про залишення позовної заяви без руху
04 лютого 2025 р. Справа № 120/1263/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
30.01.2025 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
- визнання протиправною відмову відповідача від 20.01.2025 у донарахуванні та виплаті позивачці пенсії відповідно до статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату пенсії позивачці з 01.07.2021 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
- зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачці з 01.07.2021 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до першої категорії, особі з інвалідністю 2-ї групи, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальни й захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Перевіривши вказану позовну заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що заяву належить залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Щодо строку звернення до суду.
Згідно з п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
При цьому Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Позивачка просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй пенсії по інвалідності відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні восьми мінімальних пенсій за віком, визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, починаючи з 01.07.2021.
Отже, позивачка просить зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати їй пенсію за віком з 01.07.2021, тобто спірні правовідносини виникли ще у липні 2021.
У позовній заяві зазначається про те, що 27.12.2024 позивачка звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Своєю чергою, відповідач надав відповідь від 20.01.2025 № 794-16643/Д-02/8-0200/25, у якій зазначив про те, що пенсія призначена та виплачується позивачці відповідно до чинного законодавства.
Разом з тим суд зауважує, що письмові звернення до відповідача не змінюють моменту, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчать лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, право на яке позивачка реалізувала лише 27.12.2024.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачка повина була дізнатися про порушення своїх прав у спірних правовідносинах ще в липні 2021, але з цим позовом звернулась до суду лише 30.01.2025, тобто з істотним пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Варто також зауважити, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду з відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду, з наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позивачка пропустила строк звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення, але не додала до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску відповідно до приписів ч. 6 ст. 161 КАС України.
Щодо надання доказів.
За змістом ч.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Отже, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб'єктом владних повноважень.
Крім того, згідно з положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
В позовній заяві зазначається про те, що 27.12.2024 позивачка звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку отримала відмову.
Однак доказів звернення до відповідача з вказаною заявою до позовної заяви не додано, так само як і не заявлено клопотання про витребування цих доказів у відповідача, якщо позивачка позбавлена можливості надати їх самостійно.
Щодо відсутності необхідних додатків до позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Проте до позовної заяви не додано примірник позовної заяви для відповідача.
Вказані обставини також підтверджуються актом про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) від 30.01.2025 складеного відповідальними працівниками Вінницького окружного адміністративного суду.
Виявлений недолік вказує на невідповідність позовної заяви вимозі, що передбачена частиною першою статті 161 КАС України.
За змістом частини першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачці часу для усунення виявлених судом недоліків, про які зазначено в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України, -
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачці - для відома та виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович