30 січня 2025 рокуСправа №160/30749/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.11.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідачі), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 42712-29841/К-01/8-0400/24 від 29.07.2024 р. «Про розгляд звернення» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи, а саме: з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року в ПАТ «ЄВРАЗ-ДМЗ імені Петровського» та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням збільшеного розміру страхового стажу за Списком № 1, починаючи з 27.09.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 27.09.2023 отримує пенсію за віком відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 26 червня 2024 року позивач подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмову заяву з проханням зарахувати до її пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи: з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням збільшеного розміру страхового стажу за Списком № 1, починаючи з 27.09.2023 року. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 42712-29841/К-01/8-0400/24 від 29.07.2024 р. «Про розгляд звернення» позивачу було повідомлено про те, що до періодів пільгової роботи було зараховано лише ті, які підтверджені атестацією робочих місць згідно наказів по підприємству, а саме 8 років 11 місяців 14 днів: 3 20.01.2021 по 29.01.2011; з 30.07.2012 по 08.11.2019; з 01.01.2020 по 31.01.2020; з 18.06.2020 по 02.01.2021; з26.01.2021 по 31.01.2022. Отже, до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року, що складає 1 рік 6 місяців. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 42712-29841/К-01/8-0400/24 від 29.07.2024 р. «Про розгляд звернення» щодо відмови в зарахуванні стажу за Списком № 1 вважає протиправним, а тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 11.12.2024 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
16.12.2024 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечував проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування, представник відповідача зазначив, що страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004 року, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає саме підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Оскільки позивачем до заяви про призначення пенсії не надано уточнюючої довідки підстави для зарахування спірного періоду до пільгового стажу відсутні.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 27.09.2024 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
26.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань пенсійного забезпечення щодо належного розрахунку пільгового стажу.
Листом від 29.07.2024 за № 42712-29841/К-01/8-0400/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про те, що до пільгового стажу зараховані періоди згідно Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, а саме, періоди роботи підтверджені проведеною атестацією робочих місць.
Отже, спір між сторонами виник з підстав незарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу, що дає право на перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який був прийнятий на зміну положення Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Отже, оскільки і Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і Закон України “Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України “Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, суд наголошує на існуванні і виключень з даного загального правила.
Згідно з п. “а» ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений пункт “а» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» віковий ценз для жінок у 45 років було збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали на з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року набували право на пенсію по досягненню 50 років.
Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015р.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Даним Порядком (пункт 20) передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17.
Пунктом 3, 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
За змістом приписів п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Відповідно до п. 2 Порядку № 442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до п. 4, 8-10 Порядку № 442 строки проведення атестації робочих місць визначаються безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться атестація робочих місць не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 року у справі №21-307а14, а також Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 року у справі № 732/2003/14 зробили висновки, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п. 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
З трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 вбачаються наступні записи за спірний період з 01.07.1996 року по 01.06.2016 року:
01.07.1996 року позивач прийнята в сортопрокатний цех машиністом крану металургійного виробництва (запис № 2);
21.03.2000 року переведена в конверторний цех машиністом крану металургійного виробництва (запис № 4);
01.12.2007 року переведена машиністом крану металургійного виробництва 4 раз шихтового двору (запис № 6);
20.01.2011 року переведена у тому ж цеху машиністом крану металургійного виробництва (зайнята на гарячих роботах) конверторного відділення, 4 роз (запис № 8);
01.06.2016 року переведена у тому ж цеху машиністом крану металургійного виробництва 4 розряду міксерного та конверторного відділення (зайнятих на гарячих роботах) (запис №10).
Згідно довідки № 164/375 від 06.10.2023 ОСОБА_3 дійсно працює на ПрАТ «Дніпровський металургійний завод»:
- з 01.07.1996 року машиністом крану металургійного виробництва у сортопрокатному цеху. Підстава: наказ № 223/1 від 01.07.1996 року;
- 21.03.2000 року переведено машиністом крану металургійного виробництва в конверторний цех. Підстава: наказ №228 від 21.03.2000 року;
- 01.12.2007 року переведено машиністом крану металургійного виробництва 4 раз шихтового двору міксерного відділення у киснево-конверторний цех. Підстава: розпорядження № 131а від 30.11.2007;
- 20.01.2011 року переведено машиністом крану металургійного виробництва (зайнята на гарячих роботах) конверторного відділення у киснево-конверторному цеху. Підстава: розпорядження №59а від 20.01.2011 року;
- 01.06.2016 року переведено машиністом крану металургійного виробництва (зайнятим на гарячих роботах) міксерного й конверторного відділення у киснево-конверторному цеху. Підстава: розпорядження № 516 від 01.06.2016 року.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 164/373 від 06.10.2023 ОСОБА_3 , повний робочий день працювала на Орендному підприємстві Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського: з 20.01.2011 по 31.05.2016 року (05 років 04 місяці 11 днів)
(Відпустка без збереження заробітної плати: 2014р.: травень - 1 дн. - виключається з пільгового трудового стажу), у виробництві: Чорна металургія (виробництво сталі та феросплавів), в якості: машиніст крана металургійного виробництва (зайнятий на гарячих роботах) конверторного відділення киснево-конверторного цеху, як машиністи кранів металургійного виробництва, зайняті на гарячих роботах, що передбачено Списком № 1, розділом - III, підрозділом - 2, пунктом - 3.2а, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.
Підстава: особова картка ф. П-2, штатний розклад, особові рахунки з нарахування заробітної плати, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.
На позивача не може бути покладено відповідальність за несвоєчасно проведену роботодавцем атестацію робочого місяця, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не зарахувало позивачу до пільгового стажу роботи період роботи з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року.
Враховуючи, що згідно трудової книжки позивача підтверджена зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах в період з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року, цей період має бути зарахований позивачу до пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком по Списку № 1.
Таким чином, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року є протиправною, а вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.
За таких обставин, суд доходить висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 30.01.2011 по 29.07.2012, здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії з урахуванням наведених періодів, починаючи з 27.09.2023 з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №151147812 від 26.09.2024 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 30.01.2011 року по 29.07.2012.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 30.01.2011 по 29.07.2012, здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії з урахуванням наведених періодів, починаючи з 27.09.2023 з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок)
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець