Провадження № 11-кп/821/204/25 Справа № 711/5301/24 Категорія: ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
29 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження № 12024250310001137 від 06.04.2024 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 вересня 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Черкаси Черкаської області, громадянку України, українку, заміжню, офіційно не працевлаштовану, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,
засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 1 ст. 307 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 307 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є її особистою власністю, крім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є її особистою власністю, крім житла.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбутого покарання термін попереднього ув'язнення з 27.05.2024 до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку день за день.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.06.2024 на: грошові кошти з написом «ЗБУТ» в сумі 500 гривень; чеки № 1 (01980962318), № 2 (019809623018), № 3 (01980963); лист призначення ТОВ «Замісної підтримувальної терапії»; картку банку ПУМБ 5355 2802 1671 5696.
На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України конфісковано у власність держави речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung» з sim-картою оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_1 , який є власністю ОСОБА_7 та зберігається в камері схову речових доказів СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області.
Прийнято рішення про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 5 300 грн 96 коп.
В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів.
Цим вироком ОСОБА_7 визнана винуватою та засуджена за те, що вона, маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту наркотичного засобу «метадон», діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений період часу та місці умисно придбала задля подальшого збуту у невстановлений спосіб, та у невстановленої особи пігулки із вмістом наркотичного засобу «метадон», та з моменту придбання зберігала їх у блістері до 09 год 54 хв 10.05.2024 з метою подальшого збуту для особистого матеріального збагачення. Після чого 10.05.2024 близько 09 год 54 хв, перебуваючи неподалік від будинку 54 по вул. Чехова у м. Черкаси, здійснюючи свій злочинний намір з метою власного матеріального збагачення, незаконно збула 7 пігулок в блістері з написом «Метадон-3Н» особі із зміненими анкетними даними - ОСОБА_9 , які, відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/7274-НЗПРАП від 14.05.2024, містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Загальна маса наркотичного засобу метадону (в перерахунку на основу) в таблетках становить 0,156 г, за що отримала грошові кошти у розмірі 500 гривень, шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 картки банку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 . Після чого придбані 7 пігулок в блістері з написом «Метадон-3Н» ОСОБА_9 добровільно видано працівникам поліції.
Крім цього ОСОБА_7 , за повторно виниклим умислом на незаконне придбання з метою збуту наркотичного засобу «метадон», діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений період часу та місці умисно придбала задля подальшого збуту у невстановлений спосіб, та у невстановленої особи пігулки із вмістом наркотичного засобу «метадон», та з моменту придбання зберігала їх у блістері до 16 год 45 хв 27.05.2024 з метою подальшого збуту для особистого матеріального збагачення. Після чого 27.05.2024 близько 16 год 45 хв, перебуваючи неподалік на перехресті вулиць Сергія Амброса - Юрія Ільєнка у м. Черкаси, здійснюючи свій злочинний намір з метою власного матеріального збагачення, повторно, незаконно збула 7 пігулок в блістері з написом «Метадон-3Н» особі із зміненими анкетними даними - ОСОБА_9 , які, відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/8151-НЗПРАП від 28.05.2024, містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Загальна маса наркотичного засобу метадону (в перерахунку на основу) в таблетках становить 0,158 г, за що отримала грошові кошти у розмірі 500 гривень. Після чого придбані 7 пігулок в блістері з написом «Метадон-ЗН» ОСОБА_9 добровільно видано працівникам поліції.
Також ОСОБА_7 , за повторно виниклим умислом на незаконне придбання з метою збуту наркотичного засобу «метадон», діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений період часу та місці умисно придбала задля подальшого збуту у невстановлений спосіб, та у невстановленої особи пігулки із вмістом наркотичного засобу «метадон», та з моменту придбання зберігала їх у блістері до 16 год 45 хв 27.05.2024 з метою подальшого збуту для особистого матеріального збагачення.
27.05.2024 близько 16 год 50 хв ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України, після чого на місце події було викликано працівників слідчої оперативної групи Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, по приїзду якої 27.05.2024 у період часу з 18 год 15 хв до 19 год 19 хв у присутності понятих та захисника проведено обшук затриманої, у ході якого остання добровільно видала із наплічної сумки коричневого 2 пігулки в блістері з написом «Метадон-3Н», які, відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/8293-НЗПРАП від 31.05.2024, містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальною масою 0,046 г.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.09.2024 в частині призначеного покарання через його невідповідність тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та її особі внаслідок суворості. Просить постановити в цій частині новий вирок, яким призначити покарання за ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, а остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на 3 роки, звільнивши від його відбування з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком в 3 роки.
Зазначає, що вона дійсно вчинила тяжкі злочини, продавши знайомому пігулки «метадон», з яким перебувала на змісній терапії, оскільки йому не вистачало призначеної лікарем дози, а у неї були рештки, так як вона зменшувала дозу, маючи намір позбавитися цієї пагубної звички. Такі пігулки їй були призначені лікарем, вона купувала їх в аптеці, що підтверджується чеками та призначенням лікаря нарколога.
Просить врахувати, що наразі вона повністю позбавилась наркотичної залежності і вже тривалий час не вживає жодних заборонених речовин. Крім того вона визнала в повному обсязі свою провину у вчиненому, щиро розкаялась, активно допомагала слідству у розкритті кримінальних правопорушень і добровільно працівникам поліції видала усі заборонені речовини. Наведені обставини, а також дані про те, що вона злочини вчинила вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, має незадовільний стан здоров'я, на думку обвинуваченої, дають підстави для призначення покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.
Крім того, за наслідками апеляційного розгляду, просить звільнити її від відбування призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень покарання, на підставі ст. 75 КК України, надавши шанс на виправлення без ізоляції від суспільства та влаштування на офіційну роботу за спеціальністю.
Заслухавши суддю-доповідача, думки обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 в підтримку апеляційної скарги в повному обсязі з наведених в ній доводів, прокурора про законність вироку суду першої інстанції та необгрунтованість апеляційних вимог сторони захисту, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що вона до задоволення не належить.
Частинами 1 та 2 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і ґрунтуватись на всебічному, повному, об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального, кримінального процесуального закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які вона засуджена, відповідає фактичним обставинам провадження, ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, оцінених відповідно до вимог ст. 94 КПК України та учасниками судового провадження не заперечується.
Кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, та за ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу з метою збуту, вчинене повторно, колегія суддів визнає правильною, такою, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону щодо меж судового розгляду, передбачених ст. 337 КПК України.
Процедура розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, судом першої інстанції дотримана.
Вирішуючи питання про відповідність призначеного ОСОБА_7 покарання, колегія суддів виходить з вимог ст. 65 КК України про те, що воно призначається враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, яке, згідно ч. 2 ст. 50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Як убачається з вироку, обгрунтовуючи висновок щодо виду і розміру покарання ОСОБА_7 , місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, дані про особу винуватої, яка раніше не судима, офіційно не працевлаштована, одружена, на спеціалізованих обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, визнавши обставиною, що пом'якшує покарання останньої - щире каяття, при відсутності обставин, що його обтяжує.
На переконання суду апеляційної інстанції, за наведених вище обставин, призначене ОСОБА_7 покарання в межах передбачених санкціями ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України, а також остаточне покарання, призначене за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, є справедливим, таким, що відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сприятиме виправленню обвинуваченої, попередженню вчинення нею нових кримінальних правопорушень, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Дані отримані з Філії ЦОЗ ДКВС України в Черкаській та Кіровоградській областях на запит апеляційного суду щодо стану здоров'я обвинуваченої ОСОБА_7 , підлягають врахуванню при призначенні останній покарання, однак не дають підстави для його пом'якшення, з огляду на те, що таке покарання призначене в мінімальних межах, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України.
Інших обставин, які мають бути враховані при призначенні ОСОБА_7 покарання або можуть бути враховані як пом'якшуючі, з матеріалів кримінального провадження не вбачається і під час апеляційного розгляду не встановлено.
Дійсно, в суді першої інстанції обвинувачена ОСОБА_7 винуватість у вчиненому визнала у повному обсязі, висловивши жаль з приводу своїх вчинків та осудила свою поведінку, у зв'язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано визнано обставиною, що пом'якшує її покарання - щире каяття.
Ураховується, що, зокрема визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення та осуд власної поведінки є складовими поняття щире каяття, яке враховано судом, як обставина, передбачена ст. 66 КК України, а врахування кожної такої обставини окремо, є недоречним.
Той факт, що ОСОБА_7 позбулась наркотичної залежності і вже тривалий час не вживає жодних заборонених речовин, на що вона посилається в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів свідчить про критичну оцінку нею протиправної поведінки, її осуді та бажанні виправити ситуацію, що також вказує про обгрунтованість її щирого каяття.
Колегія суддів не враховує обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, на що остання наголошувала в апеляційній скарзі, оскільки її наявності не вбачається з матеріалів кримінального провадження.
Те, що обвинувачена брала активну участь у слідчих діях і не заважала проведенню досудового розслідування, не охоплюється поняттям «активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення», а видача працівникам поліції заборонених речовин, надання показань та визнання вини під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, яка вже встановлена компетентними органами з інших джерел, також не вказує на наявність такої пом'якшуючої покарання обставини. Наведене узгоджується із зміст обвинувального акта в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , де відсутнє посилання органу досудового розслідування на активне сприяння останньою розкриттю кримінальних правопорушень.
Даних про те, що ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем проживання, про що стверджує остання, з матеріалів кримінального провадження не вбачається і стороною захисту не надано.
Обставин, за яких обвинувачена ОСОБА_7 за станом здоров'я позбавлена можливості відбувати призначене їй покарання у виді позбавлення волі, під час апеляційного розгляду не встановлено.
Щодо неможливості призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням положень ст. 69, 75 КК України, колегія суддів зауважує про таке.
Однією з обов'язкових умов для застосування до винної особи ст. 69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання.
Колегією суддів звертається увага, що під час застосування ст. 69 КК України слід встановити не лише наявність двох і більше пом'якшуючих обставин, а й обгрунтувати, яким чином такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Приписи ст. 69 КК України про призначення винуватій особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках.
Тобто, для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.
У будь-якому разі встановлені обставини, що пом'якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винуватому навіть мінімального покарання в межах санкції статті стає недоцільним і несправедливим.
Зважаючи на невстановлення в кримінальному провадженні двох і більше пом'якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, відсутні правові підстави для застосування щодо неї положень ст. 69 КК України.
За наведених обставин, звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, суперечитиме положенням ст. 75 КК України, якими, зокрема передбачена можливість такого звільнення при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Розглянувши кримінальне провадження в межах заявлених апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.09.2024 щодо ОСОБА_7 є законним і обґрунтованим, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, в тому числі з наведених в апеляційній скарзі обставин, для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст. 404, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати,
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України, а засудженою ОСОБА_7 - в той самий строк, з моменту отримання її копії.
Головуючий
Судді