03 лютого 2025 рокуСправа №160/26231/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №046450013490 від 26.04.2024р. про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за віком (Список №1);
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 стаж роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989 на пільгових умовах за Списком №1 та переглянути заяву про призначення пенсії від 27.02.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він 27.02.2024 звернувся до територіальних органів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №046450013490 від 07.03.2024 було відмовлено позивачу в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. 29.03.2024 позивач повторно звернувся до територіальних органів Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, додавши архівні довідки №65 від 15.04.2024, №131 від 20.03.2024, №132 від 25.03.2024, №133 від 25.02.2024, наказ №58 від 19.03.1996 та особові рахунки за 1988-1989 роки. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області було відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з недостатністю пільгового стажу за Списком №1. 19.04.2024 позивач втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовлено позивачу в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1. Позивач вказує, що неодноразово звертався до територіальних органів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання роз'яснення щодо підстав незарахування періоду роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989 до стажу на пільгових умовах за Списком №1. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 10.05.2024 повідомлено, що відповідно до пункту 20 Порядку №637 у разі ліквідації підприємства без правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється у Порядку, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1. Однак, вже листом від 03.09.2024 Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що Комісія з питань підтвердження пільгового стажу згідно з постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 повернула його документи без розгляду, оскільки шахта «Новомиргородська» не ліквідована, а перебуває в стані припинення з 2014 року. За викладених обставин, позивач категорично не погоджується з рішенням відповідача, вважає, що підстав для відмови в призначенні пенсії не було, спірні періоди роботи на пільгових умовах за Списком №1 з 12.12.1988 по 14.02.1989 належним чином підтверджені записами в трудовій книжці та архівною довідкою №131 від 25.03.2024, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26231/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ); розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 , в тому числі пільгового, станом на дату звернення (19.04.2024).
На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано копію пенсійної справи позивача.
Відповідачем також подано відзив на позовну, в якому не погоджується з доводами позивача, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць (після 21.08.1992 року), - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 19.04.2024 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Список №1. За результатами розгляду заяви та доданих документів з врахуванням принципу екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, прийнято рішення від 26.04.2024 №04650013490 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи. Загальний страховий стаж позивача склав 28 років 0 місяців 3 дні, стаж роботи за Списком № 1 - 4 роки 0 місяців 0 днів, що не достатньо для призначення пенсії за віком по Списку №1. До страхового стажу не зараховано період роботи згідно з трудової книжки НОМЕР_2 з 25.05.1993 по 20.07.1993, оскільки дата прийняття на роботу виправлена.
У відзиві відповідачем заявлено клопотання про залучення у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Розглянувши клопотання відповідача, суд доходить висновку про наступне.
Відповідно до положень частини третьої - п'ятої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Суд звертає увагу, що предметом позову є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 26.04.2024 №046450013490.
При цьому, позивачем визначено відповідачем саме Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, позовна заява не містить вимог до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, а також не містить обґрунтувань щодо порушення останнім прав позивача.
З урахуванням наведених обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача та залучення до участі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив відповідача.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 11.11.1997 Маловисківським РВ УМВС України в Кіровоградській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
19.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (відділ обслуговування громадян №22 (сервісний центр)) із заявою про призначення пенсії за віком (Список №1).
Згідно розпискою-повідомленням до заяви від 19.04.2024 за №2623 позивачем долучено копії наступних документів: довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (пільгова) №65; заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт.
За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
За результатами розгляду заяви позивача від 19.04.2024 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 26.04.2024 №046450013490 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком за Списком №1, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Означене рішення від 26.04.2024 №046450013490 обґрунтоване наступним.
Вік заявника 56 років. Страховий стаж заявника становить 28 роки 0 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком 1 - 4 роки 0 місяців 0 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви від 19.04.2024: за доданими документами згідно трудової книжки НОМЕР_4 до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 25.05.1993 по 20.07.1993, оскільки дата прийняття на роботу виправлена. До пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності.
19.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив надати роз'яснення щодо підстав незарахування періоду роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989 до пільгового стажу за Списком №1.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №28976-19925/Б-01/8-0400/24 від 10.05.2024 повідомило позивачу, що відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств установ, організацій або їх правонаступників. У разі ліквідації підприємства без правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленою для окремих категорій працівників, здійснюється у Порядку, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1. Згідно зазначеного Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії, які створені при Головних управліннях Пенсійного фонду України. Враховуючи зазначене, для розгляду питання зарахування періоду роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989 до пільгового стажу необхідно звернутись з відповідною заявою та документами для розгляду пільгового стажу на Комісії до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру).
В подальшому, на звернення позивача з питань пенсійного забезпечення від 02.08.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що детальні роз'яснення щодо умов та порядку призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 надано позивачу листом від 10.05.2024 №28976-19925/5-01/8-0400/24, а також вказано, що Комісія з питань підтвердження пільгового стажу згідно із постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 повернула документи позивачу без розгляду, оскільки шахта «Новомиргородська» не ліквідована (перебуває в стані припинення). Відділом обслуговування громадян №22 (сервісним центром) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено лист від 03.06.2024 №0400-010225-8/114866 на адресу шахти «Новомиргородська» з метою отримання довідки, підтверджуючої пільговий характер робіт за Списком №1 за період з 12.12.1988 по 14.02.1989. Лист від 03.06.2024 №0400-010225-8/114866 повернувся без відповіді, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046450013490 на дату звернення 19.04.2024 страховий стаж позивача з урахуванням перетину періодів становить 24 роки 0 місяців 27 днів, до пільгового стажу за Списком №1 зараховано наступні періоди:
з 18.08.1987 по 04.12.1988 - Список №1 - 01 рік 03 місяці 17 днів;
з 06.03.1989 по 31.12.1991 - Список №1 - 02 роки 09 місяців 26 днів;
з 01.01.1992 по 24.10.1992 - Список №1 - 0 років 09 місяців 24 дні.
Не погодившись з рішенням відповідача №046450013490 від 26.04.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком (Список №1) та з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.
Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття рішення від 26.04.2024 №046450013490 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 стала відсутність на час звернення (19.04.2024) необхідного пільгового стажу відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо незарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989.
За розрахунком стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 046450013490 на дату звернення 19.04.2024 страховий стаж позивача з урахуванням перетину періодів становить 24 роки 0 місяців 27 днів, до пільгового стажу за Списком №1 зараховано наступні періоди: з 18.08.1987 по 04.12.1988, з 06.03.1989 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 24.10.1992.
Спірний період зарахований відповідачем до страхового стажу позивача, однак не до пільгового.
Позивач у позові наполягає, що у періоді з 12.12.1988 по 14.02.1989 він працював на шахті електрослюсарем підземним, тобто на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_4 від 23.01.1987, позивач з 12.12.1988 по 14.02.1989 працював електрослюсарем підземним 4-го розряду на дільниці підготовчих робіт №2 шахта «Новомиргородська» виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Олександріявугілля» Кіровоградської області (записи 6-7).
Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача електрослюсарем підземним, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству про прийняття на роботу та звільнення за власним бажанням, записи завірені підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства, однак записи не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо зайнятості повний робочий день, атестації робочого місця для поширення пільг пенсійного забезпечення.
Суд зазначає, що у наведених випадках законодавцем обумовлена необхідність надання довідок уточнюючого характеру на підтвердження пільгового стажу роботи на відповідних посадах або за професіями.
Щодо посилань позивача на те, що трудовою книжкою належним чином підтверджено його роботу на шахті «Новомиргородська» виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Олександріявугілля» Кіровоградської області, суд зазначає, що інформації в трудовій книжці щодо назви посади (професії) та періоду роботи у даному випадку недостатньо для зарахування періодів роботи до відповідного пільгового стажу, оскільки пільгова пенсія призначається працівникам за умови їх зайнятості на відповідних роботах повний робочий день, що необхідно встановити.
Водночас, з трудової книжки позивача не вбачається відомостей, які б свідчили про зайнятість позивача на відповідному підприємстві повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, відсутні і відомості щодо найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за періоди з 1988 по 1989рр.
Тобто, відомості про роботу позивача у спірний період не можуть підтвердити факт його роботи повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а зазначення у трудовій книжці періодів роботи та назви посади не свідчить про наявність у позивача права на зарахування вказаних спірних періодів до пільгового стажу, оскільки не звільняє від врахування інших умов, встановлених статтею пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», необхідних для зарахування вказаних періодів трудової діяльності періодів до пільгового стажу.
Водночас, наявні в матеріалах справи документи не підтверджують зайнятість позивача повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці по Списку № 1, тоді як підтвердження зайнятості саме повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці є однією з обов'язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах. І таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, проте, у разі відсутності в ній необхідних записів, подання уточнюючої довідки є обов'язковим.
Разом з цим, доказів наявності довідки(ок) уточнюючого характеру на підтвердження пільгового стажу роботи на відповідній посаді за спірний період трудової діяльності позивача із зазначенням характеру виконуваної роботи, віднесення даної професії до відповідних Списків, що надають право на призначення пільгової пенсії, та інформації про зайнятість на роботах із особливо шкідливими умовами праці повний робочий день, позивачем до позовної заяви не надано, а матеріали не містять.
Архівна довідка №131 від 20.03.2024, що видана Новомиргородським міським архівом Новомиргородської міської ради, на яку посилається позивач, не є довідкою, уточнюючого характеру, оскільки містить лише відомості щодо періодів роботи позивача на шахті «Новомиргородська» виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Олександріявугілля» Кіровоградської області, однак не містить інформації щодо характеру виконуваної роботи протягом вказаних періодів, віднесення даної професії до відповідних Списків, що надають право на призначення пільгової пенсії, та інформації про зайнятість на роботах із особливо шкідливими умовами праці повний робочий день.
Не містять відповідної інформації щодо характеру виконуваної роботи протягом спірного періоду, віднесення даних професій до відповідних Списків, що надають право на призначення пільгової пенсії, та інформації про зайнятість на роботах із особливо шкідливими умовами праці повний робочий день, і надані суду архівні довідки Новомиргородського міського архіву Новомиргородської міської ради від 25.03.2024 №132 та від 25.03.2024 №133, копії особового рахунку за 1988-1989 роки.
Позивачем необґрунтовано неможливості отримання необхідних документів на підтвердження спеціального (пільгового) стажу роботи у спірні періоди.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство «Шахта «Новомиргородська» (код ЄДРПОУ 23095658) не ліквідоване, перебуває в стані припинення, головою комісії з припинення є Шкурій А.Д.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі відмови роботодавця надати його працівнику довідку, яка підтверджує пільгових характер роботи, така особа в має можливість скористатись своїм правом на судовий захист у іншому процесі (цивільному), пред'явивши позов до товариства щодо видачі відповідної довідки.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.07.2019 у справі № 336/3067/17.
Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах необхідно підтвердити пільговий характер умов праці, уточнюючою довідкою підприємства, саме про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив у зарахуванні позивачу до пільгового стажу періодів його роботи з 12.12.1988 по 14.02.1989, оскільки позивачем не надано уточнюючих довідок про характер виконуваної роботи, доказів щодо віднесення посади, на якій працював, до Списків посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а відомості про роботу позивача у період його роботи на відповідному підприємстві, зазначені у його трудовій книжці, не підтверджують факту його роботи повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та насамперед віднесення цих посад до Списків посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії від 26.04.2024 №046450013490 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України, надавши такі документи.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, місцезнаходження: 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова