10.01.2025 Справа № 370/2365/24
№ 3/756/24/25
№ 370/2365/24
іменем України
10 січня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев'ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 107106, 03 серпня 2024 року, близько 09 год. 07 хв., ОСОБА_1 , в с. Калинівка, Бучанського р-ну Київської обл. (на 52 км. автодороги М-06 Київ-Чоп), керував автомобілем марки «Nissan», моделі «Qashqai», реєстраційний номер (далі - р.н.) НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Dr?ger Alcotest 7510» № ARLM-0419, що зафіксовано технічним засобом відеозапису. Результат тестування на алкогольне сп'яніння ОСОБА_1 - 1.17 ‰.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно 03.08.2024, близько 09 год. 07 хв., проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Dr?ger». Результат тесту був - 1.17 ‰, з яким він не погодився, про що повідомив працівників поліції. Водночас, ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд у лікаря, однак лише за умови належного зберігання майна, що залишалось в його автомобілі. Після відмови працівників поліції у задоволенні його прохання - ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у лікаря нарколога.
Разом з цим, представник ОСОБА_1 - адвокат Пустовий Б.В. подав до суду клопотання, яким просив закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки працівники поліції під час огляду не дотримались вимог ст. 266 КпАП України.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши клопотання адвоката Пустового Б.В. та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Так, відповідно до п. 7 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015, за № 1452/735: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Норми ст. 266 КУпАП регламентують, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В цей же час, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 107106, який складено 03.08.2024, зазначено, що ОСОБА_1 , в с. Калинівка, Бучанського р-ну Київської обл. (на 52 км. автодороги М-06 Київ-Чоп), керував автомобілем марки «Nissan», моделі «Qashqai», реєстраційний номер (далі - р.н.) НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Dr?ger Alcotest 7510» № ARLM-0419, що зафіксовано технічним засобом відеозапису. Результат тестування на алкогольне сп'яніння ОСОБА_1 - 1.17 ‰.
Так, із дослідженого відеозапису із нагрудної камери патрульного поліцейського, убачається, що після проходження огляду на приладі «Dr?ger», ОСОБА_1 не погодився з його результатами. При цьому, працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, на який він спочатку погоджувався. Однак, після відмови ОСОБА_1 у його проханні належно зберегти майно, що залишалось автомобілі, останній відмовився від проведення огляду в медичному закладі.
Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на алкогольне сп'яніння, суд вважає, що результати тестування на приладі «Dr?ger Alcotest 7510» № ARLM-0419 - є недопустимим доказом.
З огляду на те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами приладу «Dr?ger» та відмовився від проходження огляду в медичному закладі, суд вважає, що останній порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Однак, працівниками поліції складено протокол за п. 2.9.а ПДР України, тобто про керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
В аспекті вказаного, суд зважає на таке.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справах «Малофаєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р., та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016 р., ЄСПЛ серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, беручи до уваги фабулу, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що протокол відносно ОСОБА_1 за порушення п. 2.9.а ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, складено безпідставно та необґрунтовано, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу про те, що ОСОБА_1 , який не погоджувався з результатами проби спеціального технічного засобу «Dr?ger», керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Ураховуючи викладене, суд зауважує, що адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 не містять інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в його діях ознак складу, а саме наявності об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об'єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.
Положенням п. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 124, 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Дев'ятко