Справа №712/15265/24
Провадження № 2-а/712/33/25
03.02.2025 м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Чапліної Н.М.,
за участі: секретаря судового засідання - Саса Л.О.,
представника позивача - адвоката Яцюка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Яцюка М.В. звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить поновити скасувати постанову від 15.11.2024 року №2077/М/2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КупАП України.
В обґрунтування позову зазначено, що 04.11.2024 позивач перебував поза його волі в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо незаконного затримання та подальшого утримання адвокат Яцюк М. В. подавав клопотання за ст. 206 КК України, а Соснівським районним судом відкривалося провадження по справі №712/13224/24, яке 07.11.2024 було закрито на підставі клопотання адвоката Яцюка М. В., зважаючи на вивільнення позивача.Про дату засідання 15.11.2024 року позивачу, як станом на момент виходу із ТЦК та СП, так і в подальшому не було відомо. Про дату засідання 15.11.2024 року позивач дізнався від свого адвоката 19.12.2024, ознайомившись із відповіддю на адвокатський запит. В тексті оскаржуваної постанови відсутні посилання на докази, на підставі яких встановлено у діях позивача склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210- 1 КУпАП. Так само, в тексті Протоколу відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджується винна поведінка позивача. В тексті оскаржуваної постанови зазначено: «в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено… відмовився від проходження ВЛК…». Жодних доказів подібного немає. Навіть, у своїх поясненнях позивач не зазначив, що відмовляється від ВЛК. Тому використовувати слова позивача неможливо для встановлення вчинення адміністративного правопорушення.В протоколі № 2077/М/2024 та в подальшому у постанові №2077/М/2024 не зазначено посилання на конкретні докази, які підтверджують вчинення з боку позивача адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи було порушено права позивача, не було належним чином сповіщено про дату та час розгляду, не надано можливості подати пояснення, клопотання, скористатися правовою допомогою.
25.12.2024 суд ухвалив позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху, надавши позивачеві термін для усунення недоліків у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
26.12.2024 до суду від представника позивача адвоката Яцюка М.В. на виконання ухвали суду про залишення позову без руху подано клопотання про залучення співвідповідача.
27.12.2024 ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси залучено до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Відповідач надав відзив за позовну заяву, де зазначив, що 05.11.2024 уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_1 при уточненні облікових даних було з'ясовано, що ОСОБА_1 категорично відмовився отримувати направлення на проходження військово-лікарської комісії, тобто відмовився виконувати свій військовий обов'язок, про відмову написав відповідну заяву, що не бажає проходити ВЛК, оскільки не має при собі медичних документів. Протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП склала уповноважена посадова особа, ст. солдат ОСОБА_3 згідно вимог ст. 254 КупАП. У позивача були відсутні зауваження до протоколу, з його письмових пояснень в протоколі та заяві повідомив про своє небажання отримувати направлення та про відсутній намір проходити ВЛК. ОСОБА_1 доведені положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджено підписом у протоколі. Заяви та клопотання у позивача були відсутні, розгляд справи було призначено на 12:30 05.11.2024, позивач не заперечував щодо розгляду справи в день складання протоколу. Однак 05.11.20244 після підписання протоколу встановлено, що в часі розгляду справи помилково зазначено 12:30 замість 17:30, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не очікував розгляду справи та покинув приміщення ТЦК, тому вирішено відкласти розгляд справи на 15.11.2024 на 12:30. Про перенесення розгляду справи ОСОБА_4 було повідомлено.
15.11.2024 ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився у зв'язку з строками якими обмежено ТЦК та СП для розгляду справи, було прийнято рішення проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Справу про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 розглядав начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 і враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП в особливий період, на 15.11.2024 ним не було отримано направлення на проходження ВЛК та не пройдено ВЛК, постановив за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також правил військового обліку в умовах особливого періоду, притягнути його до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у сумі 25 000,00 грн.
У судове засідання позивач не з'явився, представник позивача адвокат Яцюк М.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом, на підтвердження чого надав довідку №5736/53 від 16.12.2024.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, 03.02.2025 до суду надійшла заява начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутності відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечують з підстав, зазначених у відзиві.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи даної категорії, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
15 листопада 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №2077/М/2024, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосоване стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00грн.
Відповідно до зазначеної постанови, 05.11.2024 відносно громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 05.11.2024 о 13 год. 20 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК. Таким чином, під час дії особливого періоду громадянин порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ.
До відзиву на позовну заяву відповідачем долучена заява на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_1 від 05.11.2024, у якій зазначено, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження ВЛК 04.11.2024 у зв'язку з тим, що був затриманий посеред вулиці і не мав можливості зібрати та надати документи медичного характеру, що можуть вплинути на рішення ВЛК.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Як зазначено у абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Отже, проходження медичного огляду є обов'язком кожного військовозобов'язаного.
Відповідно до ч. 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 року № 402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
Позивачем у позові зазначено, що в тексті протоколу відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджується винна поведінка позивача. В тексті оскаржуваної постанови зазначено: «в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено… відмовився від проходження ВЛК…». Жодних доказів подібного немає. Навіть, у своїх поясненнях позивач не зазначив, що відмовляється від ВЛК. Тому використовувати слова позивача неможливо для встановлення вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем видавалось позивачу направлення на військово-лікарську комісію, а також, що таке направлення було зареєстровано в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію. Відповідачем не доведено належними доказами факт відмови позивача від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, оскільки йому не було в належній формі запропоновано проходження медичного огляду. Доказів зворотного суду не надано.
Заява позивача про відмову від проходження ВЛК судом у якості відповідного доказу до уваги не приймається з огляду на недоведеність факту направлення позивача на військово-лікарську комісію у встановленому законом порядку.
Відповідачем надані суду акт відмови від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії та картка обстеження та медичного огляду.
Суд критично оцінює доданий до відзиву на позов Акт відмови від отримання направлення на проходження ВЛК ОСОБА_1 від 05 листопада 2024 року, оскільки такий акт складено співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 без залучення незалежних і безсторонніх осіб. Не надано також відеозапису відмови ОСОБА_1 від отримання такого документу.
Те, що на час розгляду справи позивач проходить військову службу з 26.11.2024, а отже ВЛК у подальшому пройшов, теж підтверджує безпідставність тверджень відповідача щодо відмови від проходження ВЛК.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 5, 20, 72, 77, 79, 139, 241-246, 247, 255, 268, 271, 272, 269, 286, 293 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2077/М/2024 від 15.11.2024 у справі про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 25 500 гривень скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Суддя: Н.М. Чапліна