Справа № 947/4458/25
Провадження № 1-кс/947/2036/25
03.02.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судима , -
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 289, ч.4 ст.189 КК України, -
Слідчий звернувся до Київського районного суду м. Одеси з клопотанням погодженим з прокурором з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 ..
Згідно вказаного клопотання вбачається, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025150020000267 від 17.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
Процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.
Так, відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.
В останній раз, відповідно до Указу Президента України від 07.11.2024 за № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що на початку жовтня 2024 року ОСОБА_8 познайомився зі ОСОБА_9 , який на той час працював маляром на станції технічного обслуговування за адресою: м. Одеса, провулок Житомирський, 4, будинок 26/1 (гаражний кооператив «Житомирський - 26/1») з метою ремонту транспортного засобу Nissan NV-400, номерний знак НОМЕР_1 , яким ОСОБА_8 користується та володіє за довіреністю № 4614, наданою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Далі, 24.12.2024, більш точний час у ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 привіз до ОСОБА_9 вказаний автомобіль та залишив його у гаражному боксі.
За домовленістю зі ОСОБА_9 транспортний засіб він повинен був забрати через декілька днів. Окрім того, ОСОБА_8 дозволив ОСОБА_9 , пересуватись на автомобілі у випадку необхідності придбати запчастини чи фарбу.
У свою чергу, у ОСОБА_9 на станції перебував на ремонті автомобіль марки «Опель Корса», номерний знак НОМЕР_2 , яким користується працівник поліції ОСОБА_11 та його дружина ОСОБА_4 . Також, у невстановлений у ході досудового розслідування час на території станції технічного обслуговування за адресою: м. Одеса, вул. Цілковського, буд. 3, було скоєно крадіжку. У зв'язку із цим ОСОБА_9 вирішив залишити автомобіль Nissan NV-400, номерний знак НОМЕР_1 , у більш безпечному місці, про що повідомив 02.01.2025 у розмові ОСОБА_11 .
У цей же час, у ОСОБА_11 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом «NISSAN NV 400», номерний знак НОМЕР_3 , під приводом надання допомоги ОСОБА_9 щодо тимчасового розміщення вказаного автомобіля на території свого заміського домоволодіння, з метою використання його для шантажу ОСОБА_9 , який, на його думку, необґрунтовано затримав ремонт його автомобіля.
Про вказані наміри ОСОБА_11 повідомив своїй дружині ОСОБА_4 , яка погодилась на участь у вчиненні злочину, продемонструвавши таку згоду своїми подальшими активними та умисними діями.
Так, реалізуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою, користуючись авторитетом працівника правоохоронного органу, ОСОБА_11 02.01.2025 запропонував ОСОБА_9 перегнати транспортний засіб «NISSAN NV 400», номерний знак НОМЕР_3 , на територію дачного будинку, який знаходиться в АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_4 , на що останній погодився.
У це же день, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 спільно з дружиною ОСОБА_4 на власному автомобілі разом зі ОСОБА_9 направилися до с. Вигода Одеської області
Під час руху ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 , що він сяде за кермо автомобіля «NISSAN NV 400», номерний знак НОМЕР_3 , а ОСОБА_9 повинен сісти в автомобіль до його дружини ОСОБА_4 з метою безперешкодного проїзду через блок-пости.
Після цього, ОСОБА_11 , сівши за кермо автомобіля «NISSAN NV 400», номерний знак НОМЕР_3 , стрімко вирушив вперед та зник у невідомому напрямку, а дружина ОСОБА_11 разом зі ОСОБА_9 зупинилися на місці та очікували повернення останнього.
Після цього ОСОБА_11 повернувся пішки до автомобіля дружини та повідомив ОСОБА_9 , що транспортний засіб знаходиться у надійному місці.
З метою повернення автомобіля 03.01.2024 ОСОБА_8 ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_11 та ОСОБА_4 з відповідним проханням. Однак, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, відмовили ОСОБА_9 у поверненні автомобіля та повідомили про існування надуманого боргу у зв'язку з затримкою ремонту їх автомобіля марки «Опель Корса», номерний знак НОМЕР_2 .
Крім того, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 висунули вимогу, про те, що транспортний засіб не буде повернутий, поки ОСОБА_9 не поверне неіснуючого борг.
Про вказану ситуацію ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 . Прийшовши до висновку, що дії ОСОБА_11 та ОСОБА_4 є протиправними, ОСОБА_8 вирішив звернутись до правоохоронних органів.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше 02.01.2025 у ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , які незаконно заволоділи транспортним засобом NISSAN NV «400», номерний знак НОМЕР_3 , яким користується та володіє ОСОБА_8 , виник умисел на незаконне збагачення шляхом вимагання грошових коштів в якості виплати неіснуючого боргу ОСОБА_9 за повернення вказаного транспортного засобу.
Так, 23.01.2025 року, приблизно о 14:00, під час телефонної розмови з ОСОБА_11 та ОСОБА_4 . ОСОБА_8 повідомив про необхідність забрати свій транспортний засіб NISSAN NV «400», номерний знак НОМЕР_3 , яким вони незаконно заволоділи.
У відповідь ОСОБА_11 зазначив, що вони не можуть повернути вказаний транспортний засіб, так як ОСОБА_9 , нібито, винен їм кошти в сумі 500 доларів США.
Під час указаної розмови ОСОБА_4 підтвердила, що ОСОБА_9 повинен їм повернути кошти.
У зв'язку з цим ОСОБА_8 запропонував організувати зустріч з усіма учасниками для вирішення питання щодо повернення належного йому автомобіля, на що ОСОБА_4 та ОСОБА_11 погодились і домовилися про зустріч 25.01.2025.
Під час зустрічі 25.01.2025 на автомийці за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 130, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, висунули вимогу ОСОБА_8 про те, що транспортний засіб повернуть лише після отримання грошових коштів у сумі 500 доларів США від ОСОБА_9 або ОСОБА_8 та наполягали на існуванні у ОСОБА_9 неіснуючого боргу.
У свою чергу, ОСОБА_8 почав вимагати повернути належний йому транспортний засіб, на що ОСОБА_11 та ОСОБА_4 відмовились, і почали наголошувати на своїй незаконній вимозі.
Так, 26.01.2025 року, приблизно о 19:00, ОСОБА_4 , на виконання спільного злочинного умислу з ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в телефонній розмові висунули вимогу ОСОБА_8 про необхідність погашення неіснуючого боргу ОСОБА_9 у будь-який спосіб, що є єдиною умовою повернення останньому транспортного засобу NISSAN NV «400», номерний знак НОМЕР_3 .
У свою чергу, 28.01.2025, приблизно о 19:30, ОСОБА_8 повторно зателефонував ОСОБА_11 з вимогою щодо повернення свого транспортного засобу, на що ОСОБА_11 , реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_4 , продовжуючи протиправні дії, направлені на примушування до передачі грошових коштів, відповів, що їх з ОСОБА_4 слова залишаються в силі та транспортний засіб йому повернуть виключно після передачі їм грошових коштів в розмірі 500 доларів США в рахунок оплати неіснуючого боргу ОСОБА_9 .
На вказані умови ОСОБА_8 , у зв'язку з обмеженням його прав на володіння та користування належним йому транспортним засобом, вимушено погодився.
У подальшому 31.01.2025 року, приблизно о 09:52, ОСОБА_8 під час телефонної розмови з ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , повідомив що ним зібрано необхідні грошові кошти на їх вимогу з метою повернення свого транспортного засобу.
У відповідь ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , призначила зустріч із ОСОБА_8 з метою отримання грошових коштів та подальшого повернення транспортного засобу, належного останнього.
У подальшому, 31.01.2025 приблизно о 16.30 год., ОСОБА_4 та ОСОБА_11 разом із ОСОБА_8 до с. Вигода, за адресою: вул. Будівельників 15, де знаходився автомобіль ОСОБА_8 марки NISSAN NV «400», номерний знак НОМЕР_3 .
Після чого, на раніше висловлену незаконну вимогу ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , ОСОБА_8 передав ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 500 доларів США номіналом 100 доларів кожна купюра, за повернення транспортного засобу марки NISSAN NV «400», номерний знак НОМЕР_3 , які останній поклав до своєї куртки.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання не заперечували.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Підозра ОСОБА_4 обгрунтовується зібраними по кримінальному провадженню доказами: рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 31.01.2025; протоком затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.01.2025, протоколами допитів в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 іншими зібраними матеріалами під час досудового розслідування кримінального провадження.
За такого, слідчий суддя, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню № 62025150020000267 від 17.01.2025 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289, ч.4 ст.189 КК України.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ОСОБА_4 ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення нового кримінального правопорушення, що передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначені ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289, ч.4 ст.189 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тобто в умисному корисливому тяжкому злочині, в зв'язку з чим може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (наприклад на тимчасово окупованих територіях), а з урахуванням того, що Одеська область, межує з Республікою Молдова та не признаною республікою Придністров'я у разі не застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка їй загрожує за вчинення кримінального правопорушення,
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, вважаю, що запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 зможе обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками ( ОСОБА_8 , та інших осіб які на даний час встановлюються);
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193, 194 КПК України, -
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 31 березня 2025 року включно.
У зв'язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу заборонити підозрюваній ОСОБА_4 залишати із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. кожного дня місце свого проживання: АДРЕСА_1 , наступного дня, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
У зв'язку із застосування зазначеного вище запобіжного заходу відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 31 березня 2025 року включно на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками ( ОСОБА_8 , та інших осіб які на даний час встановлюються);
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала передається для виконання відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1