Справа № 159/6960/24 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В. О.
Провадження № 22-ц/802/209/25 Доповідач: Карпук А. К.
04 лютого 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Матвійчук Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу і розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 подану її представником ОСОБА_3 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2024 року,
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2024 року зупинено провадження в справі на період до припинення перебування ОСОБА_2 в складі Збройних Сил України.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Покликається на те, що клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження в справі не відповідає вимогам ч.І ст. 183 ЦПК України. Суд першої інстанції не звернув уваги на зміст клопотання та не залишив його без розгляду відповідно до вимог ч.4 ст. 183 ЦПК України. Також зазначає, що відповідач проходить військову службу у Рівненській області, де бойові дії не проводяться.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки представником позивача оскаржується ухвала суду про зупинення провадження у справі, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у даній справі є 04.02.2025 тобто, дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) Міністерства оброни України від 17.09.2024 №267 відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України та з 17.09.2024 вибув у відрядження з метою виконання завдань за призначенням відповідно до бойового розпорядження з ППО ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.05.2024.
Крім цього, з відповіді на запит суду т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 проходить військову службу за контрактом у військовій частині та з 17.09.2024 по теперішній час приймає безпосередню участь у виконанні спеціальних (бойових) завдань та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі та стримання збройної агресії російської федерації. Військова частина НОМЕР_1 переведена на штат військового стану.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Враховуючи те, що з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, відповідач ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України, як військовослужбовець, безпосередньо залучений до заходів з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, зупинення провадження у справі в даному випадку є обов'язком суду/
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі на підставі приписів пункту 2 частини І статті 251 ЦПК України, норми якої є імперативними, тому незалежно від предмета позовних вимог, складу учасників, інших обставин, у разі надання доказів про перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції , ці норми передбачають обов'язок суду зупинити провадження в справі.
Апеляційний суд відхиляє заперечення представника позивачки про те, що у випадку зупинення провадження у справі будуть порушені права дитини на належне матеріальне забезпечення, оскільки на утримання дитини аліменти сплачуються за рішенням суду, а цей спір стосується зміни способу аліментів, про що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в ухвалі.
Покликання представника позивачки на невідповідність поданого відповідачем ОСОБА_2 клопотання вимогам ч. І статті 183 ЦПК України не впливає на законність постановленої ухвали, оскільки наявність відомостей про перебування відповідача у складі Збройних Сил України та його безпосередня участь у виконанні спеціальних (бойових) завдань та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі та стримання збройної агресії російської федерації, що підтверджується листом військової частини слугує для суду підставою для виконання вимог частини першої статті 251 ЦПК України та зупинення провадження у справі незалежно від заявленого клопотання.
Аргументи апеляційної скарги, у яких заявник звертає увагу про неприйнятність формального підходу до вирішення питання про зупинення провадження у справі , не стосуються обставин цієї справи з урахуванням того, що суд ухвалив про зупинення провадження на підставі належних та допустимих доказів про перебування відповідача у складі Збройних Сил України та його безпосередню участь у виконанні спеціальних (бойових) завдань та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі та стримання збройної агресії російської федерації, тому зупинити провадження у справі було обов'язком суду.
Інші аргументи апеляційної скарги зводяться до незгоди заявника з оскарженою ухвалою, до суб'єктивної оцінки норм законодавства, та не спростовують висновків суду, викладених в ухвалі.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 17.12.2024 в даній справі залишити без змін на підставі статті 375 ЦПК України.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 подану її представником ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2024 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: