печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52153/24-к
28 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №62024000000000133 від 15.02.2024, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, в якому просить змінити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2024 року, встановивши її у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень.
Мотивуючи означене клопотання захисник вказує, що судом першої інстанції було визначено ОСОБА_5 заставу у розмірі 16 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 962 000,00 гривень.
Застава в розмірі 49 962 000,00 гривень є завідомо непомірною для підозрюваної та суперечить практиці Європейського суду з прав людини, оскільки: сума доходу ОСОБА_5 за 2023 рік становила 1 257 736,00 грн. При цьому, сума грошових активів наявних у ОСОБА_5 за 2023 рік становила 858 820,00 грн. Сума доходу ОСОБА_5 за І та ІІ квартал 2024 року становить 1 137 792,00 грн.
Сума визначеної судом застави у розмірі 49 962 000,00 грн перевищує дохід ОСОБА_5 за 2023 рік у 39 разів. Під час проведення обшуків у житлі та іншому володінні ОСОБА_5 було вилучено всі її збереження, зокрема, задекларовані грошові активи та законний дохід за 2024 рік. ОСОБА_5 вдова, проживає разом із неповнолітньою донькою ОСОБА_6 . При цьому, на її утриманні перебуває мати ОСОБА_7 , яка є інвалідом І групи, та свекруха ОСОБА_8 , яка хворіє хворобою Паркінсона та є лежачою хворою. Неповнолітня донька, мати та свекруха, які є особами похилого віку та з численними захворюваннями, не в змозі зібрати непомірну для них суму визначеної судом застави у розмірі 49 962 000,00 грн.
Захисник зазначає, що при визначені розміру застави судом необхідно врахувати відомості, що характеризують ОСОБА_5 , а саме: наявність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_5 , оскільки остання має неповнолітню доньку та постійне місце проживання разом з донькою; наявність на утриманні ОСОБА_5 неповнолітньої доньки ОСОБА_6 . ОСОБА_5 яка є єдиною особою, що здійснює виховання доньки; ОСОБА_5 має постійне місце роботи та сплачує податки; на утриманні ОСОБА_5 перебуває хвора мати ОСОБА_7 , яка потребує постійного догляду та лікування, а також свекруха ОСОБА_8 , яка є лежачою особою, потребує постійного догляду та лікування. ОСОБА_5 є єдиною особою, яка може надавати допомогу та утримувати свекруху, купувати їй продукти та ліки; ОСОБА_5 є волонтером, є членом БО «Благодійний фонд «Відважна нація» та БФ «Волонтери Поділля»; ОСОБА_5 має позитивні характеристики з її постійного місця проживання; ОСОБА_5 є особою з відмінною діловою репутацією, активною громадянською позицією, а також особою, що зробила вагомий особистий внесок в розвиток місцевого самоврядування в м. Хмельницькому; у випадку, якщо сума застави буде залишатися для ОСОБА_5 непомірно великою, ОСОБА_5 не зможе залучити гроші на її сплату та буде позбавлена можливості працювати, забезпечувати, утримувати свою неповнолітню доньку, хвору мати та свекруху, а також здійснювати за ними догляд; ОСОБА_5 жодного разу не притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення будь-якого кримінального правопорушення, та у неї відсутня судимість.
Вищевикладене в сукупності свідчить про те, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, суттєво зменшились, а визначення розміру застави у розмірі 49 962 000,00 грн є непомірним для ОСОБА_5 . У зв'язку із чим вважаємо, що розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків.
Отже, при визначенні розміру застави суд в першу чергу має враховувати майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу. А вже потім обставини, зокрема, щодо вагомості доказів обвинувачення, тяжкості покарання та наявності збитків.
14.11.2024 на адресу суду від захисника ОСОБА_4 , надійшло уточнення до клопотання про зміну запобіжного заходу, у якому просить змінити застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 06.12.2024 з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України - у межах 16 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 49 962 000,00 грн на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22:00 год по 06:00 год за місцем проживання: АДРЕСА_1 , або зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2024 року, встановивши її у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень.
У судовому засіданні захисник та підозрювана клопотання підтримали, просили задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просив відмовити.
Вивчивши клопотання, долучені учасниками провадження письмові докази, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 201 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід, його захиснику гарантується право на звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000133 внесеному до ЄРДР 15.02.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2. ст. 209, ст. 368-5 КК України.
Нагляд за дотримання законодавства під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
08.10.2024 слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України.
09.10.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтею 368-5 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2024 відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 06.12.2024.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України. Розмір застави визначено у межах 16 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 49 962 000, 00 грн. (сорок дев'ять мільйонів шістдесят дві тисячі гривень).
Враховуючи процесуальний статус особи заявника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у захисника підозрюваного права на звернення до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 201 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, які чітко викладені в клопотанні сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу та у відповідній ухвалі слідчого судді та, що також встановлено під час судового розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрювану ОСОБА_5 з інкримінованим їй кримінальними правопорушеннями, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, що узгоджується з практикою ЄСПЛ (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Вирішуючи питання про зміну підозрюваній запобіжного заходу слідчий суддя враховує положення, які передбачені КПК, вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання сторони захисту приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість.
Разом з цим, судовим розглядом встановлено, що ризики, які були встановлені на момент застосування запобіжного заходу не втратили свою актуальність та продовжують існувати, що свідчить про актуальність заявлених ризиків відповідно до статті 177 КПК України.
Слід відмітити, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та одночасно такий запобіжний захід повинен бути обраний пропорційно до наявних ризиків та в світлі фактичних обставин справи, задля недопущення порушень прав особи підозрюваної та меті, яку переслідує кримінальне провадження.
Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, слідчий суддя оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її виною у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється та виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 22, 26, 177, 178, 179, 182, 183, 201, 205, 309, 372, 376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №62024000000000133 від 15.02.2024 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1