печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53405/24-к
пр. 1-кс-45383/24
19 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
04.11.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга, яка передана слідчому судді ОСОБА_1 19.11.2024, на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 31.10.2024 засобами електронного зв'язку направила до зазначеного вище органу досудового розслідування заяву від 31.10.2024 про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення суддею Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_4 , а також членом Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 366 КК України, яка отримана уповноваженою особою Офісу Генерального прокурора 31.10.2024.
Вважаючи невиконаним обов'язок уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою, визначений ч. 4 ст. 214 КПК України.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду провадження повідомлялася належним чином про причини неявки не повідомив.
Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином про причини неявки не повідомив.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування скарги наведено ті обставини, що 31.10.2024 ОСОБА_3 до Офісу Генерального прокурора засобами електронного зв'язку направила заяву від 31.10.2024 про вчинення кримінальних правопорушень, яка отримана уповноваженою особою Офісу Генерального прокурора 31.10.2024.
Проте, станом на день подання скарги відомості про кримінальне правопорушення у встановленому порядку та в строки всупереч вимогам ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до Реєстру вносяться час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання вищезазначеного висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
В цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою від 17.06.2020, згідно п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
За таких обставин, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, може мати місце лише у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; наявність в такій заяві короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного заявником; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, впродовж 24 годин.
З матеріалів скарги вбачається, що заявниця просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення суддею Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_4 , а також членом Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 366 КК України.
Водночас, заява ОСОБА_3 від 31.10.2024 про вчинення кримінальних правопорушень не містить відомостей про конкретні обставини вчинення, як вважає заявниця, кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 366 КК України. При цьому, у заяві ОСОБА_3 взагалі не викладено конкретні дії або бездіяльність, вчинені особою, щодо якої подано заяву, в той же час, міститься лише її доводи щодо незгоди з прийнятих членом Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 рішень у межах дисциплінарної справи щодо судді Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_6 .
Таким чином, заява ОСОБА_3 від 31.10.2024 не містить виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а тому не відповідає вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон дійсно не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину, однак це не свідчить про те, що будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання до Офісу Генерального прокурора тягне за собою процесуальні наслідки у вигляді внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, слідчий суддя вважає необґрунтованим твердження ОСОБА_3 про те, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 31.10.2024 нею було вказано всі елементи вчиненого злочину: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, а також всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, короткі обставини злочину, оскільки це не відповідає встановленим фактичним обставинам.
При цьому, слідчий суддя, не вирішуючи питання, які можуть бути предметом судового розгляду у кримінальному провадженні або віднесені до компетенції слідчого, прокурора під час досудового розслідування, не надає оцінку обґрунтованості заяви та не досліджує докази, а лише вивчає її зміст на предмет наявності відомостей саме про кримінальне правопорушення, яке б підлягало внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До того ж будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву не набуває статусу цього документа і її подання до Офісу Генерального прокурора не тягне за собою процесуальні наслідки у вигляді внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в тому числі саме вказаною посадовою особою.
Враховуючи викладене, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на розгляд заявницею, дослідивши надані в обґрунтування доводів скарги матеріали, слідчий суддя приходить висновку про відсутність відомостей, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень суддею Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_4 , а також членом Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 , а відтак і відсутність правових підстав для задоволення скарги.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 214, 303 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1