31 січня 2025 року Справа № 160/23532/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/23532/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
29.08.2024 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач, з урахуванням уточнень від 12.12.2024 року просить:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях за період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року для виплати додаткової винагороди;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у бойових діях за період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року для виплати додаткової винагороди за формою, діючою на момент виконання рішення суду;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року позовну заяву було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст.160,161 КАС України.
Ухвалою суду від 18.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, повернуто заявнику.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 року.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
02.12.2024 року справа повернута до суду першої інстанції.
04.12.2024 року відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 05.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/23532/24, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
Ухвалою суду від 05.12.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- відомості/інформацію/докази щодо перебування та прийняття участі позивача у період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року у бойових діях;
- відомості щодо перебування позивача у період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року у відрядженні у військовій частині НОМЕР_1 з метою організації виконання завдань щодо прикриття об'єктів критичної інфраструктури від засобів повітряного нападу ворога;
- бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №275 від 27.06.2022 року згідно якого позивач виконував бойове завдання з протиповітряного прикриття об'єктів критичної інфраструктури вздовж річки Дніпро в складі мобільної вогневої групи;
- відомості/інформацію про те, чи в/ч НОМЕР_1 протягом 2022 року входила в склад діючого угрупування військ (сил) Сил оборони держави (визначене Головнокомандувачем Збройних Сил України), а саме Угрупування сил і засобів Повітряних Сил Збройних Сил України;
- відомості/інформацію про те чи виконував позивач бойові завдання в складі мобільної вогневої групи на території Дніпропетровської області;
- накази Головнокомандувача Збройних Сил України “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» вся Дніпропетровська область у період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року була районом ведення воєнних (бойових) дій;
- усі наявні докази щодо суті спору.
10.12.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без руху та клопотання про розгляд заяви.
11.12.2024 року відповідачем подано клопотання про розгляд заяви.
12.12.2024 року позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року у задоволенні клопотань Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяву без розгляду/без руху у справі №160/23532/24, було відмовлено.
17.12.2024 року відповідачем до суду подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Клопотання обґрунтовано тим, що відповідач бажає надати суду пояснення під час розгляду справи і зазначена справа має значний інтерес
17.12.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву. Долучені додаткові докази по справі.
Ухвалою суду від 19.12.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені додаткові докази по справі, зокрема відомості/інформацію за спірний період, здійснений відносно позивача:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- бойові розпорядження за спірний період
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань;
- відомості/інформацію зокрема про те, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував позивач упродовж спірного періоду, та якими доказами це підтверджується;
- відомості/інформацію про те, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, але не виконував бойових чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі, то надати інформацію (докази), які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час, а також чи перебував у зоні бойових дій;
- відомості/інформацію (здійснені за спірний період), зокрема про те, які завдання/заходи і де виконував/здійснював позивач упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення;
- інформацію/підстави/причини того, що з яких причин відповідач не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах;
- відомості/інформацію чи перебуває/входить відповідач до складу органу військового управління, які безпосередню участь у здійсненні управління, всебічного забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії підпорядкованими підрозділами (військовими частинами), перебуваючи в районі ведення бойових дій;
- усі інші наявні докази щодо суті спору.
19.12.2024 року відповідачем подано заява про виконання ухвали суду. Долучені витребувані судом докази по справі.
23.12.2024 року відповідачем на виконання ухвали по справі 160/23532/24 долучені витребувані судом докази по справі.
23.12.2024 року відповідачем подано заява про виконання ухвали суду.
07.01.2025 року позивачем подані письмові пояснення по справі.
07.01.2025 року позивачем подано клопотання про витребування доказів, зокрема витребувати у військової частини НОМЕР_1 копії сторінок Журналу оперативного чергового за період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року.
Ухвалою суду від 08.01.2025 року витребувано у Військовій частині НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії таких документів, зокрема:
- копії сторінок Журналу оперативного чергового за період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року;
- усі наявні докази щодо суті цього спору.
09.01.2025 року відповідачем до суду подані письмові заперечення на відповідь на відзив.
13.01.2025 року відповідачем подано заява про виконання ухвали суду.
Ухвалою суду від 22.01.2025 року витребувано у ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії таких документів, зокрема:
- відомості/інформацію/докази про те, які саме позивач виконував бойові завдання за період 24.06.2022 року по 03.10.2022 року (описати кожне окремо);
- відомості/інформацію про надані йому бойові розпорядження/накази за спірний період (зазначити по кожному окремо);
- відомості/інформацію про те, чи виявлялись чи знищувались позивачем у спірний період повітряні цілі противника (надати докази/надати інформацію пояснення по кожному випадку окремо);
- відомості/інформацію про те, чи виявлялись/ знищувались засоби вогневого ураження ним особисто або у складі мобільної вогневої групи у спірний період (надати докази/пояснення по кожному випадку окремо);
- докази/інформацію/пояснення виконання безпосередньо позивачем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (надати по кожному окремо);
- відомості/інформацію/пояснення про знищення позивачем у спірний період повітряних цілей та застосування засобів вогневого ураження по повітряним цілям (по кожному надати окремо);
- інформацію/докази щодо наявності бойового наказу (бойового розпорядження) з вогневого ураження повітряних цілей;
- докази/пояснення/інформацію безпосередньої участі позивача у застосуванні засобів вогневого ураження по повітряним цілям за спірний період;
- усі наявні докази щодо суті спору.
Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії таких документів, зокрема:
- відомості/інформацію/докази про те, які саме позивач виконував бойові завдання за період 24.06.2022 року по 03.10.2022 року (описати кожне окремо);
- відомості/інформацію про надані йому бойові розпорядження/накази за спірний період (зазначити по кожному окремо)
- відомості/інформацію про те, чи виявлялись чи знищувались позивачем у спірний період повітряні цілі противника (надати докази/надати інформацію пояснення по кожному випадку окремо);
- відомості/інформацію про те, чи виявлялись/ знищувались засоби вогневого ураження ним особисто або у складі мобільної вогневої групи у спірний період (надати докази/пояснення по кожному випадку окремо);
- докази/інформацію/пояснення виконання безпосередньо позивачем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (надати по кожному окремо);
- відомості/інформацію/пояснення про знищення позивачем у спірний період повітряних цілей та застосування засобів вогневого ураження по повітряним цілям (по кожному надати окремо);
- інформацію/докази щодо наявності бойового наказу (бойового розпорядження) з вогневого ураження повітряних цілей;
- докази/пояснення/інформацію безпосередньої участі позивача у застосуванні засобів вогневого ураження по повітряним цілям за спірний період;
- всі наявні докази щодо суті спору.
27.01.2025 року відповідачем до суду подано заява про виконання ухвали суду. Надали додаткові пояснення по справі. Долучені додаткові докази.
29.01.2025 року позивачем до суду подано заяву на виконання ухвали суду. Надали додаткові пояснення по справі. Долучені додаткові докази.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 31.01.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у Головному управлінні морально - психологічного забезпечення Збройних Сил України з 28.03.2018 року по 01.02.2024 року.
У період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року позивача було відряджено до військової частини НОМЕР_1 для якісної організації виконання завдань щодо прикриття об'єктів критичної інфраструктури від засобів повітряного нападу ворога.
Позивач зазначає, що протягом всього відрядження позивачу не було надано відповідачем довідку про безпосередню участь у бойових діях для виплати додаткової винагороди за місцем штатної військової служби у повному розмірі (100 тисяч гривень на місяць).
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із цією позовною заявою.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.
Відповідач зазначає про те, що згідно Журналу бойових дій у мобільної вогневої групі №2, до якої входив позивач відомості про знищення повітряних цілей та застосування засобів вогневого ураження по повітряним цілям відсутні.
Вказують також, про те, що такі обставини також визнаються позивачем, що ним особисто або у складі мобільної вогневої групи повітряні цілі не знищувались, а засоби вогневого ураження не застосовувались.
Будь-яких документів та доказів на право на отримання довідки за формою, наведеною у додатку № 1 рішення МО України від 23.06.2022 р. № 912/з/29, щодо підтвердження участі в бойових діях за період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року військовослужбовець ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 не надавав.
Водночас, інформація з Журналу бойових дій мобільної вогневої групи №2 (зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за вх. №66/1549/дск від 24.06.2022), надана до суду у формі довідки від 13.12.2024 року №1320), повністю спростовує доводи позивача щодо його безпосередньої участі в бойових діях або заходах у зазначені вище дні та періоди.
Також, зазначають про те, що одного факту перебування військової частини (підрозділу) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони, про яке йдеться в абзаці другому пункту 1 Окремого доручення №912/з/29, недостатньо для виплати збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100000 грн., оскільки окрім такого перебування військовослужбовцями частини (підрозділу) мають виконуватися бойові завдання, передбачені абзацами третім - тринадцятим пункту 1 Окремого доручення №912/з/29 (є уточнюючими).
Про необхідність виконання бойових завдань безпосередньо зазначено у абзаці другому пункту 1 Окремого доручення №912/з/29 та випливає із системного аналізу абзаців першого - тринадцятого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 Окремого доручення № 912/з/29.
У свою чергу зі змісту позовної заяви вбачається що, позивач стверджує, що виконував «бойові завдання» однак не зазначає, які саме завдання він виконував. При цьому військова частина НОМЕР_1 входить до складу зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України, що призначена для виконання завдань з протиповітряної оборони та ураження повітряних цілей.
Щодо посилань позивача у своєму позові, що мобільна вогнева група до якої він входив основну увагу приділяла виявленню крилатих ракет, не заслуховують на увагу оскільки виконання бойових завдань у районах ведення воєнних дій з виявлення повітряних цілей покладено лише на радіотехнічні війська оскільки лише вони призначені для ведення радіотехнічної розвідки повітряного, наземного і морського противника, пізнання виявлення цілей і оповіщення про них військ ППО, інших видів збройних сил, забезпечення наведення винищувачів на ціль, дій зенітних військ.
Таким чином, військовослужбовцям зенітних ракетних підрозділів військової частини НОМЕР_1 додаткова винагорода може збільшуватись до 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць лише за виконання ними бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей.
Крім того, сам факт перебування в районі ведення воєнних (бойових) дій не є підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди, якщо військовослужбовець не виконує бойових завдань, передбачених абзацами третім - тринадцятим пункту 1 Окремого доручення №912/з/29.
Відповідно до роз'яснення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2022 року №350/1/329 не є підставою для включення військовослужбовців в наказ на виплату збільшеної додаткової винагороди:
- перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій та невиконання безпосередньо ним бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде бойові дії;
- перебування військовослужбовців на військових об'єктах, по яких здійснювалось вогневе ураження противником.
Приміткою до пункту 8 «Документальне підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей» Методичних рекомендацій №13459/С визначено, що додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям за місяць пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей у разі одночасного дотримання таких умов:
- наявності бойового наказу (бойового розпорядження) з вогневого ураження повітряних цілей;
- безпосередньої участі у застосуванні засобів вогневого ураження по повітряним цілям.
Тобто, для військовослужбовців зенітних ракетних підрозділів військової частини збільшена додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць може виплачуватись лише за дні їх безпосередньої участі у застосуванні засобів вогневого ураження по повітряним цілям.
Разом з тим, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №1320 від 13.12.2024 року: «Відповідно записів журналу бойових дій мобільної вогневої групи № 2 (зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за вх. № 66/1549/дск від 24.06.2022), в період з 24.06.2022 року по 04.10.2022 року, підполковником ОСОБА_2 . повітряні цілі противника не виявлялись та не знищувались, засоби вогневого ураження ним особисто або у складі мобільної вогневої групи, не застосовувались». Вказані обставини також не заперечуються позивачем».
Вважають, що матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження прийняття безпосередньої участі позивачем в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації за спірний період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року, що дає право на отримання збільшеної грошової винагороди у відповідності до Постанови КМУ № 168.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Згідно матеріалів справи, у період з 24.06.2022 року по 04.10.2022 року в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , перебував старший офіцер відділу планування морально-психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України підполковник ОСОБА_1 , який був відряджений на підставі посвідчення про відрядження Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України № 55 від 21.06.2022 року для виконання бойових завдань з прикриття об'єктів критичної інфраструктури вздовж річки Дніпро від засобів повітряного нападу противника, а саме - з вогневого ураження повітряних цілей.
Згідно матеріалів справи, підполковник ОСОБА_1 мав виконувати бойові завдання у складі мобільної вогневої групи №2 на підставі: бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 25.06.2022 року (вих. №275 від 27.06.2022).
05.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся з відповідним рапортом вх.№1288 до командира військової частини НОМЕР_1 про надання на позивача до місця штатної служби довідки за формою, наведеною у додатку №1 рішення МО України від 23.06.2022 р. №912/з/29, щодо підтвердження участі в бойових діях за період з 24.06.2022.
На рапорт позивача про надання довідок за формою, наведеною у додатку № 1 рішення МО України від 23.06.2022 р. № 912/з/29, щодо підтвердження участі в бойових діях позивачу було надано відповідь про відсутність підстав для видачі довідки за формою, наведеною у додатку №1 рішення МО України від 23.06.2022 р. № 912/з/29, оскільки згідно записів журналу ведення бойових дій мобільної вогневої групи № 2 (зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за вх. № 66/1549/дск від 24.06.2022 року) - бойові завдання визначені бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 25.06.2022 року у районах ведення бойових дій саме з вогневого ураження виявлених повітряних цілей підполковником ОСОБА_1 не здійснювались, що свідчить про суб'єктивне трактування норм законодавства, оскільки до військовослужбовця неодноразово було доведено порядок виплат та порядок дії окремого дорученням МОУ М912/з/29 від 23.06.2022 року.
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях за період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року для виплати додаткової винагороди, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої, у редакції станом на 07 березня 2022 року, визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року №1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за №382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім Окреме доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29.
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року №248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктом 5 Окремого доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29 Міністр оборони України установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення).
У підпункті 9.7 пункту 9 згаданого окремого доручення передбачив, що військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника) до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн., не включаються.
Отже, з метою забезпечення додаткової фінансової підтримки осіб, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, у тому числі військовослужбовців, підвищення їх мотивації та рівня соціального забезпечення, 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168.
Первинна редакція Постанови № 168, з огляду на її швидкочасне прийняття, п'ятий день повномасштабної агресії, тобто період особливо гострої напруженості, характеризувалася недостатньою чіткістю та визначеністю її формулювань, що ускладнювало реалізацію її положень.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №520/690/23, «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».
У постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 Верховний Суд констатував, що реалізація приписів Постанови № 168 «вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах».
Нечіткість первинної редакції цієї постанови зумовила неодноразове внесення змін до неї, зокрема у період з 07 березня по 01 липня 2022 року, які дещо розширили перелік суб'єктів права на отримання додаткової грошової винагороди. Водночас порядок й умови виплати додаткової винагороди залишалися невизначеними.
Розуміючи нагальну потребу у врегулюванні виплати спірної додаткової винагороди, та усвідомлюючи те, що конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови № 168 поставлена в залежність від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07 липня 2022 року № 793, якою доповнив Постанову № 168 новим пунктом (2-1) та делегував визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди керівникам відповідних міністерств та державних органів.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану Міністр оборони України видав наказ від 01 квітня 2022 року № 98, яким доповнив раніше затверджений його наказом від 07 червня 2018 року № 260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, новим пунктом 17, та установив, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану Міністр оборони України видав окремі рішення у формі директив від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, та Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, якими надав тлумачення терміну «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов'язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше.
Отже, Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
Отже, слід дійти до висновку, що окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн.), мають належне юридичне підґрунтя.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Аналіз наведених правових норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень. Для військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів із національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії в районах ведення цих заходів (у тому числі військовослужбовців строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди до 100000 гривень на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
Документальним підтвердженням такої участі слугують такі документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25 липня 2024 року у справі № 340/5934/23.
З наведеного висновується, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої Постановою № 168.
Визначено ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 року у справі №200/2297/23.
Виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн. здійснюється на підставі наказу командира військової частини. Такий наказ командира військової частини обов'язково повинен містити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. При цьому військовослужбовці, які відмовилися виконувати бойовий наказ (розпорядження) не включаються до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн або 30 000,00 гривень.
Згідно матеріалів справи, у період з 24.06.2022 року по 04.10.2022 року в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , перебував старший офіцер відділу планування морально-психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України підполковник ОСОБА_1 , який був відряджений на підставі посвідчення про відрядження Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України № 55 від 21.06.2022 року для виконання бойових завдань з прикриття об'єктів критичної інфраструктури вздовж річки Дніпро від засобів повітряного нападу противника, а саме - з вогневого ураження повітряних цілей.
Згідно матеріалів справи, підполковник ОСОБА_1 мав виконувати бойові завдання у складі мобільної вогневої групи №2 на підставі: бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 25.06.2022 року (вих. №275 від 27.06.2022).
05.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся з відповідним рапортом вх.№1288 до командира військової частини НОМЕР_1 про надання на позивача до місця штатної служби довідки за формою, наведеною у додатку №1 рішення МО України від 23.06.2022 р. №912/з/29, щодо підтвердження участі в бойових діях за період з 24.06.2022.
На рапорт позивача про надання довідок за формою, наведеною у додатку № 1 рішення МО України від 23.06.2022 р. № 912/з/29, щодо підтвердження участі в бойових діях позивачу було надано відповідь про відсутність підстав для видачі довідки за формою, наведеною у додатку №1 рішення МО України від 23.06.2022 р. № 912/з/29, оскільки згідно записів журналу ведення бойових дій мобільної вогневої групи № 2 (зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за вх. № 66/1549/дск від 24.06.2022 року) - бойові завдання визначені бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 25.06.2022 року у районах ведення бойових дій саме з вогневого ураження виявлених повітряних цілей підполковником ОСОБА_1 не здійснювались, що свідчить про суб'єктивне трактування норм законодавства, оскільки до військовослужбовця неодноразово було доведено порядок виплат та порядок дії окремого дорученням МОУ М912/з/29 від 23.06.2022 року.
Таким чином, слід вказати про те, що на думку відповідачів спірним у справі є факт /обставини щодо безпосереднього виконання позивачем у спірний період бойових завдань визначених бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 у районах ведення бойових дій саме з вогневого ураження виявлених повітряних цілей.
Так, згідно долучених до матеріалів справи доказів, відповідно до Журналу бойових дій у мобільної вогневої групі № 2, до якої входив позивач, відомості про знищення повітряних цілей та застосування засобів вогневого ураження по повітряним цілям відсутні.
Слід вказати про те, що позивач не спростовує доводів відповідача та обставин, що ним особисто або у складі мобільної вогневої групи повітряні цілі не знищувались, а засоби вогневого ураження не застосовувались.
Судом також була витребувана у позивача така інформація та відповідні докази, однак доказів на спростування наведеного позивачем суду надано так і не було.
Так, в рішенні МО України від 23.06.2022р. № 912/з/29 зазначено, що про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надається довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій вахтовий, навігаційно-вахтовий. навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, поза-термінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Таким чином рішення МО України від 23.06.2022р. № 912/з/29 містить імперативну норму щодо, обов'язку командира підрозділу подати рапорт про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, виконанні бойових завдань командиром підрозділу, мобільної вогневої групи №2 подавався лише раз 05.09.2022 (вх.№ 1288) за період з 24.06.2022 року по 03.09.2022 року.
За період з 06.09.2022 року по 03.10.2022 року позивач з відповідними рапортами до військової частини НОМЕР_1 не звертався.
Щодо доводів позивача про перебування відповідача у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони, про яке йдеться в абзаці другому пункту 1 Окремого доручення №912/з/29, що є достатньою підставою для видачі спірної довідки та відповідно виплати збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень.
Факту перебування військової частини (підрозділу) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони, про яке йдеться в абзаці другому пункту 1 Окремого доручення №912/з/29, недостатньо для виплати збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100000 грн., оскільки окрім такого перебування військовослужбовцями частини (підрозділу) мають виконуватися бойові завдання, передбачені абзацами третім - тринадцятим пункту 1 Окремого доручення №912/з/29 (які є уточнюючими).
Про необхідність виконання бойових завдань безпосередньо зазначено у абзаці другому пункту 1 Окремого доручення №912/з/29 та випливає із системного аналізу абзаців першого - тринадцятого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 Окремого доручення № 912/з/29.
Позивач у позові вказує, що він виконував бойові завдання, однак не зазначає, які саме завдання він виконував.
Судом також була витребувана інформацію та докази щодо здійснення таких завдань (по кожному окремо), однак доказів виконання позивачем безпосередньо таких завдань у спірний період надано так і не було.
З наданих відповідачем пояснень, у відповідності до функціонального призначення та специфіки завдань Військова частина НОМЕР_1 не веде бойові (воєнні) дії, а виконує бойові завдання з вогневого ураження повітряних цілей.
Враховуючи функціональне призначення Військової частини НОМЕР_1 , що входить до зенітних ракетних військ Повітряних Сил Збройних Сил України, завдання вказаного підрозділу фактично полягали у безпосередньому ураженні повітряних цілей, оскільки пошук та виявлення цілей проводиться іншими військовими підрозділами (радіотехнічними військами).
Таким чином, військовослужбовцям зенітних ракетних підрозділів військової частини НОМЕР_1 додаткова винагорода може збільшуватись до 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць лише за виконання ними бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей.
Відповідно до роз'яснення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2022 року №350/1/329 не є підставою для включення військовослужбовців в наказ на виплату збільшеної додаткової винагороди:
перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій та невиконання безпосередньо ним бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде бойові дії;
перебування військовослужбовців на військових об'єктах, по яких здійснювалось вогневе ураження противником.
Приміткою до пункту 8 «Документальне підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей» Методичних рекомендацій №13459/С визначено, що додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям за місяць пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей у разі одночасного дотримання таких умов:
- наявності бойового наказу (бойового розпорядження) з вогневого ураження повітряних цілей;
- безпосередньої участі у застосуванні засобів вогневого ураження по повітряним цілям.
Згідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 1320 від 13.12.2024 року: «Відповідно записів журналу бойових дій мобільної вогневої групи № 2 (зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за вх. № 66/1549/дск від 24.06.2022) , в період з 24.06.2022 року по 04.10.2022 року, підполковником ОСОБА_2 . повітряні цілі противника не виявлялись та не знищувались, засоби вогневого ураження ним особисто або у складі мобільної вогневої групи, не застосовувались».
Слід вказати, що суд витребував вказані докази у позивача, однак інших доказів на підтвердження таких обставин позивачем суду надано так і не було.
Як вже зазначалось вище, сам факт перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій не є правовою підставою для виплати 100 000 грн., як додаткової винагороди, оскільки для такої виплати необхідний перелік документів, які є доказами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначене окремим дорученням №912/з/29 від 23.06.2022 року. Вказане також підтверджується телеграмою командування повітряних сил Збройних Сил України від 04.07.2022 р. за № 350/1/329/пс, згідно якої не є підставою для включення військовослужбовців в наказ на виплату підвищеної винагороди: перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій та невиконання безпосередньо ним бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде бойові дії.
При цьому, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений абзацами 4-6 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 року №912/з/29, на підставі яких командиром військової частини видається довідка про дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження прийняття безпосередньої участі позивачем в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації за спірний період з 24.06.2022 року по 03.10.2022 року, що дає право на отримання збільшеної грошової винагороди у відповідності до Постанови КМУ № 168.
Окрім того, вказані обставини спростовуються довідкою військової частини НОМЕР_1 № 1320 від 13.12.2024 року: згідно якої: «Відповідно записів журналу бойових дій мобільної вогневої групи № 2 (зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за вх. № 66/1549/дск від 24.06.2022), у період з 24.06.2022 року по 04.10.2022 року, підполковником ОСОБА_2 , повітряні цілі противника не виявлялись та не знищувались, засоби вогневого ураження ним особисто або у складі мобільної вогневої групи, не застосовувались», а також вказані обставини визнаються позивачем.
Щодо посилання позивача на протокол наради робочої групи Міністерства оборони України з опрацювання єдиних підходів щодо порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168.
Слід вказати про те, що вказаний документ не є джерелом права і не може суперечити нормативно правовим актам, які чітко визначають підстави для виплати додаткової грошової винагороди та розкривають зміст поняття «участь у бойових діях», а саме рішення МО України від 23.06.2022 р. № 912/з/29.
Щодо посилань позивача на ту обставини, що було поставлено завдання наземну оборону основної та запасних позицій організувати силами мобільної вогневої групи, визначити позиції стрільців на найбільш небезпечних напрямках, організувати їх інженерне обладнання та маскування, організувати цілодобове чергування мобільної вогневої групи, здійснювати цілодобову охорону патрулем та секретом.
Однак, вказані завдання не підпадають під термін безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" в розумінні рішення МО України від 23.06.2022 р. №912/з/29.
Враховуючи наведене відсутні парові підстави для задоволення позовних вимог, а отже позовну заяву слід залишити без задоволення.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, без задоволення.
Щодо розподілу судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Отже, з урахуванням того, що у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору, витрат на правничу допомогу понесені позивачем, слід покласти на позивача за нормами ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 31.01.2025 року.
Суддя В.В. Ільков