29 січня 2025 року Справа № 160/31256/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про ввизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
25 листопада 2024 ОСОБА_1 в особі представника Вовка Михайла Вадимовича, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з вимогами:
- визнати протиправними та скасувати рішення №212450013270 від 03 червня 2024 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, код ЄДРПОУ 13814885 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
- визнати протиправними та скасувати рішення №212450013270 від 05 вересня 2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
- визнати протиправними та скасувати рішення №212450013270 від 30 вересня 2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ: 20453063 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 зарахувати з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 26 березня 2024 року:
- до загального страхового стажу, на підставі записів Трудової книжки НОМЕР_2 , періоди роботи з 09.09.1981р. по 17.04.1982р., з 19.06.1984р. по 18.06.1991р., з 17.07.1991р. по 19.09.1994р., з 20.09.1994р. по 30.12.1994р.;
- до загального страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 25.04.1995р. по 31.03.1999р., з 01.01.2000р. по 31.12.2000р., з 01.01.2002р. по 31.12.2002р., з 01.04.2003р. по 31.08.2003р.;
- страховий стаж в кратному розмірі з розрахунку один рік за один рік шість місяців, як стаж, вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі періоди роботи з 09.09.1981р. по 17.04.1982р., з 19.06.1984р. по 01.12.1988р., з 01.12.1988р. по 31.12.1990р. з врахуванням заробітної плати, зазначеної в Довідці №02/465 від 04.02.2020року виданій ПАТ «Колимаенерго»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 від 27 травня 2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду та зарахованих періодів роботи позивача цим судовим рішенням.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 27.05.2024, 30.08.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року. Проте рішеннями: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №212450013270 від 03 червня 2024 року, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №212450013270 від 05 вересня 2024 року, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №212450013270 від 30 вересня 2024 року було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вказані рішення вважає протиправними та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідний стаж роботи позивача підтверджено даними трудової книжки. Також зазначає, що позивач не може відповідати за відповідність та правильність заповнення трудових книжок.
Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 28.11.2024 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 11.12.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що за принципом екстериторіальності документи щодо призначення пенсії за віком, подані 27.05.2024, розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яким 03.06.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 212450013270 зв'язку з недостатністю страхового стажу. Страховий стаж ОСОБА_1 згідно рішення про відмову у призначенні пенсії № 212450013270 від 03.06.2024 становить 25 років 01 місяць 21 день. Стаж для визначення права згідно пункту 3.1 Розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 25 років 06 місяців 22 дні. До страхового стажу не зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 25.04.1995 по 31.12.2000 згідно довідки № 16 від 12.01.2001, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування. Частково страховий стаж з 01.04.1999 зараховано згідно даних, що містяться в Індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 17.12.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 30.08.2024 Позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до Відповідача-1 із заявою №2991 про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону №1058-IV. За результатами розгляду заяви Позивача від 30.08.2024 згідно із наданими документами та індивідуальними відомостями Відповідач-3 прийняв рішення про відмову від 05.09.2024 №212450013270 в призначенні Позивачу пенсії за віком згідно статті 26 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено копію ухвали суду від 29.11.2024 про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 29.11.2024; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався. 23.12.2024 відповідач надав до суду копію пенсійної справи позивача.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області 24.12.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що на підставі розгляду заяви позивача від 23.09.2024 та доданих до неї документів, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовлено в призначенні пенсії по віку, про що винесено рішення від 30.09.2024 № 212450013270, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Так, страховий стаж заявника становить 20 років 08 місяців 05 днів, стаж для визначення права на пенсію становить 21 рік 01 місяць 06 днів. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області не враховано до стажу періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки не вказано дату народження заявника: періоди роботи в росії згідно уточнюючої довідки №06/399 від 29.01.2020р. Із 09.09.1981 по 17.04.1982 та із 19.06.1984 по 18.06.1991: враховуючи, що 23.12.2022р. набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року» відповідно до якого зупинено відносини між Україною та РОСІЄЮ, документи необхідні для призначення пенсії, зокрема про стаж роботи до 31.12.1991 року враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений; період підприємницької діяльності згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серії А №«2011258 із 01.01.2002 по 31.12.2002, оскільки до ЕПС підвантажено ксерокопію свідоцтва; неможливо зарахувати сплату страхових внесків по квитанціям, оскільки в деяких квитанціях ПІБ записано неповністю, не вказано адресу, ідентифікаційний код, та періоди сплати страхових внесків.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27.05.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення їй пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року.
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №212450013270 від 03 червня 2024 року було відмовлено в призначенні пенсії за віком в якому зазначено, що - «…Вік заявника 60 років 02 місяці 02 дні. Страховий стаж особи становить 25 років 0І місяць 21 день Стаж для визначення права згідно п.3.1 ПП Закону України № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 25 років 06 місяців 22 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: - періоди здійснення підприємницької діяльності з 25.04.1995 по 31.12.2000 гідно довідки № 16 від 12.01.2001, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування. Відповідно до пп. 2 п.2.1 р 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків, Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплету єдиного податку або спеціального торгового патента, або патенти про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування. Для зарахування необхідно надати довідку про сплату страхових внесків та систему оподаткування.».
30.08.2024 позивач повторно звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення їй пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року.
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №212450013270 від 05 вересня 2024 року було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в якому зазначено, що - «…Вік заявника 60 років. Необхідний страховий стаж згідно зі статтею 26 Закону № 1058 становить 31 рік. Страховий особи становить 26 років 04 місяці 21 день. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.».
23.09.2024 позивач повторно звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення їй пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року.
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №212450013270 від 30 вересня 2024 року було відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в якому зазначено, що - «…Вік заявника 60 років. Необхідний стаж 31 рік, страховий стаж заявника становить 20 років 08 місяців 05 днів, стаж для визначення права на пенсію становить 21 рік 01 місяць 06 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки не вказано дату народження заявника; періоди роботи в росії згідно уточнюючої довідки №06/399 від 29.01.2020р. Із 09.09.1981 по 17.04.1982 та із 19.06.1984 по 18.06.1991: враховуючи, що 23.12.2022р. набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року» відповідно до якого зупинено відносини між Україною та росією, документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема про стаж роботи до 31.12.1991 року враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений: період підприємницької діяльності згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серії А №2011258 із 01.01.2002 по 31.12.2002, оскільки до ЕПС підвантажено ксерокопію свідоцтва; неможливо зарахувати сплату страхових внесків по квитанціям, оскільки в деяких квитанціях ПІБ записано неповністю, не вказано адресу, ідентифікаційний код. та періоди сплати страхових внесків.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У відповідності до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 09.09.1981 року містить записи про періоди роботи Позивача, які відповідають вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому, чітку дату звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій працював позивач та відбиток печатки підприємства при звільненні з роботи.
Крім того, записи про спірні періоди роботи у трудовій книжці позивача не містить недопустимих (таких, що внесені в супереч Інструкції) перекреслень чи виправлень, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст, а відтак у пенсійного органу були відсутні підстави для їх неврахування при визначенні періоду страхового стажу Позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".
Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".
Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вказує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.
Також Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд вказує, що Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону № 1058-IV).
Отже, територіальний орган Пенсійного фонду може скористатись своїм правом перевірки даних трудової книжки позивача.
Щодо не зарахування періодів роботи позивача в Росії згідно уточнюючої довідки №06/399 від 29.01.2020р. Із 09.09.1981 по 17.04.1982 та із 19.06.1984 по 18.06.1991 роки суд зазначає наступне.
Згідно статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Як передбачено частиною другою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та Російська Федерація (далі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Відповідно до статті 7 Угоди при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.
Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.
Статтею 8 Угоди встановлено, що органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно із пунктом 1.9 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачений чіткий перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, в якому такий документ як атестат про припинення пенсії відсутній.
Суд звертає увагу на те, що чинним на час виникнення спірних правовідносин міжнародним договором - Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року - встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання особи, при цьому, при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, для встановлення права особи на пенсію органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, зобов'язані співпрацювати між собою.
Суд зазначає, що згідно із абз. 2, 3 ст.6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною 2 ст. 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.11.2019 у справі №676/6166/16-а, від 16.04.2020 у справі №555/2250/16-а, від 20.07.2020 у справі № 174/421/17(2-а/174/64/2017) та від 29.03.2023 у справі № 360/4129/20.
Згідно статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26.03.2008 №01- 1/2-07 визначено, що норма п.3 ст.6 Угоди встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державахучасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію відповідачем повинен був бути врахований трудовий стаж та заробітна плата, набуті ним на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території російської федерації.
01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" (далі Закон №2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022 і яким постановила зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладеної від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 № 140/98-ВР.
29.11.2022 КМУ прийняв постанову №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" (далі Постанова №1328), яка набрала чинності 02.12.2022 якою постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві.
Відповідно до ст.58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи позивача в Росії згідно уточнюючої довідки №06/399 від 29.01.2020р. Із 09.09.1981 по 17.04.1982 та із 19.06.1984 по 18.06.1991 роки.
Щодо не зарахування до страхового стажу: періоди здійснення підприємницької діяльності з 25.04.1995 по 31.12.2000 гідно довідки № 16 від 12.01.2001, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування суд зазначає наступне.
Відповідно до розділу II пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №793 від 03.10.2018 внесено зміни до п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, пункт 4 доповнено абзацом наступного змісту: Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Отже, обов'язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сам лише факт сплати за такий період внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиного соціального внеску) незалежно від їх розміру.
Відповідно до Повідомлення №2970/01 від 18.06.2013р. про взяття на облік платника єдиного внеску, Позивач взятий на облік з 25.04.1995 року.
Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить відомості, щодо взяття Позивача на облік як платника єдиного внеску з 25.04.1995року.
Сплата страхових внесків до Пенсійного фонду за періоди: з 25.04.1995р. по 31.03.1999р.; з 01.01.2000р. по 31.12.2000р., підтверджується оригіналами Довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №16 від 12.01.2001року.
Отже, враховуючи обставини даної справи та відповідно до вищенаведених законодавчих положень, Позивач має право на зарахування до страхового стажу: періоди здійснення підприємницької діяльності з 25.04.1995 по 31.12.2000 гідно довідки № 16 від 12.01.2001.
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права ОСОБА_1 на зарахування до стажу роботи періоди роботи, записи про які містяться трудова книжка НОМЕР_2 від 09.09.1981 року, суд вважає рішення: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №212450013270 від 03 червня 2024 року, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №212450013270 від 05 вересня 2024 року, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №212450013270 від 30 вересня 2024 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсії за віком є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому належним захистом порушеного права позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : періоди його роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 09.09.1981 року в Росії згідно уточнюючої довідки виданій ПАТ «Колимаенерго» №06/399 від 29.01.2020р. з 09.09.1981 по 17.04.1982 та з 19.06.1984 по 18.06.1991 роки; період здійснення підприємницької діяльності згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 16 від 12.01.2001 з 25.04.1995р. по 31.03.1999р., з 01.01.2000р. по 31.12.2000р.
Проте вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати позивачу: до загального страхового стажу, на підставі записів Трудової книжки НОМЕР_2 , періоди роботи з 17.07.1991р. по 19.09.1994р., з 20.09.1994р. по 30.12.1994р.; до загального страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2002р. по 31.12.2002р., з 01.04.2003р. по 31.08.2003р.; страховий стаж в кратному розмірі з розрахунку один рік за один рік шість місяців, як стаж, вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі періоди роботи з 09.09.1981р. по 17.04.1982р., з 19.06.1984р. по 01.12.1988р., з 01.12.1988р. по 31.12.1990р. з врахуванням заробітної плати, зазначеної в Довідці №02/465 від 04.02.2020 року виданій ПАТ «Колимаенерго» - суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що зазначені періоди не були предметом розгляду в оскаржуваних рішеннях органів Пенсійного фонду.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що компетенції Пенсійного фонду України полягає у тому, що згідно покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України є спеціалізованим суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати різного роду пенсій та інших виплат.
Здійснення призначення, перерахунку пенсій та визначення розміру пенсій, які підлягають виплаті, належить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду і суд не має повноважень здійснювати їх розрахунок до моменту проведення такого органами Пенсійного фонду. Суд повинен уникати безпідставних втручань у дискреційні повноваження Пенсійного фонду. Натомість, суд наділений повноваженнями здійснювати перевірку правильності такого розрахунку у контексті застосування нормативно - правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
А тому належним захистом порушених прав позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 від 27 травня 2024 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки обставинам та висновків суду у даній справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За частинами 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 2 906,88 грн., що документально підтверджується квитанціями від 22.11.2024 року на суму 968,96 грн. та від 28.11.2024 на суму 1 937,92 грн.
Отже, з урахуванням часткового задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1453,44 грн. підлягає стягненню пропорційно з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79016; ІК в ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121; ІК в ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська обл., Ужгородський р-н,88000; ІК в ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №212450013270 від 03 червня 2024 року, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №212450013270 від 05 вересня 2024 року, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №212450013270 від 30 вересня 2024 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : періоди його роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 09.09.1981 року в Росії згідно уточнюючої довідки виданій ПАТ «Колимаенерго» №06/399 від 29.01.2020р. з 09.09.1981 по 17.04.1982 та з 19.06.1984 по 18.06.1991 роки; період здійснення підприємницької діяльності згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 16 від 12.01.2001 з 25.04.1995р. по 31.03.1999р., з 01.01.2000р. по 31.12.2000р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 від 27 травня 2024 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки обставинам та висновків суду у даній справі..
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н,79016; ІК в ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 484,48 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121; ІК в ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 484,48 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська обл., Ужгородський р-н,88000; ІК в ЄДРПОУ 20453063) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 29 січня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков