ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1541/25
провадження № 1-кс/753/343/25
"04" лютого 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_2, розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на незаконне позбавлення свободи особи, у порядку ст. 206 КПК України,
23 січня 2025 року до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , у якій адвокат просить ухвалити рішення, яким негайно звільнити із незаконного утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обґрунтовуючи вимоги скарги адвокат вказує, що 23 січня 2025 року ОСОБА_1 було неправомірно, без складання протоколу адміністративного затримання працівниками поліції, затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , де він перебуває поза своєю волею. Зазначає, що ОСОБА_1 має направлення до профільного лікаря невролога від 23.01.2025 і мав намір пройти обстеження у Києві. У ОСОБА_1 також було при собі направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 на 29.01.2025 на проходження ВЛК. На момент затримання ОСОБА_1 у розшуку не перебував. Всі вказані документи було надано при затриманні, однак незважаючи на це, ОСОБА_1 погрожували підписати замість нього згоду на проходження ВЛК та скласти довідку за результатами ВЛК без оригіналів медичних документів ОСОБА_1 .
Адвокат вважає, що у порушення встановленої законодавством процедури, співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 примусово здійснюється утримання ОСОБА_1 у приміщенні пункту збору ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 знаходиться у приміщенні пункту збору та утримується проти його волі.
На переконання адвоката у співробітників центру комплектування та соціальної підтримки не існувало жодних підстав, передбачених ч. 1 ст. 208 КПК України, для затримання та примусового переміщення ОСОБА_1 , а під час затримання ОСОБА_1 були грубо порушені його права, передбачені п. 4 ст. 208 КПК України.
Вивчивши зміст скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Одним з головних принципів, якому повинні відповідати зміст та форма кримінального провадження, є принцип законності, згідно з яким суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина перша статті 9 КПК України).
Згідно зі статтею 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України (частина третя статті 26 КПК України).
Нормою статті 206 КПК України визначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Виходячи із наведених положень законодавства, розгляду в порядку ст. 206 КПК України підлягають клопотання/скарги, які виникають із кримінально-правових відносин, та передбачені обов'язки щодо захисту прав людини лише у слідчого судді в ході досудового розслідування.
Отже, передбачені статтею 206 КПК України загальні обов'язки слідчого судді щодо захисту прав людини поширюються не на усі обставини, які розцінюються особою як порушення її права на свободу та особисту недоторканість, а лише на випадки, коли особа позбавляється свободи у процедурі здійснення кримінального провадження.
Зі змісту скарги не вбачається, що існує будь-яке кримінальне провадження, учасником якого є ОСОБА_1 .
Зміст скарги свідчить, що адвокат ОСОБА_3, звертаючись до слідчого судді в інтересах ОСОБА_1 із відповідним клопотанням, не погоджується із діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_6, пов'язаними з мобілізацією відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Водночас незгода із діями ІНФОРМАЦІЯ_5 не належить до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту представник заявника вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду.
Стаття 206 КПК України не містить порядку ухвалення рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, яке подано в порядку ст. 206 КПК України.
Частиною 4 статті 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Керуючись ст. 206, 309 КПК України, слідчий суддя
У відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на незаконне позбавлення свободи особи, у порядку ст. 206 КПК України відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її ухвалення.
Слідчий суддя ОСОБА_2