03 лютого 2025 року Справа 160/33557/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали справи №160/21596/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 22 липня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 22 липня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 визнано причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 , у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, пояснення щодо розміру застосованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб при нарахуванні позивачу грошового забезпечення у 2022 та 2023 роках, довідки про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22 липня 2022 року по 20 травня 2023 року із зазначеннях усіх його складових, у тому числі розміру прожиткового мінімуму, що взятий для обрахунку грошового забезпечення.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позивач просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 у справі № 160/33557/24 без розгляду в порядку ст. 123, п.8 ч.1 ст.240 КАС України. Зокрема, відповідач зазначив, що вимоги позивача стосуються періоду з 22.07.2022 - 20.05.2023. З 22.07.2022 ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . 04.07.2023 ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 виключений, з грошового забезпечення у військовій частині знятий, у зв'язку з переміщенням на нове місце служби. Оскільки грошове забезпечення позивачу, відповідно до вимог ст.ст. 2, 24 Закону України «Про оплату праці» у спірний період нараховувалося щомісячно, то для найпізніших за часом позовних вимог - за травень 2023, перебіг 3-місячного строку звернення до суду розпочався у червні 2023 - коли грошове забезпечення за травень 2023 було позивачу виплачене у відповідності до положень п.8 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018. Такий строк звернення до суду, - навіть щодо пізніх за часом позовних вимог, - завершився у серпні 2023. Позивач звернувся із позовом у цій справі до суду 19.12.2024, тобто за минуванням більше 1 року 3 місяців. Частина 2 ст. 233 КЗпП України встановлює тримісячний строк для звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Зі змісту позовної заяви, предметом позову не є спір про виплати позивачу сум при звільненні. До предмету позову входить оскарження розмірів складової нарахованого і виплаченого позивачу грошового забезпечення щомісячно, а не при звільненні. З огляду на викладене, просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 у справі № 160/33557/24 без розгляду.
Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд наголошує, що спірні виплати заявлені позивачем у позовній заяві становлять грошове забезпечення військовослужбовця.
Приписами частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч.ч. 1 та 2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Суд наголошує, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Судом встановлено, що, предметом спору є нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення із застосуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік на відповідний тарифний коефіцієнт у період з 22 липня 2022 року по 20 травня 2023 року.
Разом з тим, як зазначалось, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 визнано причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідач у клопотанні про залишення позову без розгляду не зазначив обставин та не надав належних доказів на спростування доводів позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених сторонами обставин та наданих доказів, суд не знаходить підстав вважати, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення позивача до суду був передчасним, а тому, доводи відповідача в клопотанні про залишення позову без розгляду є необґрунтованими.
Відтак, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Окрім цього, суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 витребувано від Військової частини НОМЕР_1 , у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, пояснення щодо розміру застосованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб при нарахуванні позивачу грошового забезпечення у 2022 та 2023 роках, довідки про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22 липня 2022 року по 20 травня 2023 року із зазначенням усіх його складових, у тому числі розміру прожиткового мінімуму, що взятий для обрахунку грошового забезпечення.
Станом на 03.02.2025 відповідач вказаних доказів не надав та про причини неподання вказаних доказів не повідомив.
Згідно частини 4 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк.
Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, прийняття законного та обґрунтованого рішення, ухваленого судом, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, повторно витребувати у відповідача відповідні докази.
Керуючись положеннями ст.ст. 44, 162, 245, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
ПОВТОРНО витребувати від Військової частини НОМЕР_1 , у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, пояснення щодо розміру застосованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб при нарахуванні позивачу грошового забезпечення у 2022 та 2023 роках, довідки про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22 липня 2022 року по 20 травня 2023 року із зазначенням усіх його складових, у тому числі розміру прожиткового мінімуму, що взятий для обрахунку грошового забезпечення.
Такі докази надати суду упродовж 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Попередити Військову частину НОМЕР_1 про те, що ненадання витребуваних судом документів без поважних причин або неповідомлення суду про причини неможливості подання витребуваних доказів, може мати наслідки у вигляді накладення заходів процесуального примусу у виді штрафу.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.Є. Калугіна