31 січня 2025 року Справа 160/2111/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди,-
Позивач звернувся з позовом до суду, та просить суд:
- визнати протиправним на скасувати висновок, затверджений наказом «Про затвердження Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Східного офісу Держаудитслужби, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2024 році» від 04.12.2024 № 535-0 в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Ніни Олександрівни:
визнати протиправним та скасувати наказ Відповідача від 10.12.2024 № 545-0 «Про звільнення ОСОБА_1 »;
поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби;
стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду внаслідок незаконного звільнення у сумі 300 000,0 (триста тисяч ) гривень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з такого.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 , проте документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаної особи до матеріалів позовної заяви не долучено (копія паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача), у зв'язку із чим, у суду відсутня можливість ідентифікувати особу позивача.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. №5492-VІ (далі - Закон № 5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1)документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
За наведених обставин, позивачеві слід подати засвідчену належним чином копію документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності (документ, що посвідчує особу позивача).
Також, слід вказати про те, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивачем не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судовий збір» вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий збір сплачується.
Такий висновок щодо застування норми права викладено у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 440/5178/20.
Позивачем, крім вимог про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на службі та посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пред'явлено позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправним на скасування висновку затверджений наказом «Про затвердження Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Східного офісу Держаудитслужби, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2024 році» від 04.12.2024 № 535-0 в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Ніни Олександрівни та відшкодування моральної шкоди.
За подання до суду позовної заяви з такою вимогою підлягає сплаті судовий збір.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028грн.
Отже, за подання до суду даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у сумі 1211,20 грн (3028,00 х 0,4 = 1211,20грн.).
З огляду на наведене, позивачеві слід надати документ про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі, або докази на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Окрім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частинами 1 та 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, та суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 та від 04.12.2019 у справі №815/2681/17, в яких зазначено, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення Кодексу адміністративного судочинства України, як норми спеціального процесуального закону, які визначають місячний строк звернення до суду.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач просить суд, зокрема:
- визнати протиправним на скасувати висновок, затверджений наказом «Про затвердження Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Східного офісу Держаудитслужби, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2024 році» від 04.12.2024 № 535-0 в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби Міщенко Ніни Олександрівни:
визнати протиправним та скасувати наказ Відповідача від 10.12.2024 № 545-0 «Про звільнення ОСОБА_1 »;
поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби;
стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду внаслідок незаконного звільнення у сумі 300 000,0 (триста тисяч ) гривень.
Однак з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивач звернувся лише 22.01.2025 року.
Враховуючи зазначене, позивач пропустив встановлений КАС України місячний строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду вказавши підстави для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, а також доказів на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи;
- засвідченої належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача) у відповідності до кількості учасників справи;
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 1211,20 сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або докази на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із позовом.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
Відповідач: Східний офіс Держаудитслужби (49101, м.Дніпро, вул.В.Антоновича, 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Ільков