03 лютого 2025 року Справа № 160/18810/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо неоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації Позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) відповідно до вимог Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" оформити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 08.08.2024 року із зарахуванням на спеціальний військовий облік.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що позивач працює на посаді помічник машиніста електровоза в Структурному підрозділі "Локомотивне депо Н-Д Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та 08.11.2023 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 08.05.2024. У подальшому строк дії відстрочок від призову на військову службу продовжувався та чинна відстрочка позивача діє до 08.08.2024. Під час наявного чинного бронювання, 14.06.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де був направлений на проходження ВЛК. 03.07.2024 року позивачем завершено проходження ВЛК. 04 липня 2024 року позивачу було видано повістку на відправку. Таким чином, позивач зазначив, що відповідно до наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761 йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 516 від 07.05.2024 строк дії відстрочки від призову під час мобілізації, яка не закінчилася на день прийняття цієї постанови, продовжується автоматично на три місяці. Отже, бездіяльність відповідача щодо ненадання відстрочки та незарахування позивача на спеціальний військовий облік, як заброньованого на період мобілізації та на воєнний час є протиправною та порушує його законні права на відстрочку від призову під час мобілізації.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вчиняти дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до 08.08.2024 та шляхом зупинення рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо призову (мобілізації) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі мобілізаційного розпорядження (повістки на відправку) на 04.07.2024 до команди НОМЕР_3 до 08.08.2024.
У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову - відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 257 КАС України.
Витребувано у позивача наказ про продовження позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з 08.05.2024 на три місяці (за наявності такого наказу).
29.07.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивачем зазначено, що наказ Міністерства економіки України про подовження строків відстрочок, наданих за наказом Мінекономіки від 08.11.2023 №16761, у позивача відсутній, жодної інформації про те, чи приймався Міністерством економіки України окремий наказ про продовження строків відстрочок, наданих за наказом Мінекономіки від 08.11.2023р. №16761, у позивача немає. З огляду на те, що у Постанові КМУ від 07 травня 2024 №516 «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації», та Постанові КМУ від 4 червня 2024 року № 642 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2024 року № 516" вказано на продовження строків відстрочок саме автоматично, та з огляду на те, що від працедавця позивача жодних повідомлень про наявність додаткового рішення Мінекономіки про продовження строків наявних відстрочок позивачу не надходило, наявні обґрунтовані підстави вважати, що таке окреме рішення до Наказу Мінекономіки від 08.11.2023 №16761 вказаним Міністерством не ухвалювалося.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 витребувано від Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" засвідчені належним чином копії доказів направлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про бронювання ОСОБА_1 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 засвідчені належним чином копії доказів зарахування або відмови у зарахуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік за результатами розгляду рішення про бронювання позивача (Наказ Мінекономіки №16761 від 08.11.2023).
На виконання ухвали суду від 05.11.2024 від Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" до суду надійшли докази направлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про бронювання ОСОБА_1 . Так, до суду надано лист структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» від 10.05.2024 №112 та витяг з Журналу реєстрації вихідної та внутрішньої документації.
21.11.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист №245/20285 від 09.11.2024, яким повідомлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не перебуває та не перебував на спеціальному обліку військовозобов'язаних, як заброньований за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями. Для перевірки інформації та надання належним чином завірених копій відповідних документів, щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на спеціальний військовий облік за повідомленням про бронювання останнього за РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», просить надати копію такого повідомлення або повідомити його вихідний номер та дату направлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
13.12.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Також відповідач зазначив, що відповідно до Порядку № 76 (у редакції, чинній до 19.01.2024) рішення про бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, приймається виключно Мінекономіки та є дискреційними повноваженнями цього органу. При цьому, саме витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного, завірений підписом керівника та печаткою є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки. Таким чином, відповідач вважає необґрунтованими позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), яка виразилась у неоформленні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання оформити таку відстрочку, оскільки відстрочка із зазначених підстав (бронювання) надається виключно за рішенням Мінекономіки та оформлюється відповідним витягом з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного. Тому, до повноважень ТЦК та СП не відноситься надання відстрочки через бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Крім цього, зазначив, що позивачем до позовної заяви не надано доказів направлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлення підприємства (Структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол) РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про бронювання ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 залучено до участі в адміністративній справі №160/18810/24 Регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (код ЄДРПОУ 40081237, 49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Зобов'язано ОСОБА_1 надіслати (надати) копію позовної заяви та доданих до неї документів Регіональній філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали та надати до суду докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Роз'яснено третій особі про необхідність подати до суду пояснення до позову або відзиву дотримуючись вимог ст.ст. 162, 165 КАС України, з урахуванням інформації щодо направлення та отримання або неотримання ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення про бронювання ОСОБА_1 - у десятиденний строк з дня отримання позову або відзиву, у разі його подання відповідачем.
24.01.2025 від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначено, що 10.05.2024 ОСОБА_1 було вручено копію витягу з наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761 про бронювання на підставі Постанови КМУ № 76 від 27.01.2023 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі - Постанова № 76). Того ж дня повідомлення про бронювання було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 з супровідним листом № 112 від 10.05.2024. У зв'язку з давністю зазначеної події, встановити коли, ким та у який спосіб було надано відповідачу зазначений лист не має можливості. Документи, які б підтверджували надсилання (вручення) документів відсутні, оскільки їх збереження не передбачено Постановою № 76. З 01.07.2024 позивач ОСОБА_2 не з'являється на роботі, про причини своєї відсутності роботодавця не повідомив, на зв'язок не виходить, у зв'язку з чим після цієї дати його бронювання не проводилося. Таким чином, зважаючи, що термін бронювання ОСОБА_2 відповідно до наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761 закінчився 08.05.2024, а строк, на який продовжено відстрочки від призову на військову службу згідно з постановами КМУ від 7.05.2024 № 516 та від 04.06.2024 № 642 закінчився 08.08.2024 та враховуючи, що у подальшому бронювання ОСОБА_2 не проводилося, на даний момент позивач не є особою, заброньованою як працівник Придніпровської залізниці на підставі Постанови № 76.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується матеріалами справи, зокрема, військовим квитком серії НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки №162 від 09.07.2024, позивач працює в Структурному підрозділі «Локомотивне депо Н-Д Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на посаді - помічник машиніста електровоза.
Згідно з посвідченням № НОМЕР_5 , виданим ПАТ «Українська залізниця» 07.06.2019, ОСОБА_1 працює на посаді помічника машиніста електровоза. Дія посвідчення продовжувала та останнє дійсне до 31.12.2025.
Згідно з витягом з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного, військовозобов'язаному ОСОБА_1 , що працює на посаді помічник машиніста електровоза, відповідно до наказу Мінекономіки від 08.11.2023 №16761, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 08.05.2024. Витяг з наказу підписаний начальником структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
У подальшому за результатами проходження військово-лікарської комісії позивачу вручено повістку на відправку по команді НОМЕР_3 на 04.07.2024.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною чотирнадцятою статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався згідно з Указами Президента та діє й на сьогоднішній час.
Абзацом другим частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024) встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, а саме: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Таким чином, у період проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до і після 18.05.2024 військовозобов'язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, зокрема, за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 1 Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (далі Порядок № 76) (у редакції, чинній до 07.06.2024), цей Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Відповідно до абзаців першого і другого пункту 2 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024) бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі відстрочка).
Абзацом першим пункту 8 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024) встановлено, що підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024) за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного неправильної інформації про його прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024) з метою оформлення військовозобов'язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
Таким чином, відповідно до Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024) рішення про бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, приймалось Мінекономіки. Витяги з наказів Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного надсилалась відповідними підприємствами, установами та організаціями до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку. Вказаний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаного зобов'язаний був у строк 5 робочих днів прийняти відповідне рішення:
або про зарахування такого військовозобов'язаного на військовий облік;
або про відмову в зарахуванні такого військовозобов'язаного на військовий облік з підстав, установлених абзацом другим пункту 10 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024).
Як вже встановлено судом, позивач працює в Структурному підрозділі «Локомотивне депо Н-Д Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на посаді - помічник машиніста електровоза та на підставі наказу Мінекономіки №16761 від 08.11.2023 позивача заброньовано.
Як наслідок, враховуючи абзац другий пункту 10 Порядку № 76 (у редакції, чинній до 07.06.2024) і абзац другий пункту 11 Порядку № 76 (у редакції, чинній з 08.06.2024), відповідач мав право прийняти рішення про відмову у зарахуванні позивача на військовий облік.
З матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством "Укрзалізниця" листом №112 від 10.05.2024 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про бронювання військовозобов'язаних, згідно з наказом Мінекономіки від 08.11.2023 №16761 «Про бронювання військовозобов'язаних за АТ «Укрзалізниця», погодженого Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1/С/31014 від 06.11.2023) на працівника - ОСОБА_1 .
Згідно з листом відповідача №245/20285 від 09.11.2024, позивач не перебуває та не перебував на спеціальному обліку військовозобов'язаних, як заброньований за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.
Водночас у матеріалах справи відсутні відомості про прийняття відповідачем за результатами розгляду повідомлення Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (про бронювання позивача на підставі наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761) протягом п'яти робочих днів, з дня отримання такого повідомлення, одного із таких рішень:
про зарахування позивача на спеціальний військовий облік;
про відмову в зарахуванні його на військовий облік.
Відповідно до абзаців першого і другого статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З вищевикладеного слідує, що за результатами розгляду відповідного повідомлення Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" відповідач не прийняв жодного рішення стосовно позивача ні про зарахування його на спеціальний військовий облік, ні про відмову в зарахуванні на спеціальний військовий облік.
Відтак, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного відповідного рішення.
У пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з висновком ЄСПЛ державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
Отже, позивач не повинен нести негативні для себе наслідки у зв'язку з тим, що відповідач внаслідок протиправної бездіяльності не прийняв будь-якого рішення (про зарахування на спеціальний військовий облік або про відмову в зарахуванні на вказаний облік) за результатами розгляду повідомлення Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" про бронювання позивача на підставі наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761.
За таких умов у період чинності відстрочки позивача від призову на військову службу під час мобілізації, наданої йому згідно з наказом Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761, відповідач не мав права призивати позивача на військову службу під час мобілізації до прийняття ним рішення на підставі розгляду відповідного повідомлення Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" про бронювання позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 516 «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» установлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов'язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час», які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на три місяці.
Отже, строк дії відстрочки позивача, яка надана йому згідно з наказом Мінекономіки від 08.11.2023 №16761, продовжено до 08.08.2024.
Водночас, з цих же підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 08.08.2024 року із зарахуванням на спеціальний військовий облік.
При цьому, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з огляду на відсутність в матеріалах справи рішення про відмову в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Разом з цим, під час розгляду даної справи судом встановлено протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду повідомлення АТ "Укрзалізниця" про бронювання ОСОБА_1 на підставі наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761.
Таким чином, суд, з урахуванням принципу ефективності захисту прав позивача, дійшов висновку, що вони підлягають захисту в такий спосіб - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду повідомлення Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про бронювання ОСОБА_1 на підставі наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути повідомлення Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про бронювання ОСОБА_1 на підставі наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761 та прийняти відповідне рішення про зарахування/незарахування позивача на спеціальний військовий облік, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду.
Водночас, суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Так, у постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Окремо суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є:
1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;
2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення;
3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення;
4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;
5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії вказує на його протиправність.
Суд наголошує, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити, відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295, 297 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду повідомлення Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про бронювання ОСОБА_1 на підставі наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) розглянути повідомлення Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про бронювання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на підставі наказу Мінекономіки від 08.11.2023 № 16761 та прийняти відповідне рішення про зарахування/незарахування на спеціальний військовий облік, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 03.02.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна