Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2025 року Справа №200/601/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., ознайомившись з позовною заявою адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України (адреса вул. Юрія Іллєнка, 81 м. Київ, 04050, ЄДРПОУ 41847154) про визнання неправомірними дії щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені,
До Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшов позов адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про стягнення з відповідача з відповідача Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 81, код ЄДРПОУ 41847154) на користь позивачки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, що в грошовому еквіваленті складає 68 340 (шістдесят вісім тисяч триста сорок) грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Разом з позовними вимогами заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн, що визначено Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Як убачається з позовної заяви, вона містить вимоги майнового характеру щодо стягнення коштів в розмірі 78 340 грн. (середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та моральну шкоду ).
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивачеві необхідно подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (1211,20 грн. * 0,8).
Матеріали адміністративного позову не містять доказів сплати позивачем судового збору. Разом з позовними вимогами заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на майновий стан позивача та захист соціальних прав.
Розглянувши зазначене клопотання зазначаю, що згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як убачається з клопотання позивача останній просить відстрочити сплату судового збору.
Слід зазначити, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Дослідивши клопотання про відстрочення сплати судового збору зазначаю, що позивачем не додано доказів його майнового стану.
Таким чином, для відстрочення сплати судового збору відповідно до вимог статті 8 Закону України “Про судовий збір» необхідно надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №9901/77/20.
Отже, позивачеві необхідно подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн або обґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору разом з доказами майнового стану сторони (довідку про доходи з податкового органу за 2024 рік, довідку з Пенсійного фонду України за 2024 рік).
Крім того слід звернути увагу позивача на те, що статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Проте звертаючись до адміністративного суду з цим позовом, позовні вимоги щодо визнання дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними не заявлені.
За приписами частини 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказу сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за подання позову за наступними реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/ Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101;______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або обґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору з доказами майнового стану сторони, а саме: довідку про доходи з Держаної податкової служби за 2024 рік, довідку з Пенсійного фону України про розмір отриманої пенсії за 2024 рік.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, початок відліку строку звернення до суду слід рахувати за прямою нормою частини 2 статті 122 КАС України - «з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів». При цьому процесуальний закон не пов'язує початок строку звернення до суду з моментом припинення порушення права (датою повного фактичного розрахунку).
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач вказує, що 04.07.2024 рішення суду від 10 лютого 2023 року, яке залишено без змін постановою ПААС від 30.11.2023 виконано лише частково тобто, позивач був обізнаний з порушенням його права, зокрема на своєчасний повний розрахунок у липні 2024 року.
Стаття 117 КЗпП України в редакції, що діє з 19.07.2022 із змінами, внесеними Законом України № 2352-ІХ від 01.07.2022, має такий зміст:
У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Отже після набрання чинності змін у статтю 117 КЗпП України 19.07.2022 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку може бути стягнутий не більш як за шість місяців.
Карантин, який був встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, закінчився на всій території України 30 червня 2023 року, після чого обчислення процесуальних строків здійснюється на загальних підставах, в тому числі строків звернення до суду.
За вказаних умов очікування остаточного розрахунку на виконання судового рішення не є причиною затримки звернення до суду, оскільки законом, що діє на час існування спірних відносин, припинення обов'язку нарахування середнього заробітку обмежене не лише датою остаточного розрахунку, а також датою спливу шести місяців для нарахування середнього заробітку.
Отже, після скасування карантину місячний строк для звернення до адміністративного суду з цим позовом закінчився 30 липня 2023 року.
Водночас, позовна заява у цій справі направлена до суду 27.01.2025 року. Відомостей про те, які саме обставини заважали позивачеві звернутися до суду до зазначеної дати, матеріали позову не містять.
Слід звернути увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (стаття 1).
Наразі воєнний стан продовжено та він триває дотепер.
Разом із цим, з цього приводу суд зауважує, що у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків щодо звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 27.03.2023 у справі № 160/14362/21, від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21, від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.
Окрім цього, суд також звертає увагу на зміст постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 640/4426/22, де суд також вказав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.
Юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 815/4480/16, від 31 липня 2018 року у справі № 311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03 травня 2018 року у справі № 826/6380/17.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України (адреса вул. Юрія Іллєнка, 81 м. Київ, 04050, ЄДРПОУ 41847154) про визнання неправомірними дії щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
доказу сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за подання позову за наступними реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/ Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101;______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або обґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору з доказами майнового стану сторони, а саме: довідку про доходи з Держаної податкової служби за 2024 рік, довідку з Пенсійного фону України про розмір отриманої пенсії за 2024 рік;
заяву про поновлення строку звернення до суду, де з урахуванням викладених в цій ухвалі висновків суду навести підстави для поновлення цього строку і надати відповідні докази поважності причин його пропуску.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.В. Шинкарьова