Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 лютого 2025 року Справа№200/8241/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
26.11.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 153 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 16.04.2021 по 14.10.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , при звільненні з військової служби було виплачено грошову компенсацію за невикористані 97 днів щорічної основної та 56 днів додаткової відпустки. Проте, в порушення вимог п. 6 розд. ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, та правової позиції Верховного Суду, що висловлена, зокрема, у постанові від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, при обчисленні розміру такої компенсації не була врахована додаткова винагорода, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що призвело до порушення його права на належне грошове забезпечення.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що виплата додаткової винагороди (та її розмір), що встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, не має постійного характеру, залежить від деяких факторів, тому вона не повинна враховуватися при розрахунку грошової компенсації за невикористані щорічні та додаткові відпустки позивача.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази по справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 та копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 24.10.2016.
У період з 16.04.2021 по 14.10.2024 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копіями витягів з наказів командира військової частини.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.10.2024 № 303 позивача, звільненого наказом командувача Десантно штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 30.09.2024 № 315 відповідно до частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, з військової служби у запас за пунктом 3 підпунктом “б» за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, з 14.10.2024 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Наказано, зокрема:
- виплатити грошову компенсацію за 03 доби невикористаної щорічної основної відпустки за 2021 рік,
- виплатити грошову компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік,
- виплатити грошову компенсацію за 45 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік,
- виплатити грошову компенсацію за 19 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік,
- виплатити грошову компенсацію за невикористані 14 днів додаткової відпустки за 2021 рік,
- виплатити грошову компенсацію за невикористані 14 днів додаткової відпустки за 2022 рік,
- виплатити грошову компенсацію за невикористані 14 днів додаткової відпустки за 2023 рік,
- виплатити грошову компенсацію за невикористані 14 днів додаткової відпустки за 2024 рік.
Отже, невикористана щорічна основна відпустка становила 97 днів, додаткова відпустка - 56 днів, загальна кількість - 153 дні.
На виконання зазначеного наказу відповідачем у жовтні 2024 року позивачу була нарахована та виплачена грошова компенсація за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової) за зазначені в наказі роки.
При обчисленні розміру такої компенсації не була врахована додаткова винагорода, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яку позивач отримував з лютого 2022 року по жовтень 2024 року включно щомісячно (за виключенням жовтня 2023 року та лютого 2024 року).
Вказані обставини підтверджуються картками особового рахунку позивача за 2022, 2023 та 2024 роки та визнаються відповідачем.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно положень статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Детально це питання врегульовано Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197).
Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який відповідними указами продовжено і діє натепер.
Підпунктом 2 п. 4 вказаного Указу постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
На виконання вказаного Указу Президента України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Збройних Сил, Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з п. 8 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Статтею 4 Закону України «Про відпустки» передбачені такі види щорічних відпусток, як: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (п. 1 ст. 4 Закону).
Відповідно до ст. 162 вказаного Закону, зокрема, учасникам бойових дій, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців (тобто, Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Відповідно до п. 6 розд. ХХХІ «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» зазначеного Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197), розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Додаткова винагорода, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виплачувалася позивачу щомісяця за його останньою займаною штатною посадою.
Отже, для позивача така винагорода була щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, яке мало бути включено до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір грошової компенсації за всі невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової).
Не включення її відповідачем до складу такого грошового забезпечення призвело до нарахування та виплати позивачу такої грошової компенсації в меншому розмірі та до порушення прав позивача на належне грошове забезпечення.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
З огляду на наведене вище, порушені права позивача підлягають захисту та відновленню шляхом задоволення позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з такого.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 153 дні, обчисливши суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв