03 лютого 2025 рокуСправа №160/34936/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Громадської організації «Платформа Громадський контроль» до Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
31.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської організації «Платформа Громадський контроль» до Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:
- визнати протиправним надання неповної інформації Дніпровською міською радою, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №2423/24 від 08.11.2024 року;
- зобов'язати Дніпровську міську раду надати достовірну, точну та повну інформацію, запитувану в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №2423/24 від 08.11.2024 року, в повному обсязі без редагування, форматування або закреслення даних, а саме: «копії всіх листів/запитів/звернень/заяв та інш. від Дніпровської міської ради та від Дніпровського міського голови(або виконуючого обов'язки Дніпровського міського голови або його заступників) до Національного агентства з питань запобігання корупції за період з 01.01.2022 року по дату формування відповіді на даний інформаційний запит».
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач направив відповідачу запит на доступ до публічної інформації, однак відповідачем надано позивачу запитувану інформацію не у повному обсязі, а саме: здійснено обмеження змісту додатку до подання про вилучення з відкритого доступу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вхідні та вихідні номери кореспонденції між Дніпровською міською радою та НАЗК; особу, яка відповідає про координацію та впровадження положень Декларації розбудови доброчесності органів місцевого самоврядування; інформацію про реєстраційні справи, які вилучені на підставі ухвал суду; інформацію про перебування суб'єктів декларування у відрядженнях; інформацію про отриману заробітну плану працівниками органів місцевого самоврядування. Позивач наголошує, що відповідачем протиправно обмежено доступ до вказаної інформації, оскільки відповідач не застосовував «трискладового тесту». Також позивач зауважує, що доступ до вказаної інформації не підлягає обмеженню, а отже вказана інформація підлягає наданню позивачу в повному обсязі. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
03.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21.01.2025 року Дніпровська міська рада звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що листування відповідача із НАЗК стосувалось правовідносин у сфері запобігання корупції та реалізації повноважень НАЗК, визначених Законом України «Про запобігання корупції», і були відповідями міської ради на запити, вимоги та листи НАЗК. Також в період з 01.01.2022 року було декілька подань від міської ради щодо вилучення з відкритого доступу декларацій, а також декілька листів-звернень Дніпровської міської ради з питань, які перебувають в компетенції НАЗК. Відповідач наголошує, що у листі від 05.12.2024 року №8/13-89 відповідачем було зазначено про застосування «трискладового тесту» та запитувача повідомлено, що «листи щодо вилучення з відкритого доступу декларацій, які містять персональні дані посадових осіб виконавчих органів Дніпровської міської ради та підпорядкованих комунальних підприємств Дніпровської міської ради є конфіденційною інформацією і за результатами проведення трискладового тесту обмеження в доступі до нього здійснено з метою захисту прав інших людей, зокрема для захисту життя та здоров'я, для запобігання розголошенню інформації». Крім цього відповідач зауважує, що у листі від 05.12.2024 року позивача було повідомлено, що відповідно до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, в Дніпровській міській раді та виконавчих органах, комунальних підприємствах, закладах, установах міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.08.2023 року №4-1/8 певна інформація є службовою інформацією. Отже враховуючи вищевикладене Дніпровською міською радою у листі від 05.12.2024 року №8/13-89 зазначено, що деякі з листів, які надано на запит, «надаються без додатків до них, бо містять зазначені відомості». На підставі зазначеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
08.11.2024 року Громадська організація «Платформа Громадський контроль» звернулась до Дніпровської міської ради із інформаційним запитом №2423, в якому запитувач, зокрема, просив:
- надати копії всіх листів/запитів/звернень/заяв та інш. від Дніпровської міської ради та від Дніпровського міського голови (або виконуючого обов'язки Дніпровського міського голови або його заступників) до Національного агентства з питань запобігання корупції за період з 01.01.2022 року по дату формування відповіді на даний інформаційний запит.
05.12.2024 року Дніпровською міською радою розглянуто інформаційний запит Громадської організація «Платформа Громадський контроль» №2423 від 08.11.2024 року, частково задоволено його та листом за №8/13-89 повідомлено, зокрема, наступне:
- Дніпровській міській раді не відомий результат розгляду направлених листів щодо несвоєчасного подання декларацій, щодо надання копій документів при проведенні НАЗК повної перевірки декларацій депутатів, щодо надання копій документів при проведенні НАЗК повної перевірки декларацій посадових осіб, проте існує вірогідність, що такі листи і матеріали, документи, направлені додатками до них, можуть бути матеріалами кримінальних проваджень;
- згідно зі статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом;
- частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, а саме: якщо розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам та шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Наразі достеменно не відомо чи почато, чи завершено досудове розслідування, а отже розголошення цієї інформації, а також надання цих запитуваних документів (листів) може спричинити шкоду інтересам Національного агентства з питань запобігання корупції та осіб, щодо яких було направлено документи та порушити вимоги кримінально-процесуального законодавства;
- листи щодо вилучення з відкритого доступу декларацій, які містять персональні дані посадових осіб виконавчих органів Дніпровської міської ради та підпорядкованих комунальних підприємств Дніпровської міської ради є конфіденційною інформацією і за результатами проведення трискладового тесту обмеження в доступі до нього здійснено з метою захисту прав інших людей, зокрема для захисту життя та здоров'я, для запобігання розголошенню інформації;
- відповідно до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, в Дніпровській міській раді та виконавчих органах, комунальних підприємствах, закладах, установах міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 01.08.2023 року №4-1/8, до таких відомостей належать, зокрема, розпорядження міського голови з організаційно-кадрових питань; відомості щодо особистого життя працівників міської ради, виконавчих органів, комунальних підприємств, закладів, установ міської ради та стану їх здоров'я; відомості, що містять приватні дані про особу, які стали відомі Дніпровській міській раді, виконавчим органам, комунальним підприємствам, установам, закладам міської ради під час виконання своїх службових обов'язків; копії трудових книжок та особових справ працівників Дніпровської міської ради, виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів міської ради; відомості, які містять службову інформацію інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій; відомості щодо кадрового забезпечення, а також кандидатів на зайняття вакантних посад; матеріали проведення та результати перевірок працівників і кандидатів на зайняття вакантних посад.
Враховуючи вищевикладене Дніпровською міською радою надано Громадській організації «Платформа Громадський контроль» копії запитуваних листів з вилученою конфіденційною інформацією.
Таким чином, враховуючи підстави поданого позову та предмет спору, суд повинен надати оцінку та вирішити питання правомірності ненадання відповідачем в повному обсязі запитуваної інформації шляхом обмеження доступу до частини інформації, яка на думку відповідача є конфіденційною або підлягає обмеженню з інших підстав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно до частин 1-7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.
Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.
Згідно ч.1, 2 ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Аналіз положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» дає підстави для висновку, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація. При цьому, запровадження обмеження доступу до такої інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог п. 1-3 ч. 2 ст. 6 цього Закону.
Ці вимоги є «трискладовим тестом», який повинна пройти публічна інформація для визначення того, чи є вона відкритою, або обмеженою. Доступ до інформації може бути обмежено за умови додержання сукупності всіх трьох підстав.
Таким чином, передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації є застосовування до такої інформації «трискладового тесту».
Суд звертає увагу на те, що положення ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженим лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту».
Отже, обов'язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.
Поряд з цим, суд наголошує на тому, що відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник інформації у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових «трискладового тесту» означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.07.2022 року по справі №640/12641/20, від 30.01.2020 року по справі №806/1959/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 року по справі №9901/249/19.
Суд зазначає, що відповідач у листі №8/13-89 від 05.12.2024 року зазначив, що при проведенні «трискладового тесту» відповідач виходив з наступного:
- Дніпровській міській раді не відомий результат розгляду направлених листів щодо несвоєчасного подання декларацій, щодо надання копій документів при проведенні НАЗК повної перевірки декларацій депутатів, щодо надання копій документів при проведенні НАЗК повної перевірки декларацій посадових осіб, проте існує вірогідність, що такі листи і матеріали, документи, направлені додатками до них, можуть бути матеріалами кримінальних проваджень;
- згідно зі статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом;
- частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, а саме: якщо розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам та шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Наразі достеменно не відомо чи почато, чи завершено досудове розслідування, а отже розголошення цієї інформації, а також надання цих запитуваних документів (листів) може спричинити шкоду інтересам Національного агентства з питань запобігання корупції та осіб, щодо яких було направлено документи та порушити вимоги кримінально-процесуального законодавства.
Відповідно до пункту 2-11 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 47 цього Закону з урахуванням таких особливостей:
1) у відкритому доступі не відображаються декларації, подані суб'єктами декларування, зазначеними у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону (крім осіб, зазначених у пунктах 1-4 частини сьомої статті 45 цього Закону), у тому числі якщо відповідні декларації були подані до початку проходження військової служби, призначення на посади;
2) Національне агентство з питань запобігання корупції вилучає з відкритого доступу декларації, зазначені у підпункті 1 цього пункту, на підставі письмового подання керівника (заступника керівника) державного органу, у якому проходить службу (працює) відповідний суб'єкт декларування або який уповноважений вести облік таких суб'єктів, письмового подання сільського, селищного, міського голови або секретаря сільської, селищної, міської ради, голови (заступника голови) районної у місті ради, районної, обласної ради, у якій проходить службу (працює) або виконує повноваження відповідний суб'єкт декларування. Порядок вилучення з відкритого доступу відповідних декларацій, порядок направлення письмового подання та його форму визначає Національне агентство з питань запобігання корупції.
З дня, наступного за днем припинення або скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує відкритий доступ до декларацій, зазначених у підпункті 1 цього пункту, відповідно до статті 47 цього Закону.
На виконання вищезазначених положень Національним агентством з питань запобігання корупції розроблено Порядок вилучення з відкритого доступу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений наказом №221/23 від 12.10.2023 року, який набрав чинності 17.10.2023 року.
Цей Порядок визначає процедуру вилучення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з відкритого доступу публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на підставі пункту 2-11 розділу ХIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), а також механізм направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) подання про вилучення декларації з відкритого доступу Реєстру (далі - подання).
Відповідно до п.2 Порядку №221/23 від 12.10.2023 року вилучення декларації з відкритого доступу Реєстру у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», здійснюється Національним агентством за поданням осіб, зазначених у пункті 3 цього Порядку.
Згідно ч.7-14 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб'єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов'язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).
Дія цієї частини не поширюється на суб'єктів декларування з числа військовослужбовців:
1) які проходять військову службу на посадах міністрів, заступників міністрів, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на інших посадах в апаратах міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів системи правосуддя або які відряджені на такі посади;
2) які входять до складу військово-лікарських комісій, лікарсько-льотних комісій або відряджені до них;
3) які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів);
4) які здійснюють (беруть участь у здійсненні) підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі", Закону України "Про публічні закупівлі" або інших актів законодавства у сфері публічних (оборонних) закупівель, укладення договорів (контрактів), контроль за якістю товарів, робіт та послуг оборонного призначення, у тому числі:
уповноважені особи у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі";
особи, які входять до складу Міжвідомчої комісії щодо розгляду доцільності застосування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення у єдиного виконавця, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 200 мільйонів гривень;
особи, які входять до складу колегіального органу, що утворюється державним замовником відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі";
особи, які здійснюють контроль за якістю товарів, робіт і послуг оборонного призначення на всіх етапах їх розроблення, виробництва, модернізації, ремонту та утилізації;
5) на яких поширюється дія статті 52-1 цього Закону.
Суб'єкти декларування, які зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, подають декларації у строки, визначені частинами першою - четвертою цієї статті. Суб'єкти декларування, які зазначені у пункті 5 цієї частини, подають декларації у порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.
Суб'єкти декларування, на яких поширюється дія статті 52-1 цього Закону, зобов'язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення чи скасування воєнного стану, звільнення з військової служби або в інший строк, визначений порядком здійснення заходів фінансового контролю, передбаченим абзацом першим статті 52-1 цього Закону.
Суб'єкти декларування, які для здійснення службових повноважень на постійній основі перебувають на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, перелік яких визначається в установленому законодавством порядку, зобов'язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення чи скасування воєнного стану, звільнення (припинення повноважень) або визначення дати завершення бойових дій для території активних бойових дій, на якій суб'єкт декларування перебуває.
Суб'єкти декларування, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, перелік яких визначається в установленому законом порядку, зобов'язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення чи скасування воєнного стану або визначення дати завершення тимчасової окупації для тимчасово окупованих територій, на яких суб'єкт декларування перебуває.
Суб'єкти декларування, які направлені до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу, зобов'язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - звільнення (припинення повноважень) або повернення до місця проходження служби, роботи.
Суб'єкти декларування, які є полоненими, інтернованими, зобов'язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 днів з дня повернення на підконтрольну Україні територію.
Суб'єкти декларування, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби чи інших службових повноважень, перебувають на стаціонарному лікуванні (у тому числі за кордоном) або у відпустці для лікування та/або реабілітації, зобов'язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 днів з дня завершення відповідного стаціонарного лікування чи відпустки.
Суб'єкти декларування, які серед членів сім'ї у відповідному звітному періоді мають осіб, щодо яких наявні зазначені у частинах сьомій (крім осіб, зазначених у пунктах 1-4 частини сьомої цієї статті), восьмій - тринадцятій цієї статті обставини (у тому числі якщо такі члени сім'ї не належать до суб'єктів декларування), зобов'язані подати визначені цією статтею декларації у строки, визначені частинами сьомою - тринадцятою цієї статті відповідно.
Відповідач посилається також на те, що обмеження в доступі до певної інформації було здійснено з метою захисту прав інших людей, зокрема для захисту життя та здоров'я, для запобігання розголошенню інформації.
Суд зауважує, що відповідач наділений правом обмежувати доступ до певної інформації, яка є конфіденційною і ця інформація може бути ненадана на запит позивача.
Крім цього суд звертає увагу, що відповідач у вказаному листі посилається на «трискладовий тест», як на підставу для обмеження в доступі до вказаної інформації та вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини, а саме: зазначає, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим, а незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом; також зазначає, що відповідачу станом на момент розгляду запиту позивача достеменно не відомо чи розпочато, чи завершено досудове розслідування, а отже розголошення цієї інформації, а також надання цих запитуваних документів (листів) може спричинити шкоду інтересам Національного агентства з питань запобігання корупції та осіб, щодо яких було направлено документи та порушити вимоги кримінально-процесуального законодавства.
Отже відповідач при розгляді запиту позивача здійснив аналіз запитуваної інформації на предмет відповідності «трискладовому тесту», а тому суд доходить висновку, що відмова відповідача у наданні запитуваної позивачем інформації, викладена у листі №8/13-89 від 05.12.2024 року, є обґрунтованою та відповідає вимогам частині 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Крім цього суд повторно звертає увагу, що позивач просив надати копії всіх листів/запитів/звернень/заяв та інш. від Дніпровської міської ради та від Дніпровського міського голови (або виконуючого обов'язки Дніпровського міського голови або його заступників) до Національного агентства з питань запобігання корупції за період з 01.01.2022 року по дату формування відповіді на даний інформаційний запит.
Суд звертає увагу, що запит позивача мав узагальнений характер та не містив конкретизації з приводу документу, який позивач бажав отримати в контексті правовідносин щодо доступу до публічної інформації.
В свою чергу відповідь відповідача, викладена у листі №8/13-89 від 05.12.2024 року, також містить узагальнений підхід щодо обмеження доступу до запитуваної інформації. При цьому суд наголошує, що позивач, обґрунтовуючи позов, не визначає конкретного переліку документів та інформації, яка міститься у вказаних документах, які на його думку протиправно обмежені в доступі.
Також суд зазначає, що позивач у позові зазначив, що відповідач не надав на запит позивача інформацію про рішення, яке прийнято Національним агентством з питань запобігання корупції за результатом розгляду подання про вилучення декларацій, а також не надав рішення про вилучення або про відмову у вилученні декларацій.
В свою чергу в контексті положень пункту 2-11 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» відповідач не наділений повноваженнями визначати та вилучати з відкритого доступу декларації, зазначені у підпункті 1 цього пункту.
Таким чином з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 28.07.2022 року по справі №640/12641/20, від 30.01.2020 року по справі №806/1959/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 року по справі №9901/249/19, суд не вбачає підстав визнавати протиправною відмову відповідача у наданні позивачу запитуваної інформації.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним надання Дніпровською міською радою, як зазначає позивач неповної запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №2423/24 від 08.11.2024 року інформації.
З огляду на той факт, що основна позовна вимога не підлягає задоволенню, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення похідної позовної вимоги щодо зобовязання Дніпровську міську раду надати достовірну, точну та повну інформацію, запитувану в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №2423/24 від 08.11.2024 року, в повному обсязі без редагування, форматування або закреслення даних, а саме: «копії всіх листів/запитів/звернень/заяв та інш. від Дніпровської міської ради та від Дніпровського міського голови(або виконуючого обов'язки Дніпровського міського голови або його заступників) до Національного агентства з питань запобігання корупції за період з 01.01.2022 року по дату формування відповіді на даний інформаційний запит».
Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви Громадської організації «Платформа Громадський контроль» до Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.9, 72-90, 139, 242-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позовної заяви Громадської організації «Платформа Громадський контроль» до Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський