про відмову у відкритті провадження у справі
03 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/862/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф.А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства «Документ» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Документ», відповідно до якого просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Документ» щодо не видачі паспорта громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_1 , виданий 01.05.2024, орган, що видав 2110, виготовленого на ім'я ОСОБА_1 ;
2) зобов'язати Державне підприємство «Документ» видати через відокремлений підрозділ Державне підприємство «Документ» Філія в Польщі, м. Варшава, ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_1 , виданий 01.05.2024, орган, що видав 2110, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Підстави відмови у відкритті провадження в адміністративній справі передбачені частиною першою статті 170 КАС України, зокрема, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву в частині позовних вимог не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.06.2018 у справі № 819/362/16, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2018 у справі № 826/27224/15, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Таким чином, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з'ясувати, як суб'єктний склад, так і характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
У даній справі позивач звернувся з позовом до Державного підприємства «Документ».
З розміщеного на офіційному вебпорталі «Паспортний сервіс ДП «Документ»» статуту Державного підприємства «Документ», затвердженого наказом Державної міграційної служби України від 05.08.2024 № 193 (далі - Статут), вбачається, що ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОКУМЕНТ» (далі - Підприємство) засноване на державній власності і належить до сфери управління Державної міграційної служби України (далі - Орган управління) та є державним комерційним підприємством (пункт 1.1 Статуту).
Основною метою діяльності Підприємства є отримання прибутку та залучення коштів на створення сучасних умов обслуговування громадян України, іноземців та осіб без громадянства, та сприяння у вирішенні питань, пов'язаних із реалізацією їх прав у сферах міграції (пункт 2.1 Статуту).
Крім того, Статутом визначено завдання та предмет діяльності Державного підприємства «Документ», яким не передбачено здійснення жодних владних управлінських функцій.
Розділом 3 Статуту визначено юридичний статус Державного підприємства «Документ».
Так, пунктом 3.2 Статуту визначено, що Підприємство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності, та функціонує як самостійний суб'єкт господарювання.
Зважаючи на наведене, слід дійти висновку, що Державне підприємство «Документ» не наділено жодними повноваженнями суб'єкта владних повноважень як власними так і делегованими.
Щодо змісту та характеру спірних правовідносин суд зазначає таке.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - ДП «Документ» Філія в Польщі із заявою про оформлення йому паспорта громадянина України для виїзду закордон та організації відправлень документів (заява-приєднання № 1930826 від 15.04.2024). У мобільному застосунку Дія у розділі документи ОСОБА_1 відображає, що паспорт громадянина України для виїзду закордон НОМЕР_1 , виданий 01.05.2024, орган, що видав 2110.
Однак на момент звернення до суду позивач так і не отримав запитуваного паспорта громадянина України для виїзду закордон.
На офіційному вебпорталі «Паспортний сервіс ДП «Документ»» розміщено публічний договір про надання послуг, згідно якого ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОКУМЕНТ», далі - «Виконавець», пропонує фізичним особам (надалі - «Замовник») отримати послуги, передбачені цим Договором. Даний Договір є публічним, відповідно до ст. ст. 633, 641 Цивільного кодексу України, та його умови є однакові для всіх Замовників, беззастережне прийняття умов якого вважаються акцептуванням цієї оферти Замовником.
Договір містить визначення послуг, які є його предметом.
Так, сервісна послуга - діяльність Виконавця, що здійснюється за індивідуальним замовленням Замовника, для задоволення його особистих потреб та включає в себе в тому числі, але не виключно, послуги організаційно-технічного характеру, експертнофаховий аналіз документів, консультації, із застосуванням сучасних інформаційних технологій та забезпеченням комфортних умов обслуговування (надалі за текстом - послуга) - з питань отримання громадянами України, іноземцями та особами без громадянства адміністративних послуг, пов'язаних з оформленням дозволу на імміграцію в Україну, дозволу для виїзду за кордон на постійне місце проживання, документів про запрошення в Україну, посвідки на тимчасове або постійне проживання, продовження терміну перебування в Україні; - з питань отримання громадянами України, іноземцями та особами без громадянства адміністративних послуг, пов'язаних з набуттям або припиненням громадянства України; - з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон; - з питань оформлення паспорта громадянина України; - з питань представництва Замовника в центральних органах виконавчої влади з питань вчинення апостилю та/або подвійного апостилю; - з питань представництва Замовника у підрозділах МВС України, з метою проведення перевірки Замовника за обліками МВС і отримання інформаційної довідки встановленого зразка про відсутність або наявність судимості; - з питань обміну посвідчення водія; - з питань реєстрації/перереєстрації транспортних засобів. Послуга надається відповідно до діючих Тарифів Виконавця. Сервісна послуга надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, якщо інше не передбачено Тарифами, у день звернення (подання документів), для отримання послуги.
Таким чином, змістом спірних правовідносин є виконання Державним підприємством «Документ» взятих на себе згідно публічного договору зобов'язань з надання сервісних послуг, в даному випадку послуги організаційно-технічного характеру з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що даний спір позбавлений будь яких ознак публічно-правового (як за суб'єктним складом так і за змістом спірних правовідносин), а відтак спірні правовідносини носять виключно приватно-правовий характер та регулюються цивільним законодавством, що виключає розгляд вказаних позовних вимог за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на наведене даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства та, беручи до уваги суб'єктний склад учасників справи та правила визначення територіальної юрисдикції, справа підсудна Луцькому міськрайонному суду Волинської області.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Документ» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.
Суддя Ф.А. Волдінер