про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/2206/25
категорія 112030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не здійснення перерахунку та виплати йому разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, як учаснику бойових дій, за 2024 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України, як учаснику бойових дій, за 2024 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої в 2024 році суми такої допомоги.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а тому вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В поданій позовній заяві ОСОБА_1 оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати йому у 2024 році щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.
При цьому, обгрунтовуючи заявлені позовні ОСОБА_1 в позові вказав, що 24.08.2024 на його картковий рахунок було виплачено щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі 1000,00 гривень
Однак, в порушення вимог пункту 4 статті 161 КАС України позивач не надав до суду жодних доказів на підтвердження того, що розмір виплаченої йому у 2024 році разової грошової допомоги до Дня Незалежності України становив 1000,00 гривень.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та встановити позивачу строку для усунення недоліків його позовної заяви шляхом надання до суду доказів, які підтверджують обставини, якими він обгрунтовує заявлені позовні вимоги, а саме доказів на підтвердження того, що розмір виплаченої йому у 2024 році разової грошової допомоги до Дня Незалежності України становив 1000,00 гривень.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович