Справа № 761/319/22
Провадження № 2/761/3987/2025
03 лютого 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участі секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про відвід головуючого судді Романишеної І.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Шевченківського районного управління Головного управління національної поліції України в м.Києві, треті особи: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.
До суду від представника позивача надійшла заява про відвід головуючого судді у справі з посиланням на підстави, передбачені п. 5 ч.1 ст.36, ч.1 ст.37 ЦПК України.
Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає підстав для повідомлення учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява про відвід є необґрунтованою з наступних підстав.
Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За умовами ч.ч.3, 4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Зі змісту заяви вбачається, що сторона позивача не погоджується з процесуальним рішенням головуючого судді, а саме із ухвалою про закриття підготовчого провадження, що на думку представника фактично обмежило позивача в можливості подати заяву про уточнення позовних вимог, оскільки після закриття підготовчого провадження позивач не має процесуальної можливості привести прохальну частину у відповідність зміненому законодавству, про що свідчить упередженість суду в даній справі.
При цьому, представник позивача зазначив, що під час ознайомлення з матеріалами справи виявлено відсутність аудіо запису підготовчого судового засідання, яке відбулось 17.02.2022р. В матеріалах справи наявний лише журнал (Протокол) судового засідання.
Водночас, представник позивача наголошує, що суддя не може брати участь як головуюча у справі, оскільки ухвала про залишення позову без розгляду, була скасована Верховним Судом, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, а тому, відповідно до ч.1 ст.37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду, оскільки вважає, що дана ухвала є фактично формою рішення про закриття провадження.
Суд зауважує, що згідно ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 №6-рп2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Щодо доводів представника позивача про відсутність в матеріалах справи аудіо запису підготовчого судового засідання, яке відбулось 17.02.2022р., суд зауважує, що в матеріалах справи наявна картка збереження технічного запису та протоколу (журналу) судового засідання (том.5, арк.47), з якої вбачається, що аудіо записи та протоколи судових засідань у справі були добавлені в підсистему ЄСІТС «Електронний Суд».
Щодо доводів представника позивача про застосування ч.1 ст.37 ЦПК України, суд зауважує наступне: постановою Верховного Суду від 04.09.2024 року цивільну справу направлено не на новий розгляд до суду першої інстанції, а для продовження розгляду, що виключає підстави для застосування ч.1 ст.37 ЦПК України.
Таким чином, викладені обставини не містять передбачених законом випадків про відвід судді, а відтак, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати заяву представника позивача про відвід для її вирішення в іншому складі суду у відповідності до вимог ч.3 ст.40 та ч.1 ст.33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Визнати заяву представника позивача - адвоката Коротенко Є.О. про відвід головуючого судді Романишеної І.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Шевченківського районного управління Головного управління національної поліції України в м.Києві, треті особи: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,- необґрунтованою.
Передати заяву про відвід для її вирішення в іншому складі суду у відповідності до вимог ч.3 ст.40 та ч.1 ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА