Справа № 522/21446/18
Провадження 1-кп/522/1062/25
(повний текст)
30 січня 2025 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальних провадженнях №12018161500002996 від 31.10.2018 року та №12021163510000585 від 15.08.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання на території м. Одеси, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Приморським районним судом м.Одеси здійснюється судовий розгляд у об'єднаному кримінальному провадженні на підставі обвинувальних актів відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання запобіжного заходу раніше, продовжують існувати.
ОСОБА_3 просив скасувати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звільнити його в залі суду, посилаючись на наступне.
Подане клопотання дублює попередні клопотання прокурора та не містить жодних доказів щодо заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо впливу обвинуваченого на свідків, переховування від суду та вчинення ним нових злочинів. Крім того, ухвалою суду від 28.01.2022 року стосовного нього було продовжено строк тримання під вартою терміном на два місяці, без зміни розміру застави, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 42040 гривень, обраної згідно ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 01.12.2021 року., яку було сплачено заставодавцем ОСОБА_6 01.02.2022 року та яка до цього часу йому не поверталась і перебуває на депозитному рахунку ТУ ДСА. Крім того, прокурором не наведено жодного доказу того, що ним було порушено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КК України. Втім судом ухвалою від 16.09.2024 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухвалою від 29.10.2024 року продовжено строк тримання під вартою, крім того ухвалою віл 05.12.2024 року продовжено строк його тримання під вартою та визначено розмір застави 121120 гривень, не зважаючи на те, що застава раніше була внесена.
Тому обвинувачений просив скасувати раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні вважав клопотання прокурора необґрунтованим та просив змінити запобіжний захід ОСОБА_7 на домашній арешт.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинуваченого під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
28 грудня 2018 року призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні №12018161500002996 від 31.10.2018 року на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 та особи, відносно якої провадження призупинено у звязку із розшуком, обвинувачених у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та застосовано стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
02.04.2020 року судом відмовлено у продовженні строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з покладенням на обвинуваченого обов'язків строком на 2 (два) місяці, передбачених ч.5 ст.194 КПК України:
1)не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду у період часу із 21 години до 08 години щодоби;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) прибувати за викликом до суду.
07.10.2021 року ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження №12021163510000585 від 15.08.2021 року за ч.2 ст.186 КК України у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу відмовлено. Клопотання прокурора задоволено та обрано стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто строк дії ухвали суду в частині застосування запобіжного заходу до 06 грудня 2021 року.
Крім того обвинуваченому ОСОБА_3 визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень з покладенням на обвинуваченого строком на 2 (два) місяці обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися з м. Одеса без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Кримінальне провадження направлено судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 для вирішення питання про об'єднання із кримінальним провадженням відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018161500002996 від 31.10.2018 відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України (судове провадження № 1-кп/522/176/21, справа № 522/21446/18).
01 грудня 2021 року призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та задоволено клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб. Крім того визначено розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
28.01.2022 судом за клопотанням прокурора продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 терміном на два місяці, тобто до 28.03.2022 включно без зміни розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, обраної згідно ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 01.12.2021 року, яку було сплачено ОСОБА_6 01.02.2022 року на депозитному рахунку ТУ ДСА України в Одеській області.
03.02.2022 року згідно листа начальника ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_3 звільнено з-під варти під заставу 42040 гривень, згідно ухвали Приморського районного суду від 01.12.2021 року.
18 вересня 2023 року в судове засідання обвинувачений не з'явився, у зв'язку з чим судом була винесена ухвала про привід ОСОБА_3
30 жовтня 2023 року в судове засідання обвинувачений знову не з'явився, у зв'язку з чим була винесена ухвала про оголошення його у розшук.
В судовому засіданні від 23.01.2024 року кримінальні провадження №12021163510000585 від 15.08.2021 №12018161500002996 від 31.10.2018 року за ч.2 ст.187, за ч.2 ст.186 КК України об'єднані в одне провадження.
Згодом судом встановлено, що вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.02.2024р., ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років. Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили обрано у вигляді тримання під вартою та взято під варту в залі суду.
За клопотанням прокурора ухвалою від 22.04.2024 року судом винесено ухвалу про етапування ОСОБА_3 до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з метою його участі у розгляді кримінальних проваджень за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України.
16.09.2024 обвинуваченого доставлено до суду та задоволено клопотання прокурора про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що доведені під час досудового розслідування ризики не знизились та не відпали, обвинувачений тривалий час не з'являвся без поважних причин за викликами до суду та перебував у розшуку.Також ухвалою від 29.10.2024 року продовжено його строк тримання під вартою, крім того ухвалою від 05.12.2024 року продовжено строк тримання ОСОБА_3 під вартою та визначено розмір застави 121120 гривень.
З приводу доводів обвинуваченого щодо дії запобіжного заходу у вигляді застави та повернення застави заставодавцю судом встановлено наступне.
28.01.2022 судомпродовжено за клопотанням прокурора строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 терміном на два місяці, тобто до 28.03.2022 включно без зміни розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень,
03.02.2022 року згідно листа начальника ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_3 звільнено з-під варти під заставу 42040 гривень, згідно ухвали Приморського районного суду від 01.12.2021 року.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2023 року, обвинуваченого ОСОБА_3 оголошено у розшук.
Відповідно до ч.8 та ч.9 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У частині 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. В разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються. Таким чином, застава як запобіжний захід діє до її припинення в порядку ст. 203 КПК України чи скасування цього запобіжного заходу.
Сторони кримінального провадження не зверталися до суду із клопотанням про скасування чи зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави. Водночас відповідно до ч.3 ст. 26 КПКУ слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Крім того, з аналізу ст. ст. 176, 182, 194 КПК України, питання про звернення застави в дохід держави розглядається так само, як і питання про застосування запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою. Неприбуття належним чином повідомлених підозрюваного, його захисника, заставодавця, не перешкоджає розгляду клопотання.
Однак в даному випадку в суду була відсутня об'єктивна можливість повідомити обвинуваченого про дату, час та місце судового розгляду, оскільки він переховувався від суду, місце його перебування було невідомо, зазначені обставини унеможливлювали розгляд цього питання. Також суд не мав можливості за власною ініціативою розглянути питання щодо повернення застави чи звернення її в дохід держави, оскільки відомості про особу заставодавця ОСОБА_6 були надані обвинуваченим суду лише в судовому засіданні 30.01.2025 року.
З приводу продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст.199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, який карається позбавленням волі від чотирьох до шести років, а також тяжкого злочину проти власності, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для здоров'я особи, який карається позбавленням волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, з базовою середньою освітою, не одружений, не має постійних джерел доходів, проживає на території Миколаївської області. Після внесення ОСОБА_6 застави 01.02.2022 року, обвинувачений перестав з'являтись в судові засідання, на виклики суду не реагував, чим порушив обов'язки, передбачені п.1 ч.7 ст. 42 КПКУ, а саме: прибувати до суду за першою вимогою, та був оголошений у розшук. Крім того, ОСОБА_3 тривалий час переховувався від суду та згодом судом було встановлено, що обвинувачений відбуває покарання за іншим вироком, у зв'язку з чим судом було винесено ухвалу від 22.04.2024 року про його етапування до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з метою участі у розгляді кримінальних проваджень за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України.
Таким чином, ризики, заявлені прокурором а саме п.1,5 ч.1 ст.177 КК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме, що обвинувачений ОСОБА_3 , може переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Зазначені обставини щодо особи обвинуваченого, його поведінка під час судового розгляду та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, поведінка під час інкримінованих злочинів, дають підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити нові злочини, переховуватися від суду.
Ризики, які були враховані під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та обрання застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України.
Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченого та характер злочинів, у яких він обвинувачується. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Тому суд задовольняє клопотання прокурора про продовження обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання строком на два місяці.
Суд критично оцінює доводи обвинуваченого про те, що він не порушував свої обов'язки, виходячи із наступного.
Згідно із ч.7 ст. 42 КПКУ, підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Матеріали кримінального провадження містять відомості про неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого. А саме: після внесення застави обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово не з'являвся за викликами в судові засідання, ухвала про його примусовий привід не була виконана, у зв'язку із чим він був оголошений у розшук. Усі клопотання обвинуваченого про проведення судових засідань в режимі відеоконференції суд задовольнив, утім проведення відеоконферненцій виявилось неможливим з різних причини: відсутність електропостачання в приміщенні суду, неявка обвинуваченого, тощо. Водночас ризики технічної неможливості проведення відеоконференція несе сторона, яка заявила таке клопотання.
Таким чином, наведені обставини у їх сукупності свідчать про невиконання обвинуваченим одного із головних обов'язків: прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Недотримання ОСОБА_3 такого обов'язку а також вчинення ним під час перебування на волі іншого злочину (дивитись вирок від Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.02.2024р.), набуття статусу обвинуваченого у вчиненні нового, тяжкого, навмисного злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 ККУ, і послугували підставою до обрання більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд вважає, що за наведених обставин, ризики повторення обвинуваченим спроб ухилення від суду та продовження вчинення нових кримінальних правопорушень є очевидними, дуже високими і не потребують додаткового доведення. Саме поведінка ОСОБА_3 призвела до затягування судового розгляду та стала однією із ключових підстав для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Питання щодо припинення дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді застави суд може розглянути лише за наявності відповідного клопотання сторін, з огляду на засаду диспозитивності (ч.3 ст. 26 КПКУ).
На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст.1-376 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 30.03.2025 включно, з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 , провадження по справі №1-кс/522/1394/24.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3
обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-з'являтися за першим викликом до суду.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжний заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 30.03.2025.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1
30.01.2025