, визначеної архівною довідкою від 28.06.2010 №Х-5 з дня звернення за перерахунком, а саме з 15.08.2023.
Середньомісячний заробіток для обчислення розміру її розміру становить 11 529,91 (10 846,37 грн.- середня заробітна плата в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 20193 2020, 2021 *1,06302). Розмір пенсії Позивача з 01.03.2024 року становить 4 588,41 грн.
Таке оскаржуване рішення-роз'яснення Відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Безспірно, приписами пункту 1 Порядку №168 передбачено здійснити з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Приписами пункту 1 Порядку №185 передбачено здійснити з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Суть спірних відносин між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності підстав для застосування пріоритетності правових норм Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (надалі - Порядок №124), над правовими нормами Порядку №168 та Порядку №185.
Так, згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Як вже зазначалося судом, приписи статті 42 Закону №1058-IV передбачають, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Таке співставлення правових норм Порядку №124 та правових норм Закону №1058-IV засвідчує певну розбіжність між ними оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Суд враховує, що законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в тому числі правові норми статті 42 Закону №1058-IV, забезпечують передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Більш того, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Отже, правові норми (абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5) Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.01.2025 року у справі № 160/28752/23 (провадження № К/990/23359/24), яка в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом при вирішенні даного спору.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 цього ж Закону. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України, в тому числі правові норми Порядку №168 та Порядку №185.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З врахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що Відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії Позивачуна підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн у 2023 році та 100,00 грн у 2024 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,197 та 1,0796, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії Позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Водночас, суд наголошує на тому, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і Позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що звернувшись до суду з цим позовом 22.07.2024 року Позивач заявила вимоги про зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок (індексацію) пенсії з 15.08.2023 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 та з 01.03.2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796.
Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
В даній справі, що розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023 та 2024 роках Позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація Позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Звернувшись до суду з цим позовом 22.07.2024 року, Позивач заявила позовні вимоги з 15.08.2023 року, у зв'язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 22.01.2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України.
Таким чином, порушене паво Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити:
- з 22.01.2024 року індексацію пенсії Позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 22.01.2024 року;
- з 01.03.2024 року індексацію пенсії Позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024 року.
Позовні вимоги Позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 15 серпня 2023 року по 22 січня 2024 року підлягають залишенню без розгляду.
Відповідно до вимог ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 968,96 грн. підлягає відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича,7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не збільшення показника середньої зарплати, який застосовано для обчислення пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнти збільшення 1,197 з 22.01.2024 року та 1,0796 з 01.03.2024 року
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити:
- з 22.01.2024 року індексацію пенсії Позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 22.01.2024 року;
- з 01.03.2024 року індексацію пенсії Позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 15 серпня 2023 року по 22 січня 2024 року залишити без розгляду.
Судові витрати ОСОБА_2 у вигляді судового збору в сумі 968,96 грн. підлягає відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
03.02.25